Ви є тут
Інфекційні хвороби, що спричиняють патології репродуктивної системи (частина 1)
Типовим проявом деяких інфекційних хвороб є ураження репродуктивної системи організму, що супроводжується абортами та їх ускладненнями, а саме: затримкою посліду, метритами, вульвовагінітами, маститами, непліддям у самиць; орхітами й баланопо ститами у самців, що пов’язано з тропізмом збудників цих інфекцій до тканин органів відтворення. Тобто порушення репродуктивної функції у тварин часто є наслідками інфекційних патологій. Такі захворювання як бруцельоз, лептоспіроз, лістеріоз, туляремія, хламідіоз, кампілобактеріоз досить часто є причиною абортів та ін ших патологій репродуктивної системи як у тварин, так і людини. Основним методом їх діагностики та диференціації є лабораторні бактеріологічні, серологічні, люмінесцентно-мікроскопічні та молекулярно-генетичні дослідження. Для захисту від цих захворювань розроблено та впроваджують протиепізоотичні заходи і лікувально-профілактичні засоби, які дозволяють діагностувати та контролювати такі інфекції, проводити ефективне лікування хворих тварин і профілактичні обробки, зокрема з використанням імунобіологічних вакцинних препаратів. Систематичне проведення профілактичних та оздоровчих заходів привело до викорінення в Україні такої надзвичайно небезпечної спільної для тварин і людей інфекційної хвороби як бруцельоз великої та дрібної рогатої худоби (збудники Br. melitensis, Br. аbortus). У комплексі заходів оздоровлення від бруцельозу у тварин значне місце належить вакцинації. Використовують живі вакцини, виготовлені зі слабовірулентних, атенуйованих імуногенних штамів. Імунізація живими вакцинами створює нестерильний імунітет, який з часом переходить у стерильний. Досвід застосування живих вакцин показав, що препарати є ефективними коли їх використовують для лікування бруцельозу в комплексі з ветеринарно-санітарними, господарчими та адміністративно-господарськими заходами. Водночас такі хвороби як лептоспіроз, лістеріоз, туляремія, хламідіоз, кампілобак теріоз, незважаючи на розроблені ефективні заходи профілактики і лікування, час від часу реєструють і можуть призводити до досить важких епізоотичних ситуацій та спричинювати значні економічні збитки. Протиепізоотичні профілактичні та оздоровчі заходи, передбачені чинними інструктивними матеріалами щодо зазначених хвороб, дозволяють контролювати епізоотичну ситуацію з перспективою оздоровлення неблагополучних стад.
Ключові слова: бруцельоз, лептоспіроз, лістеріоз, туляремія, хламідіоз, кампілобактеріоз.
- Moore D.P., Cantón G.J., Louge Uriarte E.L. Editorial: Infectious Diseases Affecting Reproduction and the Neonatal Period in Cattle. Front Vet Sci. 2021. Vol. 8. DOI:10.3389/fvets.2021.679007.
- Pregnancy loss in beef cattle: a meta-analysis / T. Reese et al. Anim Reprod Sci. 2020. 212. DOI:10.1016/j.anireprosci.2019.106251.
- Wathes D.C., Oguejiofor C.F., Thomas C., Cheng Z. Importance of viral disease in dairy cow fertility. Engineering. 2020. Vol. 6. P. 26–33. DOI:10.1016/j.eng.2019.07.020.
- Cuttance E., Laven R. Estimation of perinatal mortality in dairy calves: a review. Vet J. 2019. Vol. 252. P.105–111. DOI:10.1016/j.tvjl.2019.105356.
- Aetiology of bovine abortion in Argentina / C.M. Campero et al. Vet Res Commun. 2003. Vol. 27. P. 359–369. DOI:10.1023/A:1024754003432.
- Diagnostic survey of bovine abortion with special reference to Neospora caninum infection: importance, repeated abortion and concurrent infection in aborted fetuses in Southern Brazil / L.G. Corbellini et al. Vet J. 2006. Vol. 172. P. 114 120. DOI:10.1016/j.tvjl.2005.03.006.
- Clothier K., Anderson M. Evaluation of bovine abortion cases and tissue suitability for identification of infectious agents in California diagnostic laboratory cases from 2007 to 2012. Theriogenology. 2016. Vol. 85. P. 933–938. DOI:10.1016/j.theriog enology.2015.11.001.
- Retrospective study of bovine perinatal mortality: cases reported from INTA Balcarce, Argentina / E.L. Morrell et al. Rev Argent Microbiol. 2008. Vol. 40. P. 151–157.
- Perinatal mortality in 23 beef herds in Orkney: incidence, risk factors and aetiology / R. Norquay et al. Vet Rec. 2020. Vol. 187. P. 28–38. DOI:10.1136/ vr.105536.
- Державний департамент ветеринарної медицини. Інструкція про заходи з профілактики та боротьби з бруцельозом тварин. 2000. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0135-00#Text (дата звернення: 28.02.2025).
- Мороз Л.В., Гусейнов Е.М., Кириченко Д.Ф. Зміни імунологічних показників у хворих на гострий бруцельоз. Інфекційні хвороби в практиці лікаря-інтерніста: сучасні аспекти: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Суми, 25-26 травня 2017 р. / Редкол.: М.Д. Че мич, В.В. Ільїна, Л.В. Мороз та ін. Суми: СумДУ, 2017. С. 187–189.
- Моніторинг за інфекціями спільними для людей і тварин (лептоспіроз, бруцельоз, ку-лихоманка, сказ, сибірка) — одна зі складових забезпечення біобезпеки населення України / Ю. Новохатній та ін. Ветеринарна медицини. 2017. Вип. 103. С. 58–60.
- Ocejo M., Oporto B., Hurtado A. Occurrence of Campylobacter jejuni and Campylobacter coli in Cattle and Sheep in Northern Spain and Changes in Antimicrobial Resistance in Two Studies 10-years Apart. Pathogens. 2019. Vol. 8. DOI:10.3390/ pathogens8030098.
- Фотіна Т.І., Касяненко О.І. Теоретичне та експериментальне обгрунтування технології отримання діагностичної кампілобактеріозної аглютинуючої сироватки. Вісник Сумського національного аграрного університету. Ветеринарна медицина. 2013. Вип. 2. С. 43–46.
- Sadek S., Shaapan R., Barakat A. Campylobacteriosis in Poultry: A Review. The Journal of World. 2023. Vol. 13. P. 168–179. DOI:10.36380/ jwpr. 2023.19.
- Elucidating the aetiology of human Campylobacter coli infections / F. Roux et al. PLoS ONE. 2013. Vol. 8. DOI:10.1371/journal. pone.0064504.
- Comparing the genetic diversity and antimicrobial resistance profiles of Campylobacter jejuni recovered from cattle and humans / W. Сha et al. Front. Microbiol. 2017. Vol. 8. DOI:10.3389/ fmicb.2017.00818.
- Калініченко Т.В., Куценко В.А., Болотін В.І. Діагностика генітального кампілобактеріозу жуйних за реакції тривалого зв’язування комплементу в господарствах України. Ветеринарна медицина. 2020. Вип. 106. С. 55–89. DOI:10.36016/VM-2020-106-10.
- Global epidemiology of campylobacteriosis and the impact of COVID-19 / L. Fang et al. Frontiers in Cellular and Infection Microbiology. 2022. Vol. 12. DOI:10.3389/fcimb.2022.979055.
- Häcker G. Chlamydia in pigs: intriguing bacteria associated with sub-clinical carriage and clinical disease, and with zoonotic potential. Front Cell Dev Biol. 2024. Vol. 14. DOI:10.3389/ fcell.2024.1301892.
- Microscopic Analysis of the Chlamydia abortus Inclusion and Its Interaction with Those Formed by Other Chlamydial Species / L.E. Garvin et al. Infect Immun. 2022. Vol. 17. DOI:10.1128/ IAI.00499-21.
- Хламідіози тварин: питання етіології, діагностики, патогенезу, профілактики: навч. посіб./ І.М. Ксьонз та ін. Суми, 2010. 112 с.
- Ксьонз І.М. Хламідіози тварин: моногра фія. Полтава: Оріяна, 2012. 318 с.
- Хламідіоз тварин: етіологія, поширення в північно-східному регіоні України, засоби специфічної профілактики / Л.П. Дьяконов та ін. Вісник СНАУ. Серія «Вет. мед.». Вип. № 3 (26). 2010. С. 89–92.
- Інструкція щодо заходів з профілактики та боротьби з хламідіозом сільськогоспо-дарських тварин. Наказ Державного департаменту ветеринарної медицини 21.12.2004 № 142. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1652 04#Text (дата звернення: 27.02.2025).
- Pyskun O.O., Pyskun A.V., Ukhovskyi V.V., Sytiuk M.P. Etiological structure of leptospirosis among the wild boars and domestic pigs in the territory of Ukraine, its analysis and characteristics. Journal for veterinary medicine, biotechnology and biosafety. 2018. Vol. 4. P. 5–11. DOI:10.31073/vet_ biotech32(2)-52
- Presence of Antibodies Against Leptospira interrogans Serovar hardjo in Serum Samples from Cattle in Ukraine / A. Pyskun et al. Polish Journal of Microbiology. 2019. Vol. 68 (3). P. 295–302. DOI:10.33073/pjm-2019-031.
- Уховський В.В. Визначення напруженості та тривалості імунітету великої рогатої худоби щепленої полівалентною інактивованою вакциною проти лептоспірозу. «Ветеринарна медици на». 2017. Вип. 103. С. 219–221.
- Genotyping method (MLVA) of pathogenic leptospires for monitoring their distribution in tcjsystem / T.M. Tsarenko et al. Ukrainian Journal of Ecology. 2019. Vol. 9. P. 81–85.
- Stepna O., Rodyna N., Ukhovskyi V., Kulikova V. The research of circulation of pathogenic Leptospira among populations urban brown rats in Kyiv, Ukraine. Veterinary medicine, biotechnology and biosafety. 2016. Vol. 2 (1). P. 5– 10.
- Вовк Л.М. Лістеріоз (огляд літератури). Клінічна іммунологія. Алергологія. Інфектологія. 2009. URL:https://salo.li/80A3b5E (дата звернення 25.02.2025).
- Коровін І.В. Основні шляхи ерадикації лістеріозу сільськогосподарських тварин в Україні. Ветеринарна медицина. 2012. Вип. 96. С. 212–216.
- Моніторинг лістеріозу тварин та засоби його профілактики для підтримання біобезпеки в Україні / Т.М. Уховська та ін. Ветеринарна медицина. 2017. Вип. 103. С. 222–226.
- Мікробіологічний моніторинг лістеріозу в Україні за період 2018–2022 РР / О. Пискун та ін. One Health Journal. 2023. Вип. 1. С. 19–28. DOI:10. 31073/onehealthjournal2023-III-03.
- Поліщук І.В. Роль і місце вакцин проти лістеріозу у системі забезпечення благополуччя тварин. 2018. Ветеринарна біотехнологія. Вип. 32. С. 416–424. DOІ:10.31073/vet_biotech32(1)-55.
- Gürcan S. Epidemiology of tularemia. Balkan Med J. 2014. Vol. 31. P. 3–10. DOI:10.5152/ balkanmedj.2014.13117.
- Colquhoun D.J., Duodu S. Francisella infections in farmed and wild aquatic organisms. Vet Res. 2011. Vol. 42. DOI:10.1186/1297-9716-42-47.
- Tularemia treatment: experimental and clinical data / M. Maurin et al. Front Microbiol. 2024. Vol. 14. DOI:10.3389/fmicb.2023.1348323.
Долучення | Розмір |
---|---|
![]() | 672.11 КБ |