Ви є тут

Гематологічні показники собак за дирофіляріозу

Лабораторна діагностика за будь-якої патології тварин належить до спе-ціальних методів дослідження і допомагає не тільки у встановленні заключного діагнозу, але й розширенні даних щодо перебігу первинної патології та визначення вторинних ускладнень за змінами показників крові. З цією метою було проведено клінічне дослідження крові собак з різним ступенем інтенсивності дирофіляріозної інвазії.

Встановлено, що кількість еритроцитів знижувалась у тварин дослідних груп залежно від інтенсивності інвазії. Виражена еритропенія була встановлена у групі тварин із найвищим ступенем інтенсивності інвазії (2,04±0,50 10์ํ/л (р<0,001). Зростала зі збільшенням ступеня інвазії й ШОЕ до 40,28±12,67 мм/год (р<0,05) та 62,50±14,16 мм/год (р<0,01). Тромбоцитопенія на рівні 199,13±55,31 10๔/л виявлена у собак в групі із найвищим ступенем інтенсивності інвазії. Олігохромемія у тварин також залежала від інтенсивності інвазії і становила 94,44±12,30 г/л (р<0,05) та 52,00±12,69 г/л (р<0,001). У собак із найбільшою кількістю личинок дирофілярій гематокрит становив 19,75±6,34 % (р<0,01) і розвивався лейкоцитоз (20,53±8,91 10๔/л). За підрахунку лейкоцитарної формули у собак з найвищим ступенем дирофіляріозної інвазії було встановлено вірогідне збільшення кількості сегментоядерних нейтрофілів до 86,00±10,43 % (р<0,1), еозинофілів до 27,88±5,54 % (р<0,001), базофілів до 1,75±1,39 % (р<0,001), з’явились у крові хворих тварин і юні нейтрофіли (0,50±1,07 % (р<0,001).

Встановлені зміни гематологічних показників пов’язані із розвитком ге-молітичної анемії за інвазії та наявністю прихованих кровотеч, зумовлених руйнуванням судинної стінки дирофіляріями. Відносний лейкоцитоз, що діагностували у хворих собак, пов’язаний з наявністю нематод і розвитком запальних процесів у місцях локалізації та міграції дирофілярій. Не виключено, що лейкоцитоз і зсув лейкоцитарної формули ліворуч зумовлені інтоксикацією організму.

Ключові слова: собаки, дирофіляріоз, Dirofilaria immitis, кров, еритро-цити, лейкоцити, лейкоцитарна формула, гемоглобін, гематокрит, швидкість осідання еритроцитів.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Prevalence of Dirofilaria immitis infection in dogs from Dandong, China/ H. Hou et al. Veterinary Parasitology. 2011. 183. P. 189–193. Doi: https://doi.org/10.1016/j. vetpar.2011.06.016

2. Anvari D., Saadati D., Siyadatpanah A., Gholami S. Prevalence of dirofilariasis in shepherd and stray dogs in Iranshahr, southeast of Iran. Journal of Parasitic Diseases. 2019. 43. P. 319–323. Doi: https://doi.org/10.1007/ s12639-019-01096-5

3. Євстаф’єва В.О., Сорокова С.С., Сорокова В.В. Особливості гістоморфологічної діагностики дирофіля-ріозу собак. Сучасні тенденції проведення лабораторних досліджень у ветеринарній медицині: мат-ли Всеукр. наук. семінару, присв. 20-річчю заснування кафедри па-разитології та ветеринарно-санітарної експертизи ПДАА. Полтава: ТОВ НВП «Укрпромторгсервіс», 2015. 45 с.

4. Луцкевич К.О., Галат М.В. Патологоанатомічні зміни в організмі собаки, спричинені паразитуванням гельмінтів роду Dirofilaria. Науковий вісник Львівсько-го національного університету ветеринарної медици-ни та біотехнологій ім. Ґжицького. 2012. № 14, № 2 (1).С. 208–211.

5. Степаненко О.Ю., Соловйова Л.М. Діагностика та лікування собак за дирофіляріозу. Актуальні пробле-ми ветеринарної медицини: мат-ли міжнар. наук.-практ. конф-ї. магістрантів, м. Біла Церква, 22 листопада 2018 р. Біла Церква, 2018. 59 с.

6. Choi B.S., Moon H., Suh S.I., Hyun C. Evaluation of serum symmetric dimethylarginine in dogs with heartworm infection. Can J Vet Res. 2017. № 81(3). P. 228–230.

7. Соловйова Л.М. Лабораторна діагностика та ліку-вання собак за дирофіляріозу. Вирішення сучасних про-блем у ветеринарній медицині: мат-ли V Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції, 14–15 лютого 2019 року. Полтава: ТОВ НВП «Укрпромторгсервіс», 2019. С. 170.

8. Ястреб В.Б. Клинические признаки дирофиля-риоза собак, вызванного Dirofilaria immitis и D. repens. Российский паразитологический журнал. 2009. 2.С. 86–91.

9. Mejia J.S., Carlow C.K. An analysis of the humoral immune response of dogs following vaccination with irradiated infective larvae of Dirofilaria immitis. Parasite Immunol. 1994. 16(3). P. 157–164. Doi:https://doi. org/10.1111/j.1365-3024.1994.tb00335.x

10. Бескровная Ю.Г. Дирофиляриоз на юге России (распространение и диагностика): автореф. дисс. … канд. биол. наук: 03.00.19. Москва, 2009. 26 с.

11. Ястреб В.Б. Прижизненная диагностика дирофи-ляриоза. Теория и практика паразитарных болезней жи-вотных. 2011. № 12. С. 587–591.

12. Grauer G.F., Dubielzig R.R., Ribble G.A., Wilson J.W. Renal microcirculatory and correlated histologic changes associated with dirofilariasis in dogs. American Journal of Veterinary Research. 1988. № 49(6). P. 826–830.

13. Чистенко Г.Н., Веденьков А.Л., Дронина А.М., Семижон О.А. Дирофиляриоз человека. Медицинский журнал. 2013. № 3(45). С. 30–33.

14. Ермаков А.М., Бойко В.П., Колодий И.В. Гемо-динамика почек и коррекция ее нарушений при дирофи-ляриозе у собак. Ветеринария Кубани. 2012. № 2. С. 5–6.

15. Кitagawa H., Sasaki Y., Ishihara K. Clinical Studies on Canine Dirofilarial Hemoglobinuria: Relationship between the Presence of Heartworm Mass at the Tricuspid Valve Orifice and Plasma Hemoglobin Concentration. The Japanese journal of veterinary science. 1986. 48(1). P. 99–103. Doi:https://doi.org/10.1292/jvms1939.48.99

16. Soloviova L. Distribution and treatment of Dirofilariosis of dogs in the town of Bila Tserkva. Науковий вісник ветеринарної медицини. 2017. № 2. С. 127–131.

17. Sharma M.C., Pachauri S.P. Blood cellular and biochemical studies in canine dirofilariasis. Vet. Res. Commun. 1982. 5. 3. P. 295–300. Doi: https://doi. org/10.1007/BF02214997

18. Kaewthamarson M. Microfilaruria caused by canine dirofilariasis (Dirofilaria immitis): an unusual clinical presence. Comparative Clinical Pathology. 2008. Feb. P. 61–65. Doi:https://doi.org/10.1007/s00580-007-0675-1

19. Рослый И.М., Водолажская М.Г. Сравнительные подходы в оценке состояния человека и животных: Био-химические особенности экспериментально-клиничес-кого состояния животных. Вестник ветеринарии. 2009. Вып. 50. № 3. С. 63–72.

20. Atwell R.B., Buoro I.B. Clinical presentations of canine dirofilariasis with relation to their haematological and microfilarial status. Res.Vet.Sci. 1983. 35. P. 364–366. Doi:https://doi.org/10.1016/S0034-5288(18)32034-4

21. Harvey J.W. Myeloproliferative disease with megakaryocytic predominance in a dog with occult dirofilariasis. Vet. Clin. Pathol. 1982. 11. P. 5–11. Doi:https://doi.org/10.1111/j.1939-165X.1982.tb00811.x

22. Парамонов В.В. Патоморфология, патогенез, диагностика и лечение дирофиляриоза собак: автореф. дисс. … канд. вет. наук: 06.02.01. Уфа, 2014. 24 с.

23. Segedy A.K., Hayden D.W. Cerebral vascular accident caused by Dirofilaria immitis in a dog. J. Am. An. Hosp. Assoc. 1978. № 14. P. 752–756.

24. Кочеткова А.Ю. Биохимические аспекты пато-генеза при дирофиляриозе собак, вызванного Dirofilaria immitis: дисс. … канд. биол. наук: 06.02.01. Cтаврополь, 2016. 132 с.

25. Камышников В.С. Справочник по клинико-био-химическим исследованиям и лабораторной диагности-ке. Москва: МЕДпресс-информ, 2004. 920 с.

26. Методи лабораторної клінічної діагностики хво-роб тварин: навчальне видання/В.І. Левченко та ін. Київ: Аграрна освіта, 2010. 437 с.

27. Ястреб В.Б. Клинические признаки дирофиля-риоза собак, вызванного Dirofilaria immitis и D. repens. Российский паразитологический журнал. 2009. №. 2.С. 86–91.

28. Василик Н.С. Морфофункціональні зміни та адаптаційно-компенсаторні реакції в організмі собак за дирофіляріозу: автореф. дис. … канд. вет. наук: 16.00.02. Київ, 2004. 26 с.

29. Соловйова Л.М., Артеменко Л.П., Антіпов А.А., Бахур Т.І. Дирофіляріоз: навч. посібник. Біла Церква, 2018. 15 с.

30. Дахно І.Ю. Дирофіляріоз собак (поширення, діа-гностика та заходи боротьби): автореф. дис. … канд. вет. наук: 16.00.11. Київ, 2013. 21 с.

31. Тарасенко А.В., Алексеев С.А., Федоров В.Н., Дудко А.А. Оценка показателей эндогенной интоксика-ции и прогнозирования неблагоприятных исходов у па-циентов с различными формами некротизирующего пан-креатита. Военная медицина. 2016. № 2. С. 59–62.

ДолученняРозмір
PDF icon vetvisnyk_-2-2020-077-084.pdf640.5 КБ