Із початком антитерористичної операції та повномасштабного вторгнення роль службових собак і вимоги до кінологічних центрів значно зросли. Нині діяльність кінологічних підрозділів Національної поліції України регулюється Інструкцією з організації службової кінології в Національній гвардії України (2014 р.) та Інструкцією з організації діяльності кінологічних підрозділів ДСНС (2018 р). Метою цього дослідження було вивчення взаємозв’язку між умовами утримання службових собак та частотою їх захворюваності. До дослідження були включені матеріали звітності 20 кінологічних центрів Головних управлінь національної поліції України. Була вивчена частота захворюваності собак та взаємозв’язок хвороб і деяких середовищних чинників (кількість службових собак, температура в зимовий і літній періоди, вологість повітря, розмір вольєру, дезінфекція вольєрів і приміщень). Встановлено, що найбільш поширеними у цій популяції собак були хірургічні захворювання – 61,2 %, внутрішні незаразні хвороби становили 28,7 %, інвазійні – 5,9 %, інфекційні – 4,2 %. Серед хірургічних хвороб найчастіше зустрічались захворювання шкіри, органів зору і слуху, травматичні ушкодження (разом 85,5 %), внутрішніх незаразних – хвороби шлунково-кишкового тракту (73,7 %), інвазійних – піроплазмоз (74,3 %), серед інфекційних – хвороби вірусної етіології (72,0 %). Виявлена від’ємна кореляція між кількістю випадків захворювань собак і дезінфекцією вольєрів (r = -0,60 – -0,13), що свідчить про важливість цього заходу для зниження поширеності захворювань. Встановлено, що кількість службових собак у кінологічному підрозділі впливає на поширеність хірургічних і внутрішніх незаразних хвороб – менше випадків захворювань спостерігалось у кінологічних підрозділах великих розмірів (51 гол. і більше), впливу величини поголів’я собак на кількість випадків паразитарних та інфекційних захворювань не виявлено.

Ключові слова: службові собаки, частота захворюваності, утримання, дезінфекція, розмір групи.