Ви є тут

Головна » Науковий вісник ветеринарної медицини № 2'2023

Фармакотерапевтичне обґрунтування використання гіпертонічного сольового розчину за лікування телят із діареєю

Серед шлунково-кишкових розладів з ознаками діареї у телят значну частку займають інфекційні захворювання. У господарстві в найбільшій кількості хворі телята мали поліетіологічну природу розладів роботи шлунково-кишкового тракту (ШКТ), що були зумовлені збудниками рота-, коронавірусної інфекції та колібактеріозу. Складна етіологічна природа розладів ШКТ з симптомом діареї, різноманітність патогенетичних ланок залучає всі системи організму в патологічний процес і потребує комплексних лікувальних заходів, спрямованих на відновлення гідратації та концентрації електролітів, корекцію метаболічного ацидозу, боротьбу з умовно-патогенними та патогенними мікроорганізмами, інтоксикацією та відновлення функцій органів травлення. Лікування дослідної групи хворих телят із діареєю включало антибіотикотерапію з використанням Колістину перорально у дозі 0,5 г/50 кг маси тіла, двічі на добу, впродовж 5 діб; випоювання молозива у дозі 300 мл один раз на добу, впродовж 3 діб; регідратаційну терапію за випоювання енергетичного електролітного розчину «Регідробуст» один раз на добу, впродовж 3 діб та інфузії 7,5 % розчину натрію хлориду у дозі 4 мл/кг маси тіла, одноразово. Телята контрольної групи не отримували інфузію 7,5 % розчину натрію хлориду. Результати досліджень показали, що у телят дослідної групи комплексна терапія із застосуванням гіпертонічного 7,5 % розчину хлориду натрію мала більш виражений терапевтичний ефект, позитивно змінюючи біохімічні і морфологічні показники крові, що проявлялося у вираженій тенденції до нормалізації обмінних процесів, функцій організму загалом та відновленні тривалості реакції телят на умовні кормові подразники. Телята дослідної групи на 2-гу добу лікування значно активніше споживали корм та загалом мали задовільний загальний стан. Загальний стан телят контрольної групи залишався дещо пригніченим. Зникнення симптому діареї у телят дослідної групи відмічали в середньому на 3-тю добу лікування, у телят контрольної групи ‒ на 4–5 добу. Запропонована схема лікування сприяла скороченню періоду захворювання телят у 1,5 рази.

Ключові слова: діарея, розлади шлунково-кишкового тракту, телята, гіпертонічний розчин натрію хлориду, лікування, ротавірусна інфекція, коронавірусна інфекція, колібактеріоз.

ШАГАНЕНКО В.С. https://orcid.org/0000-0003-3484-2962


КОЗІЙ Н.В. https://orcid.org/0000-0002-0141-4390


ШАГАНЕНКО Р.В. https://orcid.org/0000-0002-5848-1367


АВРАМЕНКО Н.В. https://orcid.org/0000-0003-2200-1322


РУБЛЕНКО І.О.


ЄМЕЛЬЯНЕНКО А.А. https://orcid.org/0000-0001-7889-4321


ПОРОШИНСЬКА О.А.


  1. Jang, J.Y., Kim, S., Kwon, M.S., Lee, J., Yu, D.-H., Song, R.-H., Choi, H.-J., Park, J. (2019). Rotavirus-mediated alteration of gut microbiota and its correlation with physiological characteristics in neonatal calves. J Microbiol, Vol. 57, no. 2, рр. 113–121. DOI:10.1007/s12275-019-8549-1.
  2. Leal, M.L., Fialho, S.S., Cyrillo, F.C. Bertagnon, H.G., Ortolani, E.L., Benesi, F.J. (2012). Intravenous hypertonic saline solution (7.5%) and oral electrolytes to treat of calves with noninfectious diarrhea and metabolic acidosis. J Vet Intern Med, Vol. 26, no. 4, pp. 1042–1050. DOI:10.1111/j.1939-1676.2012.00960.x.
  3. Haque, M.A., Hossain, M.T., Islam, M.S., Islam, Md Z., Islam, P., Shaha, S.N., Sikder, M.H., Rafiq, K. (2022). Isolation of multidrug-resistant Escherichia coli and Salmonella spp. from sulfonamide-treated diarrheic calves. Vet World. Vol. 15, no. 12, pp. 2870–2876. DOI:10.14202/vetworld.2022.2870-2876.
  4. Cho, Y.I., Yoon, K.J. (2014). An overview of calf diarrhea – infectious etiology, diagnosis, and intervention. J Vet Science, Vol. 15, no. 1, pp. 1–17. DOI:10.4142/jvs.2014.15.1.1.
  5. Berchtold, J. (2009). Treatment of Calf Diarrhea: Intravenous Fluid Therapy. Vet Clin Food Anim. Vol. 25, pp. 73–99. DOI:10.1016/j.cvfa.2008.10.001.
  6. Gomez, D.E., Arroyo, L.G., Costa, M.C. Viel, L., Weese, J.S. (2017). Characterization of the Fecal Bacterial Microbiota of Healthy and Diarrheic Dairy Calves. J Vet Intern Med., Vol. 31, no. 3, pp. 928–939. DOI:10.1111/jvim.14695.
  7. Foster, D.M., Geof, W. Smith. (2009). Pathophysiology of diarrhea in calves. Vet Clin North Am Food Anim Pract. Vol. 25, no. 1, pp. 13–36. DOI:10.1016/j. cvfa.2008.10.013.
  8. Singh, S., Singh, R., Singh, K.P., Singh, R., Kumar, P., Kamdi, B., Singh, V. (2023). Molecular detection and patho-morphological study of enteric Escherichia coli pathotypes in diarrheic neonatal calves. Anim Biotechnol. Vol. 34, no. 7, pp. 3267–3273. DOI:10.1080 /10495398.2022.2114003.
  9. Araujo, G., Yunta, C., Terré, M., Mereu, A., Ipharraguerre, I., Bach, A. (2015). Intestinal permeability and incidence of diarrhea in newborn calves. J Dairy Sci., Vol. 98, no. 10, pp. 7309–7317. DOI:10.3168/ jds.2015-9666.
  10. Lee, S.H., Choi, E.W., Kim, D. (2020). Relationship between the values of blood parameters and physical status in Korean native calves with diarrhea. J Vet Sci., Vol. 21, no. 2, 17 p. DOI:10.4142/jvs.2020.21.e17.
  11. Trefz, F.M., Lorenz, I., Constable, P.D. (2018). Electrocardiographic findings in 130 hospitalized neonatal calves with diarrhea and associated potassium balance disorders. J Vet Intern Med., Vol. 32, no. 4, pp. 1447–1461. DOI:10.1111/ jvim.15220.
  12. Trefz, F.M., Constable, P.D., Sauter-Louis, C., Lorch, A., Knubben-Schweizer, G., Lorenz, I. (2013). Hyperkalemia in neonatal diarrheic calves depends on the degree of dehydration and the cause of the metabolic acidosis but does not require the presence of acidemia. J Dairy Sci., Vol. 96, no. 11, pp. 7234–7244. DOI:10.3168/ jds.2013-6945.
  13. Garcia, J., Pempek, J., Hengy, M., Hinds, A., Diaz-Campos, D., Habing, G. (2022). Prevalence and predictors of bacteremia in dairy calves with diarrhea. J Dairy Sci., Vol. 105, no. 1, pp. 807–817. DOI:10.3168/ jds.2020-19819.
  14. Heller, M.C., Chigerwe, M. (2018). Diagnosis and treatment of infectious enteritis in neonatal and juvenile ruminants. Vet Clin North Am Food Anim Pract. Vol. 34, no. 1, pp. 101–117. DOI:10.1016/j. cvfa.2017.08.001.
  15. Grove-White, D., Michell, A.R. (2001). Iatrogenic hypocalcemia during parenteral fluid therapy of diarrhoeic calves. Vet Rec. Vol. 149, no. 7, pp. 203–207. DOI:10.1136/vr.149.7.203.
  16. Trefz, F.M., Constable, P.D, Lorenz, I. (2017). Effect of intravenous small-volume hypertonic sodium bicarbonate, sodium chloride, and glucose solutions in decreasing plasma potassium concentration in hyperkalemic neonatal calves with diarrhea. J Vet Intern Med., Vol. 31, no. 3, pp. 907–921. DOI:10.1111/jvim.14709.
  17. Trefz, F.M., Lorch, A., Zitzl, J., Kutschke, A., Knubben-Schweizer, G., Lorenz, I. (2015). Effects of alkalinization and rehydration on plasma potassium concentrations in neonatal calves with diarrhea. J Vet Intern Med., Vol. 29, no. 2, pp. 696–704. DOI:10.1111/ jvim.12537.
  18. Trefz, F.M., Lorch, A., Zitzl, J., Kutschke, A., Knubben-Schweizer, G., Lorenz, I. (2015). Risk factors for the development of hypokalemia in neonatal diarrheic calves. J Vet Intern Med., Vol. 29, no. 2, pp. 688–695. DOI:10.1111/ jvim.12541.
  19. Nakagawa, M., Tsukano, K., Murakami, Y., Otsuka, M., Suzuki, K., Suzuki, H. (2020). Clinical application of 2,16% hypertonic saline solution to correct the blood sodium concentration in diarrheic calves with hyponatremia. J. Vet. Med. Sci., Vol. 82, no. 11, pp. 1585–1588. DOI:10.1292/jvms.20-0286.
  20. Trefz, F.M., Lorenz, I. (2017). Plasma potassium concentrations in neonatal diarrhoeic calves are correlated with serum aldosterone concentrations but not with insulin concentrations. Vet J., no. 230, pp. 41–44. DOI:10.1016/j.tvjl.2017.09.005.
  21. Constable, P.D., Gohar, H.M., Morin, D.E., Thurmon, J.C. (1996). Use of hypertonic saline-dextran solution to resuscitate hypovolemic calves with diarrhea. Am J Vet Res., Vol. 57, no. 1, pp. 97–104. PMID: 8720246.
  22. Hajimohammadi, A., Nazifi, S., Ansari-Lari, M., Khoshmanzar, M.R., Bigdeli, S.M. (2013). Identifying relationships among acute phase proteins (haptoglobin, serum amyloid A, fibrinogen, ceruloplasmin) and clinical findings in dairy calf diarrhea. Comp Clin Path. Vol. 22, no. 2, pp. 227–232. DOI:10.1007/ s00580-011- 1390-5.
  23. Shehta, A., El-Zahar, H., Mansour, A., Mustafa, B., Shety, T. (2022). Clinical, hematological and some biochemical alterations during diarrhea in Friesian calves naturally infected with E. coli and Salmonella. Univ J Basic Appl Sci., Vol. 11, no. 1, 128 p. DOI:10.1186/s43088-022-00309-w.
  24. Wenge, J., Steinhöfel, I., Heinrich, C., Coenen, M., Bachmann, L. (2014). Water and concentrate intake, weight gain and duration of diarrhea in young suckling calves on different diets. Livest Sci. No. 159, pp. 133– 140. DOI:10.1016/j. livsci.2013.11.004.
  25. Kirchner, D., Schwedhelm, L., Coenen, M., Bachmann, L. (2014). Dietary influences on the hydration and acid-base status of experimentally dehydrated dairy calves. Vet J., Vol. 199, no. 2, pp. 251–257. DOI:10.1016/j.tvjl.2013.11.007.
  26. Wenge-Dangschat, J., Steinhöfel, I., Coenen, M., Tuchscherer, A., Hammon, H.M., Bachmann, L. (2020). Changes in fluid and acid-base status of diarrheic calves on different oral rehydration regimens. J Dairy Sci., Vol. 103, no. 11, pp. 10446–10458. DOI:10.3168/jds.2020-18245.
  27. Tsukano, K., Ajito, T., Abe, I. (2017). Rehydration and catabolic preventive effects depend on the composition of oral electrolyte solutions for diarrheic calves. J. Vet Med Sci., Vol. 79, no. 11, pp. 1776–1779. DOI:10.1292/jvms.17-0398.
  28. Constable, P.D. (1999). Hypertonic saline. Vet Clin: Food Animal Practice. Vol. 15, no. 3, pp. 559–585. DOI:10.1016/s0749-0720(15)30164-x.
  29. Suzuki, K., Suzuki, T., Miyahara, M., Iwabuchi, S., Asano, R. (2005). Comparison of a small volume of hypertonic saline solution and dextran 40 on hemodynamic alternations in conscious calves. J Vet Sci., Vol. 6, no. 2, pp. 111–116. PMID:15933430.
  30. Doré, V., Foster, D.M., Ru, H., Smith, G.W. (2019). Comparison of oral, intravenous, and subcutaneous fluid therapy for resuscitation of calves with diarrhea. J Dairy Sci., no. 102, pp. 11337–11348. DOI:10.3168/ jds.2019-16970.
  31. Wilms, J.N., Leal, L.N., Martín-Tereso, J. (2020). Short communication: Hypernatremia in diarrheic calves associated with oral electrolyte administration in water and milk replacer in absence of access to water. J Dairy Sci., Vol. 103, no. 6, pp. 5495–5500. DOI:10.3168/jds.2019-17371.
  32. Smith, G.W., Berchtold, J. (2014). Fluid therapy in calves. J. Vet Clin North Am. Food Anim Pract., Vol. 30, pp. 409–427. DOI:10.1016/j.cvfa.2014.04.002.
  33. Aydogdu, U., Yildiz, R., Guzelbektes, H., Naseri, A., Akyuz, E., Sen, I. (2018). Effect of combinations of intravenous small-volume hypertonic sodium chloride, acetate Ringer, sodium bicarbonate, and lactate Ringer solutions along with oral fluid on the treatment of calf diarrhea. Pol J Vet Sci., Vol. 21, no. 2, pp. 273–280. DOI:10.24425/119048.
  34. Koch, A., Kaske, M. (2008). Clinical efficacy of intravenous hypertonic saline solution or hypertonic bicarbonate solution in the treatment of inappetent calves with neonatal diarrhea. J Vet Intern Med., Vol. 22, no. 1, pp. 202–211. DOI: 10.1111/j.1939-1676.2007.0029.x.
  35. Constable, P.D., Trefz, F.M., Sen, I., Berchtold, J., Nouri, M., Smith, G., Grünberg, W. (2021). Intravenous and oral fluid therapy in neonatal calves with diarrhea or sepsis and in adult cattle. Front Vet Sci. Vol. 27, no. 7, 603358 p. DOI:10.3389/fvets.2020.603358.
  36. Constable, P.D., Hinchcliff, K.W., Done, S.H., Walter, G. (2017). Principles of fluid and electrolyte therapy. In: Veterinary Medicine: A textbook of the diseases of cattle, horses, sheep, pigs and goats. 11th ed. St. Louis, MO: Elsevier Health Sciences. pp. 113–152. ISBN: 9780-7020-5246-8.
  37. Trefz, F.M., Lorenz, I., Lorch, A., Constable, P.D. (2017). Clinical signs, profound acidemia, hypoglycemia, and hypernatremia are predictive of mortality in 1,400 critically ill neonatal calves with diarrhea. PLoS One. Vol. 12, no. 8. e0182938. DOI:10.1371/journal.pone.0182938.
ДолученняРозмір
PDF icon shaganenko_2_2023.pdf2.01 МБ
Науковий вісник ветеринарної медицини № 2'2023