Ви є тут
Огляд судом та епілепсії у кроликів: етіологічні відмінності та клінічне лікування
Дані Всесвітньої організації охорони здоров’я свідчать про те, що неврологічні розлади є важливою і зростаючою причиною захворюваності. Одне з найпоширеніших неврологічних розладів, що уражує людей, – це епілепсія. Багато неврологічних захворювань тварин-компаньйонів мають загальні епідеміологічні, патофізіологічні та клінічні особливості з їх аналогами у людей. Серед домашніх тварин здебільшого уражуються собаки, коти та кролики. Судоми визначаються як клінічний прояв аномальної електричної активності мозку. Епілепсія – це захворювання головного мозку, що характеризується психологічними, когнітивними, соціальними та екологічними наслідками судом. Епілептичні напади – це періодичні події, що характеризуються поведінковими змінами, що відображають основні нервові механізми захворювання. У більшості випадків захворювання можна діагностувати за допомогою анамнезу або спостереження за нападом. Є багато оглядів та досліджень щодо епілепсії та епілептичних нападів у тварин-компаньйонів, таких як собаки та коти, але не у кроликів. Є кілька причин епілепсії у кроликів, включаючи вірусні, бактеріальні, паразитарні, метаболічні, дихальні, серцево-судинні, харчові, токсичні, травматичні, екологічні та неепілептичні причини. Кроликів можна вважати придатними для обстеження судом та епілепсії через повторювані напади з низьким ризиком смерті. Як зазначено вище, є кілька причин епілепсії у кроликів, однак для з’ясування точного механізму епілепсії та епілептичних нападів у кроликів потрібно провести додаткові дослідження. Незважаючи на досягнення в галузі лікування захворювань, епілепсія все ще залишається важливою причиною інвалідності та смертності як у людей, так і тварин-компаньйонів. Оскільки тоніко-клонічні напади стовбурового мозку здебільшого уражують дітей, епілептичні напади у кроликів можуть бути моделлю для подальших досліджень.
Ключові слова: хвороба мозку, епілепсія, нервові розлади, поведінкові зміни, кролик, судоми.
- Engel, J. (2006). Report of the ILAE classification core group. Epilepsia. 47, pp. 1558–1568. Doi:10.1111/ j.1528-1167.2006.00215.x.
- Thomas, W. (2010). Idiopathic Epilepsy in Dogs and Cats. Veterinary Clinics: Small Animal Practice. 40(1), pp. 161–179. Doi:10.1016/j.cvsm.2009.09.004.
- Pakozdy, A., Halasz, P., Klang, A. (2014). Epilepsy in Cats: Theory and Practice. Journal of Veterinary Internal Medicine. 28, pp. 255–263. Doi:10.1111/jvim.12297.
- Fisher, R. S., van Emde Boas, W., Blume, W., Elger, C., Genton, P., Lee, P., Engel, J. (2005). Epileptic seizures and epilepsy: definitions proposed by the International League Against Epilepsy (ILAE) and the International Bureau for Epilepsy (IBE). Epilepsia. 46, pp. 470–472. Doi:10.1111/j.0013-9580.2005.66104.x.
- Beghi, E. (2020). The epidemiology of epilepsy. Neuro epidemiology. pp. 54185–54191. Doi:10.1159/000503831.
- Nellhaus, G. (1958). Experimental epilepsy in rabbits; development of a strain susceptible to audiogenic seizures. American Journal of Physiology. 193, pp. 567–572. Doi:10.1152/ajplegacy.1958.193.3.567.
- Chandler, K. C. (2006). Canine epilepsy: what can we learn from human seizure disorders? The Veterinary Journal. 172, pp. 207–217. Doi:10.1016/j.tvjl.2005.07.001.
- Shorvon, S. (2011). The causes of epilepsy: Changing concepts of etiology of epilepsy over the past 150 years. Epilepsia. 52, pp. 1033–1044. Doi:10.1159/000503831.
- Beghi, E., Carpio, A., Forsgren, L., Hesdorffer, D.C., Malmgren, K., Sander, J.W. (2010). Recommendation for a definition of acute symptomatic seizure. Epilepsia. 51, pp. 671–675. Doi:10.1111/j.1528-1167.2009.02285.x.
- Thomas, W.B., Dewey, C.W. (2008). Seizure and narcolepsy. A Practical Guide to Feline and Canine Neurology. 2nd ed. Ames, IA: Wiley-Blackwell, pp. 237–259.
- Platt, S., Garosi, L. (2012). Seizures. In: Platt S, Garosi L, eds. Small Animal Neurological Emergencies. London, Manson Publishing. pp. 155–172.
- Quesnel, A.D., Parent, J.M., McDonell, W. (1997). Diagnostic evaluation of cats with seizure disorders: 30 cases (1991–1993). Journal of the American Veterinary Medical Association. 210, pp. 65–71.
- Fiest, K.M., Sauro, K.M., Wiebe, S., Patten, S.B., Kwon, C.S., Dykeman, J. (2017). Prevalence and incidence of epilepsy: A systematic review and meta-analysis of international studies. Neurology. 88, pp. 296–303. Doi:10.1212/WNL.0000000000003509.
- Kandratavicius, L., Balista, P.A., Lopes-Aguiar, C., Ruggiero, R.N., Umeoka, E.H., Garcia-Cairasco, N., Bueno-Junior, L., Leite, J.P. (2014). Animal models of epilepsy: use and limitations. Neuropsychiatric Disease and Treatment. 10, pp. 1693–1705. Doi:10.2147/NDT.S50371.
- Fisher, R. S., Cross, J. H., French, J. A., Higurashi, N., Hirsch, E., Jansen, F. E. (2017). Operational classification of seizure types by the International League Against Epilepsy: Position Paper of the ILAE Commission for Classification and Terminology. Epilepsia. 58, pp. 522–530. Doi:10.1111/epi.13670.
- Lowrie, M. (2013). Canine Status Epilepticus. Companion Animal. 18, pp. 198–204. Doi:10.12968/ coan.2013.18.5.198
- Leite, J. P., Garcia-Cairasco, N., Cavalheiro, E. A. (2002). New insights from the use of pilocarpine and kainatemodels. Epilepsy Research. 50, pp. 93–103. Doi:10.1016/S0920-1211(02)00072-4.
- Schriefl, S., Steinberg, T.A., Matiasek, K. (2008). Etiologic classification of seizures, signalment, clinical signs and outcome in cats with seizure disorders: 91 cases (2000– 2004). Journal of the American Veterinary Medical Association. 233, pp. 1591–1597. Doi:10.2460/javma.233.10.1591.
- Pakozdy, A., Sarchachi, A.A., Leschnik, M. (2010). Clinical comparison of primary versus secondary epilepsy in 125 cats. Journal of Feline Medicine and Surgery. 12, pp. 910–916. Doi:10.1016/j.jfms.2010.07.001.
- Cunningham, J.G., Farnbach, G.C. (1988). Inheritance and idiopathic canine epilepsy. Journal of the American Animal Hospital Association. 24, pp. 421–424.
- Heske, L., Nodvedt, A., Jaderlund, K.H., Berendt, M., Egenvall, A. (2014). A cohort study of epilepsy among 665,000 insured dogs: incidence, mortality and survival. The Veterinary Journal. 202, pp. 471–476. Doi:10.1016/j.tvjl.2014.09.023.
- Berendt, M., Gram, L. (1999). Epilepsy and seizure classification in 63 dogs: a reappraisal of veterinary epilepsy terminology. Journal of Veterinary Internal Medicine. 13, pp. 14–20. Doi:10.1111/j.1939-1676.1999.tb02159.x.
- Ross, S., Sawin, B.P., Denenberg, V.H., Volow, M. (1963). Effects Of Previous Experience And Age On Sound-Induced Seizures In Rabbits. International Journal of Neuropharmacology. 2, pp. 255-258. Doi:10.1016/0028- 3908(63)90028-5.
- Natelson, S., Miletich, D.J., Seals, C.F., Visintine, D.J., Albrecht, R.F. (1979). Clinical biochemistry of epilepsy. II. Observations on two types of epileptiform convulsions induced in rabbits with corticotropin. Clinical Chemistry. 25, pp. 898–913. Doi:10.1093/clinchem/25.6.898.
- Wang, P., Wang, D., Chen, S.J., Wu, M.C., Cheng, X.L., Li, J.C., Chen, T.X., Zhu, Z. S. (2011). Establishment of a cerebral schistosomiasis experimental model in rabbits.Neuroscience Bulletin. 27, pp. 91–98. Doi:10.1007/s12264-011-1127-0.
- de Matos, R., Russell, D., Van Alstine, W., Miller, A. (2014). Spontaneous fatal Human herpesvirus 1 encephalitis in two domestic rabbits (Oryctolaguscuniculus). Journal of Veterinary Diagnostic Investigation. 26, pp. 689–694. Doi:10.1177/1040638714545111
- Baley L., Canas D., Gruaz M., van Praag A., van Praag E. (2016). Petit mal or grand mal epileptiform manifestations in rabbits. Available at: medirabbit.com (accessed 3 April 2020).
- Bailey, K.S., Dewey, C.W. (2009). The seizuringcat. Journal of Feline Medicine and Surgery. 11, pp. 385–394. Doi:10.1016/j.jfms.2009.03.006.
- Bloor, C. (2013). How to manage seizures. The Veterinary Nurse. 4, pp. 40–46.
- Podell, M. (2013). Seizures. BSAVA manual of canine and feline neurology (Ch. 8). Gloucester: BSAVA, UK.
- Muñana, K. R. (2013). Head tilt and nystagmus. BSAVA manual of canine and feline neurology (Ch. 11). Gloucester: BSAVA, UK.
- Li, W., Wang, X., Wei, X., Wang, M. (2018). Use of Diffusional Kurtosis Imaging and Dynamic Contrast-Enhanced MR Imaging to Predict Posttraumatic Epilepsy in Rabbits. American Journal of Neuroradiology. 39, pp. 1068– 1073. Doi:10.2214/AJR.11.6861.
- Lorincz, B.A., Anson, A., Csébi, P., Bajzik, G., Biró, G., Tichy, A., Lorincz, B.B., Garamvölgyi, R. (2017). Novel approach to magnetic resonance imaging of epileptic dogs - T2 relaxometry of the brain with emphasized hippocampus. Acta Veterinaria Hungarica. 65(2), pp. 185–197. Doi:10.1556/004.2017.019.
- Scherkl, R., Scheuler, W., Frey, H.H. (1985). Anticonvulsant effects of clonazepam in the dog: development of tolerance and physical dependence. Archives internationales de pharmacodynamie et de therapie. 278, pp. 249–260.
- Boothe, D.M. (1998). Anticonvulsant therapy in small animals. Veterinary Clinics of North America. 28, pp. 411–448. Doi:10.1016/S0195-5616(98)82011-1.
- Trepainer, L. A., van Schoick, A., Schwark, W. S. (1998). Therapeutic serum drug concentrations in epileptic dogs treated with potassium bromide alone or in combination with other anticonvulsants: 122 cases (1992–1996). Journal of the American Veterinary Medical Association. 213, pp. 1449–1453.
- Podell, M. (2004). Seizures. Manual of Canine and Feline Neurology. Gloucester. BSAVA, pp. 97–112.
- De Riu, P. L., Petruzzi, V., Testa, C., Mulas, M., Melis, F., Caria, M.A., Mameli, O. (1992). Propofol anticonvulsant activity in experimental epileptic status. British Journal of Anaesthesia. 69, pp. Doi:177-181.10.1093/bja/69.2.177.
- Ferreira, P.G., Costa-e-Silva, A., Oliveira, M.J., Monteiro, E., Cunha, E.M., Aguas, A.P. (2006). Severe leukopenia and liver biochemistry changes in adult rabbits after calicivirus infection. Research in Veterinary Science. 80, pp. 218–225. Doi:10.1016/j.rvsc.2005.05.007.
- De Feo, M.R., Cherubini, E.,Mecarelli, O., Di Corato, A., Ricci, G. (1982). Penicillin epilepsy in the rabbit. Experimental Neurology. 75, pp. 1–10. Doi:10.1016/0014-4886(82)90001-2.
Долучення | Розмір |
---|---|
gulersoy_1_2021.pdf | 384.95 КБ |