Ви є тут
ЕПІЗООТОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛЕПТОСПІРОЗУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ УКРАЇНИ
Лептоспіроз – поширена в усьому світі зоонозна інфекція, є важливою проблемою скотарства на всій території України. Особливостями лептоспірозу є наявність більше 250 серологічних груп збудника хвороби, що значно впливає на вибір стратегії профілактики та боротьби із цим захворюванням.
У статті наведені дані щодо епізоотичної ситуації, епізоотологічних особливостей лептоспірозу та етіологічної структури лептоспір у великої рогатої худоби у Вінницькій області (1994–2015 рр.) та, зокрема, в господарствах Хмільницького району (2006–2012 рр.).
Матеріалом для досліджень слугували дані ветеринарного обліку і звітності господарств та державних установ ветеринарної медицини Вінницької області, результати лабораторних досліджень сироватки крові великої рогатої худоби з підозрілих ферм, результати аналізу оздоровчих та профілактичних заходів у неблагополучних господарствах.
Епізоотична ситуація з лептоспірозу ВРХ у Вінницькій області та господарствах Хмільницького району характеризується певними коливаннями кількості неблагополучних пунктів та хворих тварин, з відносною її стабільністю. Загалом в області за 21 рік було виявлено 247 неблагополучних пунктів щодо лептоспірозу ВРХ.
Основними серогрупами лептоспір, якими уражалась велика рогата худоба у Вінницькій області та безпосередньо у Хмільницькому районі були Hebdomadis, Sejroe, Icterohaemorrhagiae, Grippotyphosa, Pоmona. У процесі досліджень зареєстровано від 43 до 86,3 % змішаних реакцій.
У Хмільницькому районі за 2006–2012 роки зареєстровано 7 неблагополучних пунктів, захворіло 739 тварин. Встановлено, що епізоотична ситуація в господарствах залежала від дотримання профілактичних і санітарних заходів та своєчасності впровадження планів оздоровлення. Доведено, що комплексне застосування ветеринарно-санітарних та господарських заходів є ефективним засобом ліквідації та профілактики лептоспірозу ВРХ у тваринницьких господарствах. Комплекс заходів має включати своєчасні серологічні дослідження ВРХ на лептоспіроз, дотримання карантинних під час завезення тварин у господарство та санітарно-профілактичних заходів утримання тварин, щеплення поголів’я великої рогатої худоби від лептоспірозу з урахуванням етіологічної структури збудника хвороби.
Ключові слова: лептоспіра, лептоспіроз, велика рогата худоба, реакція мікроаглютинації (РМА), серологічні групи лептоспір, епізоотична ситуація.
doi: 10.33245/2310-4902-2019-149-1-41-48
https://orcid.org/0000-0001-6146-42101. Levett P. N. Leptospirosis. Clinical Microbiology Reviews. 2001. Vol. 14. No. 2. P. 296–326. Doi :https://doi.org/ 10.1128/CMR.14.2.296-326.2001.
2. Leptospirosis: a zoonotic disease of global importance. The Lancet Infectious Diseases/ A.R. Bharti et al. 2003. Vol. 3. No. 12. P. 757–771. Doi :https://doi.org/10.1016/S1473-3099(03)00830-2.
3. Bovine leptospirosis: prevalence, associated risk factors for infection and their cause-effect relation / J. F. Fávero et al. Microbial Pathogenesis. 2017. Vol. 107. P. 149–154. Doi: https://doi.org/10.1016/j.micpath.2017.03.032.
4. Уховський В. В. Лептоспіроз великої рогатої худоби в україні (епізоотологічний моніторинг, діагностика та специфічна профілактика): дис. … д-ра вет. наук. Інститут ветеринарної медицини НААН. 2016. 425 с.
5. Алексеєва Г. Б., Петренко О.С., Баранов В.С. Поширення та етіологічна структура лептоспірозу великої рогатої худоби на території України. Ветеринарна біотехнологія. 2013. Вип. 23. С. 22–29. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vbtb_2013_23_6.
6. Prevalence and dynamics of the etiological structure of leptospirosis in cattle in ukraine / V. V. Ukhovskyi et al. Vet. glasnik. 2012. Vol. 68. No. 1–2. P. 23–30.
7. Мониторинг лептоспироза в донецкой области / В. Н. Симонович и др. Науковий вісник ЛНАУ. 2011. Т. 24. P. 108–111.
8. Камбур М.Д., Лівощенко Л.П., Лівощенко Є.М. Епізоотологічний моніторінг лептоспірозу у сільськогоспо-дарських тварин у Сумській області. Ветеринарна медицина. 2009. Т. 92. P. 222–226.
9. Калюжний А.В., Асланова А.І., Ушкалов В.О. Вивчення етіологічної структури лептоспірозу сільськогосподарських тварин в харківcькій області. Науковий вісник ветеринарної медицини. 2013. Т. 11. С. 75–79.
10. Полтавченко Т. В. Епізоотологічний моніторинг лептоспірозу тварин у рівненській області та його практичне значення. Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького. 2016. Т. 18. No. 1 (65). С. 120–124.
11. Adler B. Leptospira and leptospirosis. Berlin, Heidelberg: Springer Berlin Heidelberg. 2015. 295 p.
12. Уховський В.В., Кучерявенко О.О., Степна О.О. Природні вогнища лептоспірозу в україні. Ветеринарна біотехнологія. 2014. Т. 24. С. 262–265.
13. Leptospirosis / OIE Manual of Diagnostic Tests and Vaccines for Terrestrial Animals. 2008. P. 251–264.
14. Кравчук Ю.А., Васильєва Н.А. Епізоотолого-епідеміологічні особливості лептоспірозу в тернопільській області. Аннали Мечниковського Інституту. 2015. No. 2. С. 165–171.
15. Аналіз режиму опадів на території україни за десятиріччя 2002-2011 рр. / М. І. Кульбіда та ін. Фізична географія та геоморфологія. 2013. Т. 1. No. 69. С. 127–138.
16. Koizumi N., Yasutomi I. Prevalence of leptospirosis in farm animals. Japanese Journal of Veterinary Research. 2012. Т. 60. С. 55–58.
17. Уховський В., Пискун А. Виявлення антитіл проти L. interrogans серовару hardjo у великої рогатої худоби на території україни. Тваринництво України. 2014. No. 6. С. 22–25.
18. Уховський В.В. Вивчення імуногенності концентрованої полівалентної вакцини проти лептоспірозу тварин варіант “bovis” в виробничих умовах. Ветеринарна біотехнологія. 2014. Вип. 25. С. 122–125.
| Долучення | Розмір |
|---|---|
 jarchuk_1_2019.pdf | 6.17 МБ |