Розроблені нові критерії цитологічного аналізу мазків з піхви овець (цитовагінальне дослідження) під час статевої охоти, впродовж статевого циклу, після осіменіння та залежно від результативності осіменіння. Забір цитологічного матеріалу проводили з ділянки верхнього склепіння піхви за допомогою стерильного піхвового дзеркала, корнцанга та ватно-марлевого тампона. Фарбування мазків-відбитків проводили за Гімза-Романовським. Для удосконалення методики цитовагінального дослідження запропоновано поділ епітеліоцитів мазка на групи: функціональні, зруйновані, без’ядерні та клітини з пікнозом ядра. Серед функціональних клітин доцільно розрізняти клітини глибоких шарів епітелію (базальні-парабазальні), проміжних і поверхневого шару (суперфіційні ядерні). Виявлено основні типи співвідношення часток різних груп і підгруп та їх прогностичне значення у парувальному сезоні під час статевої охоти. Встановили, що під час стадії гальмування відбувається інтенсивна десквамація епітеліального шару, що проявлялося зменшенням у мазках у 2,5 рази кількості базальних/парабазальних епітеліоцитів та майже вчетверо – зруйнованих епітеліоцитів. А вже з 13-ої доби відмічається збільшення клітин функціонального шару за рахунок частки клітин глибоких та проміжних шарів. На 18-ту добу клітинний склад вагінальних мазків у овець набував характеристики, притаманної для стадії збудження. Зокрема, порівняно з 6–8-ою добою циклу знов зростала удвічі (до 12,0±0,7) кількість зруйнованих епітеліоцитів (р<0,001) та оголених ядер (до 8,3±1,6) на тлі зниження у 4 рази (до початкового рівня) клітин з пікнозом ядра. Основною цитологічною ознакою вагітності уже з четвертої доби після осіменіння була підвищена у 2,7 рази кількість зруйнованих клітин та «голих» ядер. У наступні дні досліджень, окрім 13-ої доби, ця різниця коливалася в межах 1,3–4,3 рази (8,3±5,4–14,7±3,6 %), порівняно з відповідними показниками у незапліднених вівцематок. Також на 13-ту добу після введення сперми у запліднених самок відмічається тенденція до зростання кількості клітин глибокого шару та набуття на 18-ту добу вірогідної різниці у співвідношенні між кількістю глибоких та поверхневих клітин – 5:1. Зміни у розподілі часток глибоких та поверхневих клітин у незапліднених тварин вказують на прояв наступної стадії збудження та переважання у них диференціації епітеліальних клітин. Натомість у вагітних самок посилювалася проліферація глибоких шарів епітелію піхви.

Ключові слова: вівцематки, статевий цикл, статева охота, вагінальний мазок, цитологічний склад, вагітність.