Ви є тут

Головна » Науковий вісник ветеринарної медицини № 2'2025

Аутологічна трансплантація шкіри з використанням водного екстракту лаврового листя (Laurus nobilis L.)

Метою цього дослідження була оцінка впливу водного екстракту лаврового листа (Laurus nobilis) на гістологічний розвиток загоєння шкірного трансплантата у кроликів. Група А (контрольна) та група B (лікування екстрактом лаврового листа) були випадковим чином розподілені по шістнадцять клінічно здорових дорослих кроликів обох статей вагою 1,25–2 кг. Усім тваринам було проведено стерильне хірургічне створення повнотовстої шкірної рани (4 см²) двосторонньо на животі з частковою шкірною пластикою в кожній ділянці. Біопсії тканини шкіри були зібрані в обох групах на 3, 7, 14 та 21-шу добу для гістологічного аналізу. На 3-тю добу у групі B спостерігалося зменшення запалення та набряку шкіри порівняно з групою А. До 7-ї доби оброблені рани демонстрували покращену організацію колагену, розширення волосяних фолікулів та помірні судинні зміни, тимчасом у контрольних ранах спостерігалося виражене запалення. На 14-ту добу у оброблених ранах спостерігався значний дермальний фіброз та інфільтрація мононуклеарними клітинами з ендотеліальною гіперплазією, тимчасом у контрольних ранах спостерігалася виражена проліферація сальних залоз та запальний ексудат. На 21-шу добу рани групи B демонстрували більш зрілий фіброз та залозисту проліферацію, ніж група A, яка все ще мала мінімальну регенерацію сполучної тканини. Місцево застосовуваний водний екстракт лаврового листа може значно пришвидшити загоєння шкірного транспланта та у кроликів завдяки посиленню модуляції запалення та регенерації тканин, що також може бути природним терапевтичним засобом для лікування інших ран у майбутньому.

Ключові слова: лавровий лист, шкірна пластика, кролик, протизапальний засіб.

АЛЬБОЗАХРІ Дж.М.К.


ХУДАЄР А.М.


  1. Ayoub, N.A., Hashim, A.N., Hussein, S.A., Hegazi, N.M., Hassanein, H.M., Nawwar, M.A. (2013). Hepatoprotective effect of bay leaves crude extract on primary cultured rat hepatocytes. European Scientific Journal (ESJ), 9 (30), pp. 647–655.
  2. Awada, F., Hamade, K., Kassir, M., Hammoud, Z., Mesnard, F., Rammal, H., Fliniaux, O. (2023). Laurus nobilis leaves and fruits: A review of metabolite composition and interest in human health. Applied Sciences. 13 (7), 4606 p. DOI:10.3390/app13074606.
  3. Branski, L.K., Herndon, D.N., Barrow, R.E. (2007). A review of gene therapy in wound healing. International Journal of Burns and Trauma, 1 (1), pp. 1–12. DOI:10.1016/j.burns.2008.03.009.
  4. Sharangi, A.B., Guha, S. (2013). Wonders of leafy spices: Medicinal properties ensuring human health. Science International. 1 (9), pp. 312–317. DOI:10.17311/sciintl.2013.312.317.
  5. Mishra, P.K., Tripathi, J., Gupta, S., Variyar, P.S. (2019). GC-MS olfactometric characterization of odor active compounds in cooked red kidney beans (Phaseolus vulgaris). Heliyon, 5 (9). DOI:10.1016/j.heliyon.2019.e02459
  6. Landén, N.X., Li, D., Ståhle, M. (2016). Transition from inflammation to proliferation: a critical step during wound healing. Cellular and Molecular Life Sciences. 73 (20), pp. 3861–3885. DOI:10.1007/ s00018-016-2268-0.
  7. Baytop, T. (1985). Therapy with Medicinal Plants in Turkey (Past and Present). Istanbul: Nobel Tıp Kitabevleri, 194 p.
  8. Aqili Khorasani, M. S. (1992). Collection of drugs (Materia medica). Engelab-e-Eslami Publishing and Educational Organization, pp. 624–630.
  9. Barla, A., Topçu, G., Öksüz, S. (2007). Secondary metabolites from Laurus nobilis L. Natural Product Research. 21 (2), pp. 138–145.
  10. Khodja, Y.K., Bachir-Bey, M., Ladjouzi, R., Katia, D., Khettal, B. (2021). In vitro antioxidant and antibacterial activities of phenolic and alkaloid extracts of Laurus nobilis. South Asian Journal of Experimental Biology, 11 (3). DOI:10.38150/sajeb.11(3).p345-354
  11. DesJardins-Park, H.E., Gurtner, G.C., Wan, D.C., Longaker, M.T. (2022). From chronic wounds to scarring: the growing health care burden of under-and over-healing wounds. Advances in Wound Care. 11 (9), pp. 496–510. DOI:10.1089/wound.2021.0039
  12. Fossum, T.W. (2018). Small Animal Surgery E-Book: Small Animal Surgery E-Book. Elsevier Health Sciences.
  13. Bright, C.T. (1994). Fracture healing in the rabbit’s fibula when subjected to various capacities couple electrical field. Journal of Orthopaedic Research, 3, pp. 331–340.
  14. Mitic, V., Ilic, M., Dimitrijevic, M., Cvetkovic, J., Ciric, S., Jovanovic, V.S. (2016). Chemometric characterization of peach, nectarine and plum cultivars according to fruit phenolic content and antioxidant activity. Fruits, 71 (1), pp. 57–66. DOI:10.1051/fruits/2015042
  15. Albozachri, J.M.K., Al-Tomah, H.M., Wali, O.N., Jameel, Y.J. (2019). A comparison study of nefopam-ketamine, tramadol-ketamine and xylazine-ketamine anesthesia in rabbit. Research Journal of Pharmacy and Technology, 12 (5), pp. 2439–2442. DOI:10.5958/0974-360X. 2019.00410.9
  16. Grunberger, D., Banerjee, R., Eisinger, K., Oltz, E.M., Efros, L., Caldwell, M., Estevez, V., Nakanishi, K. (1988). Preferential cytotoxicity on tumor cells by caffeic acid phenethyl ester isolated from propolis. Experientia, 44 (3), pp. 230–232. DOI:10.1007/BF01941717
  17. Almadani, Y.H., Vorstenbosch, J., Davison, P.G., Murphy, A.M. (2021). Wound healing: a comprehensive review. In Seminars in plastic surgery. Thieme Medical Publishers, Inc. Vol. 35, no. 03, pp. 141–144. DOI:10.1055/s-0041-1731791.
  18. Irvin, T.T. (1995). Surgical wound healing in rats. Journal of Biological Chemistry, 290, pp. 14854 14860.
  19. Gushiken, L.F.S., Beserra, F.P., Bastos, J.K., Jackson, C.J., Pellizzon, C.H. (2021). Cutaneous wound healing: An update from physiopathology to current therapies. Life, 11 (7), 665 p. DOI:10.3390/ life11070665.
  20. Solmaz, H., Dervisoglu, S., Gulsoy, M., Ulgen, Y. (2016). Laser biostimulation of wound heal ing: bioimpedance measurements support histology. Lasers in medical science, 31 (8), pp. 1547–1554. DOI:10.1007/s10103-016-2013-9
  21. Loots, M.A.M., Kenter, S.B., Au, F.L. (2002). Fibroblasts derived from chronic diabetic ulcers differ in their response to stimulation with EGF, IGF-I, bFGF, and PDGF-AB compared to controls. European Journal of Cell Biology, 81 (3), pp. 153–160. DOI:10.1078/0171-9335-00228.
  22. Gurtner, G.C., Werner, S., Barrandon, Y., Longaker, M.T. (2008). Wound repair and regeneration. Nature, 453 (7193), pp. 314–321. DOI:10.1038/nature07039.
  23. Eming, S.A., Martin, P., Tomic-Canic, M. (2014). Wound repair and regeneration: mechanisms, signaling, and translation. Science Translational Medicine, 6 (265). DOI:10.1126/scitranslmed. 3009337.
  24. Barrientos, S., Stojadinovic, O., Golinko, M.S., Brem, H., Tomic-Canic, M. (2008). Growth factors and cytokines in wound healing. Wound Repair and Regeneration, 16 (5), pp. 585–601. DOI:10.1111/ j.1524-475X.2008.00410.x.
  25. Murray, P.J., Wynn, T.A. (2011). Protective and pathogenic functions of macrophage subsets. Nature Reviews Immunology, 11 (11), pp. 723–737. DOI:10.1038/nri3073.
ДолученняРозмір
PDF icon albozachri_2_2025_.pdf847.25 КБ
Науковий вісник ветеринарної медицини № 2'2025