Ви є тут
Гумінові кислоти: вплив на продуктивність, масову частку жиру і білка у молоці та параметри рубцевого травлення у корів
У статті представлено результати комплексного дослідження впливу гумінових кислот, доданих до раціону дійних корів, на продуктивність, хімічний склад молока та ключові параметри рубцевого травлення. Встановлено, що 84-добове застосування гумінових кислот у раціоні корів дослідної групи привело до вірогідного зростання надоїв на 4,5 л (р<0,05), що становить 1,2-кратне збільшення порівняно з початком експерименту. Окрім збільшення обсягу надоїв, спостерігалося значне покращення якісних показників молока, зокрема збільшення вмісту жиру в 1,3 раза та білка в 1,1 раза. Дослідження виявило, що гумінові кислоти стимулюють активність інфузорій рубця, що, зокрема, приводить до вірогідного збільшення концентрації коротколанцюгових жирних кислот (р<0,001), представники яких є попередниками молочного жиру (р<0,05) та покращується засвоєння поживних речовин з раціону. Це забезпечує більшу кількість амінокислот, необхідних для синтезу молочного білка, що підтверджується статистично значним збільшенням білковомолочності корів дослідної групи (р<0,05). Важливим аспектом впливу гумінових кислот є їхня здатність стабілізувати величину рН вмісту рубця в межах фізіологічної норми, що, ймовірно, досягається завдяки підвищенню буферної здатності рідини рубця після їх введення. Крім того, гумінові кислоти підвищували редуктазну активність мікрофлори рубця, що відображає посилення процесів ферментації та обміну речовин, а отже, покращення ефективності травлення. Отримані результати свідчать про комплексний позитивний вплив гумінових речовин на молочну продуктивність та рубцеве травлення корів, що робить їх перспективною кормовою добавкою для підвищення продуктивності та покращення якості молока в умовах сучасного молочного тваринництва.
Ключові слова: гумінові кислоти, продуктивність, масова частка жиру, масова частка білка, суха речовина, коротколанцюгові жирні кислоти, редуктазна активність, вміст рубця, величи на рН.
- The effects of humic substances on rumen fermentation, nutrient digestibility, methane emissions, and rumen microbiota in beef-producing heifers / S. Terry et al. Journal of animal science. 2018. Vol. 96 (9). P. 3863–3877. DOI:10.1093/jas/sky265
- Modulating the gut microbiome in ruminants: enhancing benefits and minimizing drawbacks / A. Belanche et al. Frontiers in Microbiology. 2021. No 11. DOI:10.3389/fmicb.2020.622002
- Humic substances in the diet of lactating cows enhanced feed utilization, altered ruminal fermentation, and improved milk yield and fatty acid profile / A.E. Kholif et al. Livestock Science. 2021. Vol. 253. ISSN 1871-1413. DOI:10.1016/j.livsci.2021.104699.
- Вплив гумінових кислот на молочну продуктивність корів та показники якості і безпечності молока / О.М. Якубчак та ін. Науковий вісник ветеринарної медицини. 2023. № 2. С. 67–74. DOI:10.33245/2310-4902-2023-184-2-67-74.
- McCann J.C., Wickersham T.A., Loor J.J. Highthroughput methods redefine the rumen microbiome and its relationship with nutrition and metabolism. Bioinform Biol Insights. 2014. Р. 109–125.
- Storm A.C., Hanigan M.D., Kristensen N.B. Effects of ruminal ammonia and butyrate concentrations on reticuloruminal epithelial blood flow and volatile fatty acid absorption kinetics under washed reticulorumen conditions in lactating dairy cows. J. Dairy Sci. 2011. No 94. Р. 3980–3994. DOI:10.3168/jds.2010-4091.
- ДСТУ ISO 488:2007 Молоко. Визначення масової частки жиру. Жироміри Ґербера (ISO 488:1983, IDT). [Чинний від 2009-01-01]. Вид. офіц. Київ: УкрНДНЦ, 2008. 16 c.
- ДСТУ ISO 8968-1:2005. Молоко. Визначення вмісту азоту. Частина 1. Метод К’єльдаля (ISO 8968-1:2001, IDF 20-1:2001, IDT). [Чинний від 2005-07-01]. Вид. офіц. Київ: УкрНДНЦ, 2005. 18 c.
- ДСТУ ISO 8552:2015 Молоко та молочні продукти. Методи визначення вологи та сухої речовини. (ISO 8552:2015). [Чинний від 2017-01-01]. Вид. офіц. Київ: УкрНДНЦ, 2015. 13 c.
- ДСТУ ISO 707:2002 Молоко та молоч ні продукти. Настанови з відбирання проб (ISO 707:2002). [Чинний від 2003-10-01]. Вид. офіц. Київ: УкрНДНЦ, 2003. 35 c.
- Методи лабораторної діагностики хвороб тварин / В.І. Левченко та ін.; за ред В.І. Левченка. Київ: Урожай, 2010. 470 с.
- Дослідження вмісту рубця: методичні рекомендації / В.І. Левченко та ін. Біла Церква, 2005. 52 с.
- Metabolic influence of core ciliates within the rumen microbiome / T.O. Andersen et al. ISME Journal. 2023. 17 (7). P. 1128 –1140. DOI:10.1038/s41396-023-01407-y.
- Vašková J., Veliká B. Pilátová M. Effects of humic acids in vitro. In vitro sell. dev. biol. Animal. 2011. Vol. 47. P. 376–382. DOI:10.1007/s11626-0119405-8.
- Fatty acid profile of milk ‒ a review / M. Markiewicz-Kęszycka et al. Bull. vet. inst. pulawy. 2013. Vol. 57. P. 135‒139. DOI:10.2478/bvip2013-0026.
- Rumen microbiota and nutrient metabolism: A review / Y.K. Kansagara et al. Bhartiya Krishi Anusandhan Patrika. 2022. Vol. 37. Issue 4. P. 320–327. DOI:10.18805/BKAP486.
- Nieweś D., Huculak-Mączka M., Braun-Giwerska M. Ultrasound-assisted extraction of humic substances from peat: assessment of process efficiency and products' quality. Molecules. 2022. No 27 (11). 3413 p. DOI:10.3390/molecules27113413.
- Yuzha S., Gul M. The effect of adding humate to the diet of dairy cows on productivity. Ank. Univ. Vet. Fak. Derg. 2021. No 68. P. 7–14.
- Milk Odd- and Branched-Chain Fatty Acids as Biomarkers of Rumen Fermentation / R. Kupczyński et al. Animals, 2024. 14 (11). 1706 p. DOI:10.3390/ ani14111706
- Aschenbach J.R., Penner G.B., Stumpff F., Gabel G. Ruminant nutrition symposium: Role of fermentation acid absorption in the regulation of ruminal pH. J. Ani. Sci. 2011. 89 (4). P. 1092–1107. DOI:10.2527/jas.2010-3301.
- Gastrointestinal functionality in animal nutrition and health: new opportunities for sustainable animal production / P. Celi et al. Anim. Feed Sci. Technol., 2017. 234. P. 88–100. DOI:10.3389/ fmicb.2020.622002.
Долучення | Розмір |
---|---|
![]() | 632.04 КБ |