Ви є тут

ЛІКУВАННЯ КОНЕЙ ЗА АСТМАТИЧНОГО СИНДРОМУ

Встановлено, що комплексне лікування хворих на астму коней показало позитивний ефект після короткого курсу терапії. Клінічне одужання в коней проявлялося у зменшенні частоти нападів кашлю, відсутністю задишки і носових виділень, зменшенні кількості трахеального слизу (0/1°) та нейтрофілів у змивах БАЛ, підвищенні працездатності.

Лікування хворих на астму коней сприяло ліквідації першопричини гіпоксії, оскільки в крові вірогідно зменшувалася кількість еритроцитів (р<0,05), знижувалися концентрація гемоглобіну (р<0,05) та величина гематокриту (р<0,05), нормалізувалися індекси червоної крові, зокрема встановлено зменшення середнього об’єму еритроцита (р<0,01) та середнього вмісту гемоглобіну в еритроциті (р<0,001) порівняно з показниками хворих тварин.

Проведене лікування хворих коней сприяло елімінації запального процесу в дихальних шляхах оскільки в крові зменшувалася кількість лейкоцитів (р<0,01), паличкоядерних (р<0,01) та сегментоядерних (р<0,01) нейтрофілів, а також моноцитів (р<0,05). Водночас, збільшення кількості лімфоцитів у крові коней після лікування (р<0,001) пов’язано із відновленням захисних механізмів організму тварин.

Лікування сприяло нормалізації показників тромбопоезу, зокрема в крові коней вірогідно збільшувалася кількість тромбоцитів (р<0,05) та величина тромбокриту (р<0,05), що свідчить про попередження розвитку гіпердеструктивної тромбоцитопенії та гіперплазії епітелію дихальних шляхів, проліферації клітин гладкої мускулатури та розвитку бронхоконстрикції.

Лікування хворих на астму коней сприяло зниженню в крові вмісту загального протеїну (р<0,05), що є результатом зменшення запальної реакції в дихальних шляхах. Водночас, вміст альбумінів і концентрація загального білірубіну в крові коней після лікування не зазнавали змін, отже, розроблена схема лікування не мала негативного впливу на білоксинтезувальну та пігментноутворювальну функції печінки. Проведене лікування нормалізувало вуглеводний обмін, оскільки в крові коней вірогідно зростав вміст глюкози (р<0,05).

Розроблена схема лікування є ефективною, а препарати, що використовувалися не викликають підвищення проникності мембран клітин, де локалізується АсАТ та АлАТ, оскільки активність ензимів у сироватці крові не зростала, а тенденція до зниження активності КК-МВ, ЛДГ та ЛДГ-1 вказує на стабілізацію мембран кардіоміоцитів.

Лікування поліпшувало дифузію газів через альвеолярно-капілярну мембрану, сприяло зменшенню гіпоксії та прояву респіраторної дисфункції, оскільки у хворих на астму коней розвивався субкомпенсований дихальний алкалоз. У крові коней після лікування вірогідно (р<0,01) знижувався водневий показник (рН), встановлена тенденція до підвищення парціального тиску вуглекислого газу (рСО2) та парціального тиску кисню (рО2).

Застосування кортикостероїдів (дексаметазон, флутиказон) зменшують легеневу нейтрофілію, покращують функцію легень і пригнічують гіперреактивність дихальних шляхів. Використання β2-агоністів (β2-адреноміметики) забезпечують швидку бронходилатацію, збільшують мукоциліарний кліренс, попереджають спазм бронхів індукований алергенами. Муколітичні препарати забезпечують розчинення слизу та прискорюють виведення секретів респіраторного тракту, що сприяє швидкому відновленню функції легень.

Препарат Ронколейкін сприяє зменшенню степені обструкції дихальних шляхів, кількості нейтрофілів в рідині БАЛ і зниженню бронхіальної гіперреактивності, інгібує міграцію нейтрофілів у зону запалення. Додатково до пульмопротективних властивостей препарату належить попередження розвитку гіпердеструктивної тромбоцитопенії та гіперплазії епітелію дихальних шляхів, проліферації клітин гладкої мускулатури та розвитку бронхоконстрикції.

Через прогресуючу природу астми, довготермінова, або повторна терапія вимагає застосування симптоматичних засобів, особливо під час астматичних приступів.

При своєчасно поставленому діагнозі, коли в легенях не розвинулися дегенеративні зміни та при зміні умов утримання і правильно підібраній схемі лікування тварина може використовуватися впродовж багатьох років.

Ключові слова: астма коней, кортикостероїди, бронходилататори, інгаляційний спосіб введення препаратів, симптоматична терапія.

1. Postać ciężka astmy koni – nowa nazwa znanej choroby/ Maksymovych I et all. Weterynaria w terenie, 2016.  № 3.  S. 74–79.

2. Sánchez A., Couëtil L.L., Ward M.P., Clark S.P. Effect of airway disease on blood gas exchange in racehorses. Journal of Veterinary Internal Medicine, 2005.  Vol. 19. Р. 87–92.

3. Cardiorespiratory measurements and indices of oxidative stress in exercising COPD horses / T Art et all.  Equine Vet. J. Suppl., 1999.  Vol. 30.  P. 83–87.

4. Niedzwiedz A., Jaworski Z., Tykalowski B., Smialek M. Neutrophil and macrophage apoptosis in bronchoalveolar lavage fluid from healthy horses and horses with recurrent airway obstruction (RAO). BMC Veterinary Research. Electronic resource, 2014.  Vol. 10. Р. 29.URL: http://www.biomedcentral.com.

5. Inflammatory airway disease in horses-revised consensus statement / L.L. Сouëtil et all. J. Vet. Intern. Med., 2016. Vol. 30.  Р. 503–515.

6. Niedźwiedź A., Nicpoń J., Różycki P. Pathogenesis, diagnosis and treatment of Recurrent Equine Airway Obstruction. Med. Weter., 2006.  Vol. 62. P. 512–515.

7. Бучек К., Максимович І., Станєц М., Мільчак А. Ендоскопічна діагностика рецидивуючої обструкції дихальних шляхів у коней. Науково-технічний бюлетень ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок і Інституту біології тварин, 2017. Вип. 18. № 1. С. 125–130.

8. Pasławska U., Nicpoń J., Noszczyk-Nowak A. Wybrane metody klinicznej diagnostyki różnicowej przewlekłej niewydolności oddechowej u koni. Magazyn weterynaryjny. 2008. Vol. 17 (2).  S. 118–119.

9. Максимович І.А. Рецидивуюча обструкція дихальних шляхів у коней: поширення, етіологія та патогенез. Науковий вісник Львівського нац. університету вет. медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького.  Львів, 2015.  Том 17, № 2 (62). С. 137–142.

10. Дорош М.В. Болезни лошадей. М.: Вече, 2007.  247 с.

11. Couëtil L.L., Hoffman M.A., Hodgson J., Buechner-Maxwell V., Viel L., Wood J.L., Lavoie J.P. Inflammatory Airway Disease of Horses. J. Vet. Intern. Med. 2007. Vol. 21 (2). P. 356–361.

12. Авдеев С.Н., Баймаканова Г.Е. ХОБЛ и сердечно-сосудистые заболевания: механизмы ассоциации. Пульмонология.  2008.  № 1.  С. 5–13.

13. Cardiac disease in chronic obstructive pulmonary disease / J.A. Falk et all. Proc. Am. Thorac. Soc.  2008. Vol. 5,
№ 4.  Р. 543–548.

14. Ambrosino N., Simonds A. The clinical management in extremely severe COPD. Respir. Med. 2007.  Vol. 10.
P. 1613–1624.

15. Корж А.Н. Сердечно-сосудистая патология у больных хроническим обструктивным заболеванием легких. Международный медицинский журнал.  2008.  № 2. С. 41–46.

16. Чучалин А.Г. Хроническое обструктивное заболевание легких и сопутствующие заболевания. Тер. архив.  2008.  № 8.  С. 45–50.

17. Максимович І.А. Гематологічний статус коней за астматичного синдрому. Наук. вісник ветеринарної медицини.  Біла Церква, 2017.  Вип. 1 (133).  С. 68–76.

18. Крячко О.В., Романова О.В. Применение препарата Ронколейкин® при хронических обструктивных заболеваниях легких у лошадей. Рекомендации. Санкт-Петербург, 2004.  27 с.

19. Efficacy of three corticosteroids for the treatment of recurrent airway obstruction (heaves) / N.E.  Robinson et all. Equine Vet. J., 2002.  Vol. 34.  Р. 17–22.

20. Thomson J.R., McPherson E.A. Effects of environmental contron on pulmonary function of horses affected with chronic obstructive pulmonary disease. Equine Vet. J., 1984. Vol. 16.  Р. 35–38.

21. Tesarowski D.B., Viel L., McDonell W.N. Pulmonary function measurements during repeated environmental challenge of horses with recurrent airway obstruction (heaves). Am. J. Vet. Res., 1996. Vol. 57. P. 1214–1219.

22. Robinson N.E. Recurrent airway obstruction (Heaves). International Veterinary Information Service, Ithaca NY. 2001, B0317.1101.

23. Davis E., Rush B.R. Equine recurrent airway obstruction: pathogenesis, diagnosis and patient management. Vet. Clin. North Am. Equine Pract., 2002. Vol. 18. P. 453–467.

24. Amman V.J., Vrins A.A., Lavoie J.P. Effect of inhaled beclomethasone dipropionate on respiratory function in horses with chronic pulmonary disease (COPD). Equine Veterinary Journal, 1998.  Vol. 30 (2). P. 152–157.

25. Sellnow L. Chronic obstructive pulmonary disease. The Horse: Your Guide to equine health care, 1997.  Vol. 14 (11).  P. 57–67.

26. Watson E.D., Sweeney C.R., Steensma K.A. Arachidonate metabolites in bronchoalveolar lavage fluid from horses with and without COPD. Equine Vet. J., 1992.  Vol. 24.  P. 379–381.

27. Робинсон Э., Мазан М.Р. Заболевания сердечно-сосудистой системы. Болезни лошадей. Современные методы лечения. Москва: ООО «Аквариум-Принт», 2007.  С. 488–498.

28. Amman V.J., Lavoie J.P., Vrins A.A. Effects of beclomethasone dipropionate in horses with chronic obstructive pulmonary disease (COPD). Proc. 13th Ann. Med. Forum ACVIM. 1995, 13th, 1037 p.

29. Rush B.R., Raub E.S., Rhoads W.S., Flaminco M.J., Matson C.J., Hakala  J.E., Gillespie J.R. Pulmonary function in horses with recurrent airway obstruction after aerosol and parenteral administration of beclomethasone dipropionate and dexamethasone, respectively. Am. J. Vet. Res., 1998.  Vol. 59. P. 1039–1043.

30. Duvivier D.H., Bayly W.M., Votion D., Vandenput S., Farnir F., Lekeux P. Effects of inhaled dry powder ipratropium bromide on recovery from exercise of horses with COPD. Equine Vet. J., 1999.  Vol. 31. P. 20–24.

31. Bailey J., Colahan P., Kubilis P. Effect of inhaled beta2-adrenoreceptors agonists, albuterol sulfate on performance of horses. Equine Vet. J. Suppl., 1999. Vol. 30. P. 575–580.

32. Henrikson S. L., Rush B. R.: Efficacy of salmeterol xinafoate in horses with recurrent airway obstruction. J. Am. Vet. Med. Assoc., 2001. Vol. 218.  P. 1961–1965.

33. Gerber V., Lindberg A., Berney C., Robinson N.E. Airway mucus in recurrent airway obstruction–short-term response to environmental challenge. J Vet Intern Med., 2004. Vol. 18. P. 92–97.

34. Нєдзвєдзь А., Боровіч Г., Максимович I., Слівінська Л., Куб’як К. Застосування бронхоальвеолярного лаважу для діагностики хвороб нижніх дихальних шляхів у коней.  Біологія тварин, 2017.  т. 19, № 1. С. 73–82.

35. Камышников В.С. Справочник по клинико-биохимическим исследованиям и лабораторной диагностике.  М.:Медпресс-информ, 2004.  920 с.

36. Oke S. Equine Asthma Syndrome, 2016. URL:https://thehorse.com/138047/equine-asthma-syndrome

37. Kent B.D., Mitchell P.D., McNicholas W.T. Hypoxemia in patients with COPD: cause, effects, and disease progression. Int. J. Chron. Obstruct. Pulmon. Dis., 2011.  Vol. 6. P. 199–208.

38. Довгий П.Г., Забиняков Н.А. Изменения эритроцитов у больных хронической обструктивной болезнью легких пожилого и старческого возраста. Геронтология, 2013.  Т. 1, № 3.  С. 242–250.

39. Cunningham F.M., Dunkel B. Equine recurrent airway obstruction and insect bite hypersensitivity: understanding the diseases and uncovering possible new therapeutic approaches. Vet. J., 2008.  Vol. 177. P. 334–344.

40. Lavoie-Lamoureux A., Martin J.G., Lavoie J.P. Characterization of arginase expression by equine neutrophils.
Vet. Immunol. Immunopathol., 2014.  Vol. 127.  P. 206–213.

41. Pitchford S.C., Riffo-Vasquez Y., Sousa A., Momi S., Gresele P., Spina D., Page C.P. Platelets are necessary for airway wall remodeling in a murine model of chronic allergic inflammation. Blood, 2004. Vol. 103. P. 639–647.

42. Desjardins I., Theoret C., Joubert P., Wagner B., Lavoie J.P. Comparison of TGF-beta 1 concentration in bronchoalveolar fluid of horses affected with heaves and of normal controls. Vet. Immunol. Immunopathol., 2004.  Vol. 101.
P. 133–141.

43. Kornerup K.N., Page C.P. The role of platelets in the pathophysiology of asthma. Platelets, 2007.  Vol. 18.  P. 319–328.

44. Ntaios G., Papadopoulos A., Chatzinikolaou A., Saouli Z., Karalazou P., Kaiafa G., Girtovitis F., Kontoninas Z., Savopoulos C., Hatzitolios A., Alexiou-Daniel S. Increased values of mean platelet volume and platelet size deviation width may provide a safe positive diagnosis of idiopathic thrombocytopenic purpura. Acta Haematol., 2008.  Vol. 119.  P. 173–177.

45. Максимович І.А., Нєдзвєдзь А., Леньо М.І., Слівінська Л.Г. Біохімічний профіль та кислотно-основний баланс крові у коней за астматичного синдрому. Науковий вісник Львівського нац. університету вет. медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, 2017.  Том 19, № 82. С. 205–211.

46. Фадеенко Г.Д., Кравченко Н.А., Виноградова С.В. Патофизиологические и молекулярные механизмы развития стеатоза и стеатогепатита. Сучасна гастроентерологія.  2005.  № 3 (23).  С. 88–95.

47. Пасієшвілі Л.М., Железнякова Н.М., Пасієшвілі Т.М. Клініко-патогенетичні особливості перебігу неалкогольної  жирової  хвороби печінки у хворих на бронхіальну астму та ожиріння. Гастроентерологія, 2015. № 4. С. 47–52. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2015_4_9

ДолученняРозмір
PDF icon visnyk_vet-2-2018-slivinska_66-80.pdf (69)312.92 КБ