У статті представлено результати досліджень морфологічних та біохімічних показників крові курчат-бройлерів КОББ-500, хворих на орнітобактеріоз, яких не лікували, та хворої птиці, для лікування якої застосовували препарати Польодоксин (діюча речовина – доксицикліну гіклат) та Тилмокс 25 % (діюча речовина – тилмікозину фосфат). Дослідженнями встановлено, що орнітобактеріоз курчат-бройлерів характеризується еритроцитопенією, гіпогемоглобінемією та зменшенням показника гематокриту. У птиці дослідних груп, яким відповідно до схеми лікування застосовували польдоксин та тилмокс 25 %, кількість еритроцитів, вміст гемоглобіну в крові та показник гематокриту на 216 год досліду були більшими ніж у контролі: кількість еритроцитів – на 19 та 36 % відповідно; вміст гемоглобіну – на 17 % у птиці обох дослідних груп; показник гематокриту – на 19 та 23 % відповідно (р≤0,05). У складі білків сироватки крові хворих на орнітобактеріоз курчат-бройлерів контрольної групи було встановлено диспротеїнемію, за якої на 216 год досліду спостерігали зменшення вмісту протеїну загального та альбумінів на 12 та 34 % відповідно. Одночасно спостерігали збільшення вмісту глобулінів на 32 %. Уміст протеїну загального та альбумінів у сироватці крові птиці 2 та 3 дослідних груп збільшувався і на 216 год перевищував показник контролю на 24 та 33 % (р≤0,05) відповідно, альбумінів – на 56 % у птиці обох дослідних груп. Уміст глобулінів у сироватці крові птиці дослідних груп за період від 24 до 216 год досліду був у межах 10,72–11,98 г/л, тоді як у контролі – 11,32–15,21 г/л. У сироватці крові курчат-бройлерів контрольної групи за період з 24 до 216 год зростала активність аланінової амінотрансферази на 14 %, тоді як у сироватці крові птиці дослідних груп, яким застосовували польодоксин та тилмокс 25 % її активність знижувалася, і на 96, 120 та 216 год була вірогідно меншою, ніж у контролі. За орнітобактеріозу курчат-бройлерів контрольної групи спостерігали гіпокальціємію, тоді як у сироватці крові птиці 2 та 3 дослідних груп, яким застосовували лікування, вміст кальцію загального у період з 24 до 216 год був вірогідно вищим, ніж у контролі. У птиці контрольної та 2-ї дослідної груп (застосовували польодоксин) спостерігали гіпофосфатемію, а вміст фосфору неорганічного у їх сироватці крові на 216 год був меншим ніж у птиці 3-ї дослідної групи (застосовували тилмокс 25 %) на 43 та 23 % відповідно.

Ключові слова: доксициклін, тилмікозин, респіраторні хвороби птиці, O. Rhinotracheale, антибіотики, біодоступність.