Внутрішньолікарняні інфекції у ветеринарних клініках є значною проблемою, оскільки зумовлюють поширення антибіотико резистентних штамів бактерій та підвищують ризики для здоров’я тварин і персоналу. Для контролю мікробного забруднення у ветеринарних закладах широко застосовують дезінфекційні засоби на основі пероксомоносульфату калію, який є потужним окисником. У дослідженні оцінювали ефективність нейтралізуючих розчинів на основі натрію тіосульфату для інактивації залишків пероксо моносульфату калію та їхній вплив на життєздатність бактерій. Тестували три розчини: натрію тіосульфату з масовими концен траціями 30 і 2 % та стандартний нейтралізатор із полісорбатом 80 і лецитином. Оцінку проводили методом серійних розведень із підрахунком колонієутворювальних одиниць, результати аналізували за допомогою ANOVA та тесту Тьюкі. Найвищу ефективність нейтралізації проявив розчин натрію тіосульфату з масовою концентрацією 30 %. Кількість бактерій після додавання нейтралізованого розчину Етасепту зменшилась на 0,22 lg КУО/см3 в порівнянні з контрольною суспензією, розведеною фізіологічним розчином. Обидва нейтралізуючих розчини (2 % Na2 S2 O3 та стандартний нейтралізуючий розчин), що в своєму складі містять розчин натрію тіосульфату з масовою концентрацією 2 % приводили до зниження кількості живих бактерій в порівнянні з контролем. Застосування нейтралізатора сприяло зниженню бактеріального навантаження для E. coli на 0,79 lg (у 6,1 рази) та для K. pneumoniae на 0,75 lg (у 5,6 рази) порівняно з контрольними зразками. Водночас різниці в нейтралізуючих властивостях обох розчинів не було виявлено (p = 0,999). Вико ристання 30 та 2 % розчину натрію тіосульфату не впливало на життєздатність бактерій (p = 0,938), оскільки рівень КУО/см3 за лишався на рівні контрольних позитивних зразків. Отримані результати свідчать, що звичайний розчин натрію тіосульфату може бути використаний як альтернативний нейтра лізатор для визначення залишкових концентрацій пероксомоно сульфату калію. Його ефективність у дослідженні не поступалася стандартному нейтралізуючому розчину, що дозволяє розглядати натрію тіосульфат як доступний та простий у застосуванні варіант для ветеринарних клінік. Додатковою перевагою є широка доступність та можливість його приготування без використання спеціалізованих компонентів. Подальші дослідження мають охоплювати ширший спектр мікроорганізмів, включаючи резистентні штами, а також оцінювати вплив часу експозиції нейтралізатора. Крім того, необхідно враховувати реальні клінічні умови, де концентрації залишкових дезінфектантів можуть змінюватися, що впливає на точність мі кробіологічних аналізів.

Ключові слова: натрію тіосульфат, нейтралізуючі розчини, окисні дезінфектанти, мікробіологічний аналіз, внутрішньолікар няні інфекції, контроль дезінфекції, відбір проб.