Ви є тут

Огляд судом та епілепсії у кроликів: етіологічні відмінності та клінічне лікування

Дані Всесвітньої організації охорони здоров’я свідчать про те, що неврологічні розлади є важливою і зростаючою причиною захворюваності. Одне з найпоширеніших неврологічних розладів, що уражує людей, – це епілепсія. Багато неврологічних захворювань тварин-компаньйонів мають загальні епідеміологічні, патофізіологічні та клінічні особливості з їх аналогами у людей. Серед домашніх тварин здебільшого уражуються собаки, коти та кролики. Судоми визначаються як клінічний прояв аномальної електричної активності мозку. Епілепсія – це захворювання головного мозку, що характеризується психологічними, когнітивними, соціальними та екологічними наслідками судом. Епілептичні напади – це періодичні події, що характеризуються поведінковими змінами, що відображають основні нервові механізми захворювання. У більшості випадків захворювання можна діагностувати за допомогою анамнезу або спостереження за нападом. Є багато оглядів та досліджень щодо епілепсії та епілептичних нападів у тварин-компаньйонів, таких як собаки та коти, але не у кроликів. Є кілька причин епілепсії у кроликів, включаючи вірусні, бактеріальні, паразитарні, метаболічні, дихальні, серцево-судинні, харчові, токсичні, травматичні, екологічні та неепілептичні причини. Кроликів можна вважати придатними для обстеження судом та епілепсії через повторювані напади з низьким ризиком смерті. Як зазначено вище, є кілька причин епілепсії у кроликів, однак для з’ясування точного механізму епілепсії та епілептичних нападів у кроликів потрібно провести додаткові дослідження. Незважаючи на досягнення в галузі лікування захворювань, епілепсія все ще залишається важливою причиною інвалідності та смертності як у людей, так і тварин-компаньйонів. Оскільки тоніко-клонічні напади стовбурового мозку здебільшого уражують дітей, епілептичні напади у кроликів можуть бути моделлю для подальших досліджень.

Ключові слова: хвороба мозку, епілепсія, нервові розлади, поведінкові зміни, кролик, судоми.

  1. Engel, J. (2006). Report of the ILAE classification core group. Epilepsia. 47, pp. 1558–1568. Doi:10.1111/ j.1528-1167.2006.00215.x.
  2. Thomas, W. (2010). Idiopathic Epilepsy in Dogs and Cats. Veterinary Clinics: Small Animal Practice. 40(1), pp. 161–179. Doi:10.1016/j.cvsm.2009.09.004.
  3. Pakozdy, A., Halasz, P., Klang, A. (2014). Epilepsy in Cats: Theory and Practice. Journal of Veterinary Internal Medicine. 28, pp. 255–263. Doi:10.1111/jvim.12297.
  4. Fisher, R. S., van Emde Boas, W., Blume, W., Elger, C., Genton, P., Lee, P., Engel, J. (2005). Epileptic seizures and epilepsy: definitions proposed by the International League Against Epilepsy (ILAE) and the International Bureau for Epilepsy (IBE). Epilepsia. 46, pp. 470–472. Doi:10.1111/j.0013-9580.2005.66104.x.
  5. Beghi, E. (2020). The epidemiology of epilepsy. Neuro epidemiology. pp. 54185–54191. Doi:10.1159/000503831.
  6. Nellhaus, G. (1958). Experimental epilepsy in rabbits; development of a strain susceptible to audiogenic seizures. American Journal of Physiology. 193, pp. 567–572. Doi:10.1152/ajplegacy.1958.193.3.567.
  7. Chandler, K. C. (2006). Canine epilepsy: what can we learn from human seizure disorders? The Veterinary Journal. 172, pp. 207–217. Doi:10.1016/j.tvjl.2005.07.001.
  8. Shorvon, S. (2011). The causes of epilepsy: Changing concepts of etiology of epilepsy over the past 150 years. Epilepsia. 52, pp. 1033–1044. Doi:10.1159/000503831.
  9. Beghi, E., Carpio, A., Forsgren, L., Hesdorffer, D.C., Malmgren, K., Sander, J.W. (2010). Recommendation for a definition of acute symptomatic seizure. Epilepsia. 51, pp. 671–675. Doi:10.1111/j.1528-1167.2009.02285.x.
  10. Thomas, W.B., Dewey, C.W. (2008). Seizure and narcolepsy. A Practical Guide to Feline and Canine Neurology. 2nd ed. Ames, IA: Wiley-Blackwell, pp. 237–259.
  11. Platt, S., Garosi, L. (2012). Seizures. In: Platt S, Garosi L, eds. Small Animal Neurological Emergencies. London, Manson Publishing. pp. 155–172.
  12. Quesnel, A.D., Parent, J.M., McDonell, W. (1997). Diagnostic evaluation of cats with seizure disorders: 30 cases (1991–1993). Journal of the American Veterinary Medical Association. 210, pp. 65–71.
  13. Fiest, K.M., Sauro, K.M., Wiebe, S., Patten, S.B., Kwon, C.S., Dykeman, J. (2017). Prevalence and incidence of epilepsy: A systematic review and meta-analysis of international studies. Neurology. 88, pp. 296–303. Doi:10.1212/WNL.0000000000003509.
  14. Kandratavicius, L., Balista, P.A., Lopes-Aguiar, C., Ruggiero, R.N., Umeoka, E.H., Garcia-Cairasco, N., Bueno-Junior, L., Leite, J.P. (2014). Animal models of epilepsy: use and limitations. Neuropsychiatric Disease and Treatment. 10, pp. 1693–1705. Doi:10.2147/NDT.S50371.
  15. Fisher, R. S., Cross, J. H., French, J. A., Higurashi, N., Hirsch, E., Jansen, F. E. (2017). Operational classification of seizure types by the International League Against Epilepsy: Position Paper of the ILAE Commission for Classification and Terminology. Epilepsia. 58, pp. 522–530. Doi:10.1111/epi.13670.
  16. Lowrie, M. (2013). Canine Status Epilepticus. Companion Animal. 18, pp. 198–204. Doi:10.12968/ coan.2013.18.5.198
  17. Leite, J. P., Garcia-Cairasco, N., Cavalheiro, E. A. (2002). New insights from the use of pilocarpine and kainatemodels. Epilepsy Research. 50, pp. 93–103. Doi:10.1016/S0920-1211(02)00072-4.
  18. Schriefl, S., Steinberg, T.A., Matiasek, K. (2008). Etiologic classification of seizures, signalment, clinical signs and outcome in cats with seizure disorders: 91 cases (2000– 2004). Journal of the American Veterinary Medical Association. 233, pp. 1591–1597. Doi:10.2460/javma.233.10.1591.
  19. Pakozdy, A., Sarchachi, A.A., Leschnik, M. (2010). Clinical comparison of primary versus secondary epilepsy in 125 cats. Journal of Feline Medicine and Surgery. 12, pp. 910–916. Doi:10.1016/j.jfms.2010.07.001.
  20. Cunningham, J.G., Farnbach, G.C. (1988). Inheritance and idiopathic canine epilepsy. Journal of the American Animal Hospital Association. 24, pp. 421–424.
  21. Heske, L., Nodvedt, A., Jaderlund, K.H., Berendt, M., Egenvall, A. (2014). A cohort study of epilepsy among 665,000 insured dogs: incidence, mortality and survival. The Veterinary Journal. 202, pp. 471–476. Doi:10.1016/j.tvjl.2014.09.023.
  22. Berendt, M., Gram, L. (1999). Epilepsy and seizure classification in 63 dogs: a reappraisal of veterinary epilepsy terminology. Journal of Veterinary Internal Medicine. 13, pp. 14–20. Doi:10.1111/j.1939-1676.1999.tb02159.x.
  23. Ross, S., Sawin, B.P., Denenberg, V.H., Volow, M. (1963). Effects Of Previous Experience And Age On Sound-Induced Seizures In Rabbits. International Journal of Neuropharmacology. 2, pp. 255-258. Doi:10.1016/0028- 3908(63)90028-5.
  24. Natelson, S., Miletich, D.J., Seals, C.F., Visintine, D.J., Albrecht, R.F. (1979). Clinical biochemistry of epilepsy. II. Observations on two types of epileptiform convulsions induced in rabbits with corticotropin. Clinical Chemistry. 25, pp. 898–913. Doi:10.1093/clinchem/25.6.898.
  25. Wang, P., Wang, D., Chen, S.J., Wu, M.C., Cheng, X.L., Li, J.C., Chen, T.X., Zhu, Z. S. (2011). Establishment of a cerebral schistosomiasis experimental model in rabbits.Neuroscience Bulletin. 27, pp. 91–98. Doi:10.1007/s12264-011-1127-0.
  26. de Matos, R., Russell, D., Van Alstine, W., Miller, A. (2014). Spontaneous fatal Human herpesvirus 1 encephalitis in two domestic rabbits (Oryctolaguscuniculus). Journal of Veterinary Diagnostic Investigation. 26, pp. 689–694. Doi:10.1177/1040638714545111
  27. Baley L., Canas D., Gruaz M., van Praag A., van Praag E. (2016). Petit mal or grand mal epileptiform manifestations in rabbits. Available at: medirabbit.com (accessed 3 April 2020).
  28. Bailey, K.S., Dewey, C.W. (2009). The seizuringcat. Journal of Feline Medicine and Surgery. 11, pp. 385–394. Doi:10.1016/j.jfms.2009.03.006.
  29. Bloor, C. (2013). How to manage seizures. The Veterinary Nurse. 4, pp. 40–46.
  30. Podell, M. (2013). Seizures. BSAVA manual of canine and feline neurology (Ch. 8). Gloucester: BSAVA, UK.
  31. Muñana, K. R. (2013). Head tilt and nystagmus. BSAVA manual of canine and feline neurology (Ch. 11). Gloucester: BSAVA, UK.
  32. Li, W., Wang, X., Wei, X., Wang, M. (2018). Use of Diffusional Kurtosis Imaging and Dynamic Contrast-Enhanced MR Imaging to Predict Posttraumatic Epilepsy in Rabbits. American Journal of Neuroradiology. 39, pp. 1068– 1073. Doi:10.2214/AJR.11.6861.
  33. Lorincz, B.A., Anson, A., Csébi, P., Bajzik, G., Biró, G., Tichy, A., Lorincz, B.B., Garamvölgyi, R. (2017). Novel approach to magnetic resonance imaging of epileptic dogs - T2 relaxometry of the brain with emphasized hippocampus. Acta Veterinaria Hungarica. 65(2), pp. 185–197. Doi:10.1556/004.2017.019.
  34. Scherkl, R., Scheuler, W., Frey, H.H. (1985). Anticonvulsant effects of clonazepam in the dog: development of tolerance and physical dependence. Archives internationales de pharmacodynamie et de therapie. 278, pp. 249–260.
  35. Boothe, D.M. (1998). Anticonvulsant therapy in small animals. Veterinary Clinics of North America. 28, pp. 411–448. Doi:10.1016/S0195-5616(98)82011-1.
  36. Trepainer, L. A., van Schoick, A., Schwark, W. S. (1998). Therapeutic serum drug concentrations in epileptic dogs treated with potassium bromide alone or in combination with other anticonvulsants: 122 cases (1992–1996). Journal of the American Veterinary Medical Association. 213, pp. 1449–1453.
  37. Podell, M. (2004). Seizures. Manual of Canine and Feline Neurology. Gloucester. BSAVA, pp. 97–112.
  38. De Riu, P. L., Petruzzi, V., Testa, C., Mulas, M., Melis, F., Caria, M.A., Mameli, O. (1992). Propofol anticonvulsant activity in experimental epileptic status. British Journal of Anaesthesia. 69, pp. Doi:177-181.10.1093/bja/69.2.177.
  39. Ferreira, P.G., Costa-e-Silva, A., Oliveira, M.J., Monteiro, E., Cunha, E.M., Aguas, A.P. (2006). Severe leukopenia and liver biochemistry changes in adult rabbits after calicivirus infection. Research in Veterinary Science. 80, pp. 218–225. Doi:10.1016/j.rvsc.2005.05.007.
  40. De Feo, M.R., Cherubini, E.,Mecarelli, O., Di Corato, A., Ricci, G. (1982). Penicillin epilepsy in the rabbit. Experimental Neurology. 75, pp. 1–10. Doi:10.1016/0014-4886(82)90001-2.
ДолученняРозмір
PDF icon gulersoy_1_2021.pdf384.95 КБ