Ви є тут

Порівняльна оцінка сучасних методів діагностики субклінічного маститу у корів

Значних збитків молочному скотарству завдають хвороби молочної залози, серед яких найбільш поширеною є мастит. На різних фермах хворіє від 3 до 50 % лактуючих корів і лише у 30 % випадків захворювання проявляється клінічно, а в більшості випадків має субклінічний перебіг. Рання діагностика субклінічної стадії маститу має велике господарське, санітарне і технологічне значення. Саме від неї значною мірою залежить ефективність своєчасного лікування хворих тварин і профілактики клінічної стадії маститу та забезпечення нормальної якості молока. Дослідження проводили в НВЦ БНАУ на 92 лактуючих коровах української чорно-рябої породи. У кожної тварини проводили діагностику на субклінічний мастит. Дослідження на субклінічний мастит проводили за допомогою німецького молочного тесту EIMU і визначенням електричного опору молока. Контролювали діагностичну цінність цих методів пробою відстоювання. За результатами проби відстоювання під час проведення дослідження 92 лактуючих корів у 30 (32,6 %) виявили субклінічний мастит (було уражено 49 чвертей). Непряме визначення кількості соматичних клітин за допомогою німецького молочного тесту дозволяє експресно діагностувати субклінічний мастит з точністю 84,8 %. Використання “Електронного визначника маститу у корів” з інтерпретацією отриманих результатів за величиною електричного опору, чи різницею між показниками окремих чвертей, згідно з інструкцією, забезпечує точність результату у 82,6 і 91,3 % випадків, відповідно. Інтерпретувати показники електричного опору молока доцільно з урахуванням обох показників. Зокрема, здоровими слід вважати корів із показниками числової величини електричного опору молока 340 Y.O. і більше та з різницею між показниками чвертей 50 Y.O. і менше; для хворих тварин характерним є електричний опір секрету молочної залози в межах 260 Y.O. і менше з різницею між найбільшим і найменшим показниками окремих чвертей 100 Y.O. і більше. Сумнівним діагноз на субклінічний мастит можна вважати за показників електричного опору молока в межах 270–330 Y.O. та різниці між показниками четвертей 60–90 Y.O.

Ключові слова: корови, субклінічний мастит, електронний визначник маститу, EIMU.

  1. Бородиня В. І., Гончаренко В. Б. Ефективність лікування корів, хворих субклінічним маститом, препаратами для внутрішньоцистернального застосування. Наукові праці Південного філіалу Національного університету біоресурсів і природокористування України "Кримський агротехнологічний університет". Сер.: Ветеринарні науки. 2013. Вип. 151. С. 148–154.
  2. Плахотнюк, І.М., Ордін Ю.М. Поширеність індурації вим’я у корів. Науковий вісник вет. медицини: зб. наук. праць. Біла Церква. 2012. Вип. 10 (99). С. 71–74.
  3. Vilar M. Dzh., Radzhala-Shulʹts P. Dzh. Udder health and well-being of dry and dairy cows: effects of different methods of stopping milk. Vet. J. 2020. 262 p. DOI:10.1016/j.tvjl.2020.105503.
  4. Скляр О. І. Кореляційна залежність надою молока корів та кількості соматичних клітин у секреті вим'я при субклінічному маститі. Ветеринарна медицина України. 2011 С. 37–38.
  5. Шуманський Ю. І. Мастити корів в період запуску та сухостою (діагностика, лікування, профілактика): автореф. дис… канд. вет.наук / 16.00.07. Львів, 2013. 20 с. 
  6. Mastitis detection: current trends and future perspectives / C. Viguier et al. Trends in Biotechnology. 2009. Р 486–493. DOI:10.1016/j.tibtech.2009.05.004
  7. Effect of gradual or abrupt cessation of milking at dry off on milk yield and somatic cell score in the subsequent lactation / P. N. Gott et al. J. Dairy Sci. 2017. No. 100. P. 2080–2089. DOI:10.3168/jds.2017-11444.
  8. Malinowski E. Mastitis u krow – Pulawy. 2004. 50 р.
  9. Ордін Ю.М. Порівняльна ефективність лікування корів хворих на гнійно-катаральний мастит. Здоров’я тварин і ліки. 2008. № 10. С. 14–15.
  10. Kozii N.V., Shaganenko V.G., Plachotniuk I.M., Koziy V.I. Modern chelanges in antibiotic treatment of mastitis in dairy cows. Науковий вісник ветеринарної медицини: Зб. наук. праць. 2017. Вип. 2 (136). С. 5–13. URL:http:// rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/689
  11. Dohoo I. R., Smith J. А., Andersen S. Р., Kelton D. F. Diagnosing intramammary infections: Evaluation of definitions based on a single milk sample. J. Dairy Sci. 2015. 94. P. 250–261. DOI:10.3168/jds.2015–3559.
  12. Рубленко М. В., Єрошенко О. В., Плахотнюк І. М. Концентрація в крові реактантів гострої фази за різних нозологічних форм маститу та в зв’язку із ортопедичною патологією y корів. Вісник Сумського НАУ. 2018. Вип. 1 (42). С. 241–244.
  13. Плахотнюк І. М., Ордін Ю. М. Частота виникнення індурації y різних частках вим’я корів залежно від форми маститу та кількості уражених часток. Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. №1(60), т. 3. 2017. 292–296.
  14. Electrical Conductivity of Milk: Ability to Predict Mastitis Status / E. Norberg et al. Journal of Dairy Science. Vol. 87. Issue 4. 2004. P. 1099–1107. DOI:10.3168/jds.S0022-0302(04)73256-7
ДолученняРозмір
PDF icon ordin_1_2024.pdf349.26 КБ