Ви є тут

ВПЛИВ МІКРОБІОЛОГІЧНОГО СТАРТЕРА НАПОВНЮВАЧА БІОФІЛЬТРА «ФІЛЬТРОНОРМ-Д» НА ЗБЕРЕЖЕНІСТЬ РАЙДУЖНОЇ ФОРЕЛІ

Створення у біофільтрах сприятливих умов для існування біоценозів убезпечує установка замкнутого водопостачання (УЗВ) від токсичної дії нітритів, яким донедавна як токсикантам для водних організмів не надавали великого значення. Однак встановлено, що вони дуже токсичні для риби і водних безхребетних. Метою роботи було дослідити вплив мікробіологічнного стартера наповнювача біофільтра "Фільтронорм-Д" на поведінку дорослої райдужної форелі під час запуску біофільтра УЗВ. Дослідження проводили у Східноукраїнському центрі по розведенню цінних видів риб в умовах замкненого водопостачання при вирощуванні райдужної форелі (Oncorhynchus mykiss). У першому варіанті оцінювали клінічні ознаки дорослої райдужної форелі під час запуску біофільтра УЗВ за використання у ньому поліпропіленового наповнювача RK PLAST – контроль. У другому варіанті оцінювали клінічні ознаки дорослої райдужної форелі під час запуску біофільтра УЗВ за використання у ньому поліпропіленового наповнювача RK PLAST та додавання мікробіологічного стартера наповнювача біофільтра “Фільтронорм Д” – дослід. У дослідній групі у воду біофільтра вносили розроблений нами мікробіологічний стартер наповнювача біофільтра "Фільтронорм-Д", який містить живі культури нітрифікуючих і денітрифікуючих бактерій у кількості – 107 КУО в 1 см3. "Фільтронорм-Д" вносили з розрахунком, щоб у воді біофільтра початкова кількість нітрифікуючих бактерій становила не менше 104 КУО/см3.

Встановлено, що під час запуску УЗВ за використання у ньому поліпропіленового наповнювача RK PLAST та додавання мікробіологічного стартера наповнювача біофільтра “Фільтронорм Д” найбільш небезпечним є період з 15 до 20-ї доби. Розроблений нами мікробіологічний стартер наповнювача біофільтра “Фільтронорм Д” істотно впливає на інтенсивність перебігу нітрифікуючих процесів мікрофлори реактора біофільтра і дає можливість на 10 діб швидше сформувати дієвий мікробіоценоз та запустити систему замкнутого водопостачання для безпечного вирощування райдужної форелі.

Ключові слова: УЗВ, біофільтр, райдужна форель, "Фільтронорм-Д", нітрити, поведінка риби,  ознаки отруєння. 

 

doi: 10.33245/2310-4902-2019-149-1-15-21

1. Гриневич Н. Є. Оцінка токсичності мікробіологічного стартера наповнювача біофільтра “Фільтронорм Д” для вирощування райдужної форелі за показниками виживаності риб гуппі та інфузорій : НТБ ДНДКІ вет. преп. та корм. доб. Львів, 2017. Вип. 18. № 2. С. 219–224.

2. Гриневич Н. Є. Вплив мікробіологічного стартера наповнювача біофільтра “Фільтронорм Д” на інтенсивність нітрифікуючих процесів мікрофлори реактора біофільтра під час запуску УЗВ для вирощування райдужної форелі. Аграрний вісник Причорномор’я: зб. наук. праць. Одеса, 2017. Вип. 83. Ветеринарні науки. С. 33–38.

3. Шахмурзов М. М., Призенко В. К. Отравление рыб нитритами в форелевых хозяйствах и организация мер борьбы с токсикозами. Вторая всесоюзная конф. по c/х токсикологии: тезисы докладов. Санкт-Петербург, 1991. Т. 2. С. 265–266.

4. Шахмурзов М. М., Казанчев М. Х., Гущин В. Н. Содержание нитритов и нитратов в воде и рыбе рыбохозяйственных водоемов. Сборник научных трудов ВНИИ вет.сан., гигиены и экол. 1998. С. 64–67.

5. Blancheton J.P. “Recent developments in recirculation systems”. Seafarming today and tomorrow: Abstracts and extended communications of contributions presented at the International conference “Aquaculture Europe 2002”, Trieste. Italy, 2002. P. 3–9.

6. Attramadal K.J.K. Water treatment as an approach to increase microbial control in the culture of cold water marine larvae – PhD Dissertation at the Department of Biology/ Norwegian University of Science and Technology (NTNU). 2011.

7. Farming different species in RAS in Nordic countries: Current status and future perspectives/ J. Dalsgaard et al. Aquacultural Engineering. 2013. Vol. 53. P. 2–13.

8. Nitrite toxicity assessment in Danio rerio and Poecilia reticulata/ P. Dolezalova et al. Acta Veterinaria Brno. 2011. Vol. 80. P. 309–312.

9. Chen S., Ling J., Blancheton J.P. Nitrification kinetics of biofilm as affected by water quality factors. Aquacultural Engineering. 2006. Vol. 34. P. 179–197.

10. Clauss T., Dove A., Arnold J. Hematologic disorders of fish. The veterinary clinics of North America Exotic Animal Practice. 2008. Vol. 11. P. 445–462.

11. Grynevych N., Dyman T., Kukhtyn M., Semaniuk N. Composition of psychrotrophic microflora of water and biofilter filler in recirculation aquaculture system on trout farm. Research Journal of Pharmaceutical, Biological and Chemical Sciences. 2017. Vol. 8(3). P. 900–905.

12. Ethiology and histopathological alterations in some body organs of juvenile rainbow trout Oncorhynchus mykiss (Walbaum, 1792) at nitrite poisoning/ N. Grynevych et al.  Ukrainian Journal of Ecology. 2018.  no. 8 (1). P. 402–408.

13. Effect of organic carbon on nitrification efficiency and community composition of nitrifying biofilms/ J. Hu et al.   Journal of Environmental Sciences. 2009.  Vol. 21. P. 387–394.

14. Itoi S., Ebihara N., Washio S., Sugita H. “Nitrite-oxidizing bacteria, Nitrospira, distribution in the outer layer of the biofilm from filter materials of a recirculating water system for the goldfish Carassius auratus. Aquaculture. 2007. Vol. 264. P. 297–308.

15. Itoi S., Niki A., Sugita H. Changes in microbial communities associated with the conditioning of filter material in recirculating aquaculture systems of the pufferfish takifugu rubripes. Aquaculture. 2006. Vol. 256. P. 287–295.

16. Kim E.W., Bae J.H. Alkalinity requirements and the possibility of simultaneous heterotrophic denitrification during sulfur-utilizing autotrophic denitrification. Water Science and Technology. 2000. Vol. 42. P. 233–238.

17. Kroupová H., Máchová J., Svobodová Z. Nitrite influence on fish – a review. Vet Med – Czech. 2005.  Vol. 50. P. 461–471.

18. Krumins K., Ebeling J.M., Wheaton F. Ozone’s effects on power-law particle size distribution in recirculating aquaculture systems. Aquacultural Engineering. 2001. Vol. 25. P. 13–24.

19. Spatial and temporal heterogeneity of the bacterial communities in stream epilithic biofilms/ G. Lear et al. FEMS Microbiology Ecology. 2008. Vol. 65. P. 463–473.

20. Bacteria and nutrients – Nitrogen and carbon – In a recirculating system for sea bass production/ N. Leonard et al. Aquacultural Engineering. 2002. Vol. 26. P. 111–127.

21. Lequette Y., Boels G., Clarisse M., Faille C. Using enzymes to remove biofilms of bacterial isolates sampled in the food-industry. Biofouling. The Journal of Bioadhesion and Biofilm Research. 2010. Vol. 26. no. 4. P. 421–431.

22. High rate algal pond treatment for water reuse in a marine fish recirculation system: Water purification and fish health/ E. Metaxa et al. Aquaculture. 2006. Vol. 252. P. 92–101.

23. Pulvenis J.F. The State of World Fisheries and Aquaculture (SOFIA), FAO Fisheries and Aquaculture Department. Rome, 2009.

 

ДолученняРозмір
PDF icon grinevuch_1_2019.pdf (33)6.23 МБ