Ви є тут

Цитологічні та патологоанатомічні методи у диференційній діагностиці ексудативної форми інфекційного перитоніту котів

У статті представлено результати комплексного патологоанатомічного та цитологічного дослідження котів за підозри на ексудативну форму інфекційного перитоніту котів (ІПК). Метою роботи було вивчити діагностичну інформативність цитологічного та патологоанатомічного дослідження для диференціації ІПК від інших причин асциту. Було проведено ретроспективний аналіз 135 клінічних випадків котів із випотом у черевну порожнину. Результати показали, що серед ретроспективно досліджених випадків асциту ІПК не був провідною причиною, у більшості випадків діагностовано гнійні, неопластичні або реактивні процеси. Порівняльний аналіз патологоанатомічних змін виявив характерні макроморфологічні ознаки, що дозволяють розрізнити ІПК, хронічний гнійний перитоніт та метастатичне ураження за неопластичного процесу. ІПК супроводжується жовтуватим в’язким випотом, дрібними сіруватими гранульомами на серозних оболонках, тимчасом за гнійного перитоніту домінує масивне фібринозно-гнійне запалення, а за неоплазії – пухлинні маси та вузлові метастази у лімфатичних вузлах і внутрішніх органах. Цитологічне дослідження випоту показало високу інформативність за виявлення типових патернів: поєднання слабобазофільного білкового фону з фігурами кристалізації та відсутності бактерій вказувало на ймовірність ІПК; переважання дегенеративних нейтрофілів і бактерій – на гнійний перитоніт; а багатоклітинність, лімфоцитарна інфільтрація з атиповими клітинами – на лімфому. У зразках випоту з черевної порожнини котів, які були прижиттєво досліджені цитологічно, переважали ознаки різних варіантів піогранульоматозного запалення, один з чотирьох зразків можна було визначити як типовий для ІПК, три інших мали ознаки бактеріальної інфекції, яка і зумовила цитологічну картину. Отримані дані підтверджують, що жоден з морфологічних методів не є достатнім самостійно, проте їх поєднане використання дозволяє підвищити точність діагностики. Морфологічна оцінка, як прижиттєва (цитологічна), так і посмертна (патологоанатомічна), може бути інформативною для диференційної діагностики та є важливою складовою комплексної діагностики котів з асцитом, зокрема щодо підозри на ІПК.

Ключові слова: асцит, макрофаги, мезотеліоцити, ексудат, цитологічний аналіз.

  1. Murashko, T.V. (2024). World experience in the treatment of infectious peritonitis in cats. Scientific Bulletin of Veterinary Medicine. no. 2, pp. 43–55. (in Ukrainian).
  2. Khalaniia, M.R. (2024). Pathomorphological characteristics of organs and tissues of cats with infectious peritonitis: dissertation ... candidate of veterinary sciences: 211 / Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after S.Z. Gzhytsky. Lviv, 200 p. (in Ukrainian).
  3. Addie, D.D., Belák, S., Boucraut-Baralon, C. (2009). Feline infectious peritonitis: ABCD guidelines on prevention and management. J Feline Med Surg, Vol. 11, no. 7, pp. 594–604.
  4. Felten, S., Hartmann, K. (2019). Diagnosis of feline infectious peritonitis: a review of the current literature. Viruses. Vol. 11, no. 11. DOI:10.3390/v11111068
  5. Katayama, M., Uemura, Y., Katori, D. (2024). Effect of nucleic acid analog administration on fluctuations in the albumin-to-globulin ratio in cats with feline infectious peritonitis. Animals. Vol. 14, no. 9. DOI:10.3390/ani14091322
  6. Konig, A., Hartmann, K., Mueller, R.S. (2019). Retrospective analysis of pleural effusion in cats. Journal of Feline Medicine and Surgery, Vol. 21, pp. 1102–1110.
  7. Murphy, B.G., Castillo, D., Neely, N.E. (2024). Serologic, virologic and pathologic features of cats with naturally occurring feline infectious peritonitis enrolled in antiviral clinical trials. Viruses. Vol. 16, no. 3. DOI:10.3390/v16030462
  8. Ruiz, M.D., Vessieres, F., Ragetly, G.R. (2018). Characterization of and factors associated with causes of pleural effusion in cats. Journal of the American Veterinary Medical Association, Vol. 253, pp. 181–187.
  9. Sase, O., Iwami, T., Sasaki, T., Sano, T. (2024). GS-441524 and molnupiravir are similarly effective for the treatment of cats with feline infectious peritonitis. Frontiers in Veterinary Science. Vol. 11. DOI:10.3389/fvets.2024.1422408
  10. Savary, K.C., Sellon, R.K., Law, J.M. (2001). Chylous abdominal effusion in a cat with feline in fectious peritonitis. Journal of the American Animal Hospital Association, Vol. 37, pp. 35–40.
  11. Smith, S., Morrison, L. (2024). Veterinary necropsy of dogs and cats: a case based approach. London: 5m Books Ltd, 250 p.
  12. Solikhah, T.I., Agustin, Q.A.D., Damaratri, R.A. (2024). A review of feline infectious peritonitis virus infection. Veterinary World. Vol. 17, no. 11, pp. 2417–2432. DOI:10.14202/vetworld.2024.2417-2432
  13. Suvarna, K.S., Layton, C., Bancroft, J.D. (2019). Bancroft’s theory and practice of histological techniques. 8th ed. Amsterdam: Elsevier, 557 p.
  14. Takano, T., Azuma, N., Satoh, M. (2011). Vascular endothelial growth factor (VEGF), produced by feline infectious peritonitis (FIP) virus-infected monocytes and macrophages, induces vascular permeability and effusion in cats with FIP. Virus Research, Vol. 158, no. 1–2, pp. 161–168. DOI:10.1016/j.virusres.2011.03.027
  15. Thayer, V., Meunier, P.C., Wilson, E. (2022). 2022 AAFP/EveryCat feline infectious peritonitis diagnosis guidelines. Journal of Feline Medicine and Surgery, Vol. 24, no. 6, pp. 513–527.
  16. Valenciano, A.C., Rizzi, T.E. (2020). Abdominal, thoracic, and pericardial effusions / A.C. Valenciano, Cowell R.L. (eds). Cowell and Tyler’s diagnostic cytology and hematology of the dog and cat. St Louis (MO): Mosby, pp. 229–246.
  17. Wright, K.N., Wallace, J.L., Oliver, J.W. (1999). Peritoneal effusion in cats: 65 cases (1981 1997). Journal of the American Veterinary Medical Association, Vol. 214, no. 3, pp. 375–381.
ДолученняРозмір
PDF icon tieor_1_2025.pdf2.73 МБ