Ви є тут

Головна » Науковий вісник ветеринарної медицини № 1'2024

Безпечність м’яса перепелів за випоювання суспензії Chlorella

Зелені водорості Chlorella позиціонуються як біологічно активна кормова добавка, до складу якої входять білки, полісахариди, вітаміни, мінерали, глікопротеїни та ß-глюкани. Додавання їх незначної кількості до раціону позитивно впливає на здоров’я та добробут тварин і птиці. Однак їх використання у птахівництві потребує аналізу якості і безпечності отриманої продукції для споживача. Мета дослідження – провести оцінювання безпечності м’яса перепелів за випоювання суспензії мікроводорості Chlorella sorokiniana. Об’єктом вивчення були перепели породи Фараон, в добовому віці їх поділили на дві групи: дослідну і контрольну, по 30 голів у кожній. Птицю утримували у клітках за вільного доступу до корму і води. Перепелам дослідної групи у питну воду додавали суспензію хлорели (ДСТУ ЕК ISO 8692:2022 EN). Для випоювання готову суспензію хлорели розбавляли питною водою до концентрації 2*106 клітин/мл, вирощену у скляному ферментері. Зважування перепелів проводили щотижнево починаючи з добового віку. Випоювання суспензії Chlorella sorokiniana збільшило живу масу птиці на 13,2 (р<0,05) проти контролю. Передзабійний огляд перепелів обох груп виявив задовільний клінічний стан птиці. Огляд 20 тушок перепелів показав, що їх можна віднести до першого ґатунку. За органолептичними показниками м’ясо перепелів у ветеринарно-санітарному значенні належить до доброякісного. Проведені мікробілогічні дослідження м’яса перепелів свідчать про відсутність впливу мікроводорості Chlorella sorokiniana у застосованих дозах на його бактеріальну контамінацію. Хімічні показники м’яса (рН, аміноаміачний азот, леткі жирні кислоти під час зберігання в умовах холодильника (5 діб, t= 4–5 °C) мали тенденцію до зростання і знаходились в межах норми для свіжого продукту. Під час мікроскопії м’язової тканини її розпаду у перепелів обох груп не виявлено. Біологічна цінність м’яса перепелів обох груп була тотожною, а токсичність відсутня. Дегустаційне оцінювання бульйону і м’яса показало, що випоювання мікроводорості Chlorella sorokiniana не впливає на досліджувані смакові показники. Отже, м’ясо перепелів, які отримували з водою кормову добавку мікроводорості Chlorella sorokiniana за досліджуваними показниками є безпечним, що дозволяє використовувати його в їжу людям без обмежень. Ключові слова: птиця, мікроводорості, органолептичне оцінювання, мікробна контамінація, біологічна цінність, дегустаційне оцінювання.><0,05) проти контролю. Передзабійний огляд перепелів обох груп виявив задовільний клінічний стан птиці. Огляд 20 тушок перепелів показав, що їх можна віднести до першого ґатунку. За органолептичними показниками м’ясо перепелів у ветеринарно-санітарному значенні належить до доброякісного. Проведені мікробілогічні дослідження м’яса перепелів свідчать про відсутність впливу мікроводорості Chlorella sorokiniana у застосованих дозах на його бактеріальну контамінацію. Хімічні показники м’яса (рН, аміноаміачний азот, леткі жирні кислоти під час зберігання в умовах холодильника (5 діб, t= 4–5 °C) мали тенденцію до зростання і знаходились в межах норми для свіжого продукту. Під час мікроскопії м’язової тканини її розпаду у перепелів обох груп не виявлено. Біологічна цінність м’яса перепелів обох груп була тотожною, а токсичність відсутня. Дегустаційне оцінювання бульйону і м’яса показало, що випоювання мікроводорості Chlorella sorokiniana не впливає на досліджувані смакові показники. Отже, м’ясо перепелів, які отримували з водою кормову добавку мікроводорості Chlorella sorokiniana за досліджуваними показниками є безпечним, що дозволяє використовувати його в їжу людям без обмежень.

Ключові слова: птиця, мікроводорості, органолептичне оцінювання, мікробна контамінація, біологічна цінність, дегустаційне оцінювання.

ЗОЦЕНКО В.М. https://orcid.org/0000-0001-8908-6688


ОСТРОВСЬКИЙ Д.М. https://orcid.org/0000-0002-3901-4667


БОГАТКО Н.М. https://orcid.org/0000-0002-1566-1026


ГРИШКО В.А. https://orcid.org/0000-0002-0340-513x


  1. Camacho F., Macedo A., Malcata F. Potential industrial applications and commercialization of microalgae in the functional food and feed industries: a short review. Mar Drugs. 2019. 17 (6). 312 p. DOI:10.3390/md17060312
  2. Chlorella and spirulina microalgae as sources of functional foods, nutraceuticals, and food supplements; an overview / L.M. Andrade et al. MOJ Food Process Technol. 2018. 6 (1). P. 45–58. DOI:10.15406/ mojfpt.2018.06.00144
  3. Microalgae as feed ingredients for livestock production and aquaculture / L.M.P. Valente et al. Microalgae. Cambridge, MA: Academic Press. 2021. P. 239–312.
  4. Current status of the algae production industry in Europe: an emerging sector of the blue bioeconomy / R. Araújo et al. Front Mar Sci. 2021. 7:626389. DOI:10.3389/fmars.2020.626389
  5. Tibbetts S.M. The potential for ‘next-generation’, microalgae-based feed ingredients for sal monid aquaculture in context of the blue revolution. Microalgal Biotechnology. 2018. DOI:10.5772/ intechopen.73551
  6. Villarruel-López A., Ascencio F., Nuño K. Microalgae, a potential natural functional food source – a review. Pol J Food Nutr Sci. 2017. 67 (4). P. 251–263. DOI:10.1515/pjfns-2017-0017
  7. Costa M.M., Spínola M.P., Prates J.A.M. Microalgae as an alternative mineral source in poultry nutrition. Vet Sci. 2024. 11 (1). 44 p. DOI:10.3390/ vetsci11010044
  8. Emerging prospects of macro- and microalgae as prebiotic / Patel A.K. et al. Microb Cell Fact. 2021. 20 (1). 112 p. DOI:10.1186/s12934-021-01601-7
  9. Yan L., Kim I.H. Effects of dietary ω-3 fatty acid-enriched microalgae supplementation on growth performance, blood profiles, meat quality, and fatty acid composition of meat in broilers. J. Appl. Anim. Res. 2013. 41 (4). P. 392–397. DOI:10.1080/0971211 9.2013.787361
  10. Microalgae as feed ingredients for livestock production and meat quality: a review / M.S. Madeira et al. Livest. Sci. 2017. Vol. 205. P. 111–121. DOI:10.1016/ j.livsci.2017.09.020
  11. De Jesus Raposo, M.F., De Morais, A.M.M.B., De Morais, R.M.S.C. Emergent sources of prebiotics: seaweeds and microalgae. Mar. Drugs. 2016. 14 (2). 27 p. DOI:10.3390/md14020027
  12. Kotrbáček V., Doubek J., Doucha J. The chlorococcalean alga chlorella in animal nutrition: a review. J. Appl. Phycol. 2015. Vol. 27. P. 2173–2180. DOI:10.1007/ s10811-014-0516-y
  13. Microalgae (Chlorella vulgaris) attenuates aflatoxin-associated renal injury / A. Abdeen et al. Front Pharmacol. 2023. 27. 14:1291965. DOI:10.3389/ fphar.2023.1291965. PMID: 38205372; PMCID: PMC10777483
  14. Microalgal-based feed: promising alternative feedstocks for livestock and poultry production / I. Saadaoui et al. J Anim Sci Biotechnol. 2021. 17. 12 (1). 76 p. DOI:10.1186/s40104-021-00593-z
  15. Barkia I., Saari N., Manning S.R. Microalgae for high-value products towards human health and nutrition. Mar Drugs. 2019. 24. 17 (5). 304 p. DOI:10.3390/md17050304
  16. Toxin content and cytotoxicity of algal dietary supplements / A.H. Heussner et al. Toxicol Appl Pharmacol. 2012. 1. 265 (2). P. 263–271. DOI:10.1016/j.taap.2012.10.005
  17. Polymethoxy-1-alkenes screening of chlorella and spirulina food supplements coupled with in vivo toxicity studies / E. Henao et al. Toxins (Basel). 2020. 10. 12 (2). 111 p. DOI:10.3390/ toxins12020111
  18. Acute tubulointerstitial nephritis following ingestion of Chlorella tablets / H.E. Yim et al. Pediatr Nephrol. 2007. 22 (6). P. 887–888. DOI:10.1007/ s00467-006-0420-z
  19. Quality analysis of commercial chlorella products used as dietary supplement in human nutrition / M. Görs et al. J. Appl. Phycol. 2009. 22 (3). P. 265– 276. DOI:10.1007/s10811-009-9455-4
  20. High variability in nutritional value and safety of commercially available chlorella and spirulina biomass indicates the need for smart production Strategies / M. Muys et al. Bioresour. Technol. 2019. Vol. 275. P. 247–257. DOI:10.1016/j.biortech.2018.12.059
  21. Богатко Н.М. Санітарно-гігієнічний стан холодильних камер та об’єктів за зберігання м’яса забійних тварин на потужностях з їх виробництва та обігу. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнології ім. С.З. Гжицького. Ветеринарні науки. 2020. Т. 22. С. 8–19. DOI:10.32718/nvlvet9902
  22. Правила передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м’яса та м’ясних продуктів, затв. наказом Голови Держдепартаменту ветеринарної медицини за № 28 від 7.06.2002 р. та зареєстровані в Мін’юсті України 21.06.2002 за № 524/6812. Київ, 2002. 27 с. URL: https://zakon.rada.gov.ua
  23. РСТ УССР 2002–90. М’ясо перепелів. Технічні умови. [Чинний від 1991–01–01]. Вид. офіц. Київ, 1991. 9 с. URL:http://csm.kiev.ua
  24. ДСТУ 7992:2015. М’ясо та м’ясна сировина. Методи відбирання проб та органолептичного оцінювання свіжості [Чинний від 2017–01–01]. Вид. офіц. Київ, 2015. 10 с. URL:http://csm.kiev.ua
  25. ДСТУ ISO 2917–2001. М’ясо та м’ясні продукти. Визначення РН (контрольний метод) (ISO 2917:1974, ІДТ) [Чинний від 2003–01–01]. Вид. офіц. Київ, 2001. 10 с. URL:http://csm. kiev.ua
  26. ДСТУ 8253:2015. М’ясо птиці. Методи хімічного аналізування свіжості. [Чинний від 07.– 01.–2017]. Вид. офіц. Київ, 2015. 17 с. URL:http:// csm.kiev.ua
  27. Спосіб бактеріоскопічного оцінювання ступеня обсіменіння м’яса птиці мікроорганізмами: пат. 97931. Україна: МПК G01N 33/12 (2006.01). № u 2014 11787; заявл. 31.10.2014; опубл. 10.04.2015, Бюл. №7. 4 с. Спосіб бактеріоскопічного оцінювання ступеня обсіменіння м’яса птиці мікроорганізмами – UA 9793. URL:https://uapatents.com
  28. ДСТУ 8446:2015. Продукти харчові. Методи визначення кількості мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів. [Чинний від 2017–07–01]. Вид. офіц. Київ, 2017. 16 с. URL:http://csm.kiev.ua
  29. ДСТУ 8381:2015. М’ясо та м’ясні продукти. Організація та методи мікробіологічних досліджень. [Чинний від 01.07.2017]. Вид. офіц. Київ, 2017. 48 с. URL:http://csm.kiev.ua
  30. ДСТУ EN 12824:2004. Мікробіологія харчових продуктів і кормів для тварин. Горизонтальний метод виявлення Salmonell. [Чинний 2005–07–01]. Вид. офіц. Київ, 2004. 24 с. URL:http://csm.kiev.ua
  31. ДСТУ ISO 6888–1:2003. Мікробіологія харчових продуктів і кормів для тварин. Горизонтальний метод підрахування коагулазопозитивних стафілококів (Staphylococcus aureus та інших видів). Частина 1. Метод з використанням агарового середовища Беару-Паркера. [Чинний від 2004–10–01]. Вид. офіц. Київ, 2004.14 с. URL:http://csm.kiev.ua
  32. ДСТУ 7444–2013. Продукти харчові. Методи виявлення бактерій родів Proteus, Morganella, Providencia [Чинний від 2014–07–01]. Вид. офіц. Київ, 2013. 19 с. URL:http://csm. kiev.ua
  33. ДСТУ ISO 7937–2006. Мікробіологія харчових продуктів і кормів для тварин. Горизонтальний метод визначення кількості Clostridium perfringens. Техніка підрахування колоній. [Чинний 2007–10–01] Вид. офіц. Київ, 2006.18 с. URL:http://csm.kiev.ua
  34. ДСТУ ISO 11290–1:2003. Мікробіологія харчових продуктів та кормів для тварин. Горизонтальний метод виявлення та підрахування Listeria monocytogenes. Частина 1. Метод виявлення. [Чинний від 2004–10–01]. Вид. офіц. Київ, 2003. 22 с. URL:http://csm.kiev.ua
  35. Методичні вказівки щодо використання інфузорії Тетрахімена піріформіє (мікрометод) для токсикоз-біологічної оцінки сільськогосподарських продуктів та води / П.В. Микитюк та ін. Біла Церква, 2004. 22 с.
  36. ДСТУ 4823.2:2007. Продукти м’ясні органолептичне оцінювання показників якості. Частина 2. Загальні вимоги. [Чинний від 2009–01–01]. Вид. офіц. Київ, 2008. 14 с. URL:http:// csm.kiev.ua
  37. García L.J., de Vicente M., Galán B. Microalgae have been used for centuries to provide nourishment to humans and animals, only very recently they have become much more widely cultured and harvested at large industrial scale. Microbial Biotechnology. 2017. Vol. 10. Issue. 5. P. 1017–1024. DOI:10.1111/1751-7915.12800
  38. Influence of dietary Chlorella vulgaris and carbohydrate-active enzymes on growth performance, meat quality and lipid composition of broiler chickens / C.M. Alfaia et al. Poult. Sci. 2021. Vol. 100. P. 926–937. DOI:10.1016/j.psj.2020.11.034
  39. Effects of dietary supplementation with freshwater microalgae on growth performance, nutrient digestibility and gut health in weaned piglets / H. Furbeyre et al. Animal. 2017. Vol. 11. P. 183–192. DOI:10.1017/S1751731116001543
  40. Anjalai K. Effect of dietary supplementation of Chlorella vulgaris (green microalgae) on egg quality characteristics of Japanese quail. Annals of the Romanian Society for Cell Biology. 2020. Vol. 24. P. 51–55.
  41. Microalgae as source of functional ingredients in new-generation foods: challenges, technological effects, biological activity, and regulatory issues / V.P. Barros de Medeiros et al. Crit Rev Food Sci Nutr. 2022. Vol. 62 (18). P. 4929–4950. DOI:10.1080/10408 398.2021.1879729
  42. Effects of microalgae, with or without xylanase supplementation, on growth performance, organs development, and gut health parameters of broiler chickens / P. Mishra et al. Poultry Science, 2023. Vol. 102 (11). 103056 p. DOI:10.1016/j.psj.2023.103056
  43. Algae as an alternative source of protein in poultry diets for sustainable production and disease resistance: present status and future considerations / A.A.A. Abdel-Wareth et al. J. Front Vet Sci. 2024. Vol. 11:1382163. DOI:10.3389/fvets.2024.1382163
  44. What is in store for eps microalgae in the next decade? / G. Pierre et al. Molecules. 2019. 24 (23). 4296 p. DOI:10.3390/molecules24234296
ДолученняРозмір
PDF icon zotsenko_1_2024.pdf514.28 КБ
Науковий вісник ветеринарної медицини № 1'2024