Ви є тут

Головна » Науковий вісник ветеринарної медицини № 2'2024

Поширеність зоонозних кишкових гельмінтозів у собак

Собаки є найпопулярнішими тваринами-компаньйонами у всьому світі, що перебувають у тісному контакті з людиною і є носіями небезпечних гельмінтозів. Вони можуть бути потенційним джерелом зоонозних паразитів, зокрема кишкових гельмінтів, таких як Toxocara spp., Ancylostoma spp., Echinococcus spp., Dipylidium caninum. За певних обставин середовище, забруднене інвазійними елементами паразитів, є джерелом інфекції і становить потенційну небезпеку як для власників, інших м’ясоїдних тварин, так і для навколишнього середовища. Через постійний контакт собак з людьми підвищується ризик передачі спільних захворювань. У дослідженні було визначено поширеність у собак шлунково-кишкових гельмінтів, зокрема тих, які є зоонозами. Загалом досліджено 95 зразків фекалій, відібраних від домашніх та бездомних собак різних вікових категорій. Враховуючи отримані результати, екстенсивність та інтенсивність інвазії кишковими гельмінтами різнилися залежно від вікової категорії та способу життя досліджуваних собак. За копроовоскопічного дослідження у собак виявляли яйця Toxocara canis, Ancylostoma caninum, Trichuris vulpis та кокони Dipуlidium caninum. Залежно від способу утримання собак, захворюваність на гельмінтози у бездомних тварин була більшою у 3 рази, порівняно із домашніми. Зокрема, екстенсивність захворюваності на кишкові гельмінтози у домашніх тварин становила 28,6 %, у бездомних – 90,6 %. Відповідно до вікового аспекту, найвищу екстенсивність інвазії мали цуценята до 6-міс. віку як домашнього утримання, так і бездомні. У цуценят за домашнього утримання виявляли збудника Toxocara canis у моноінвазії – 66,6 %, та у асоціації Toxocara canis + Dipylidium caninum – 33,3 %. У бездомних цуценят виявляли лише у вигляді мікстінвазій: Toxocara canis + Dipylidium caninum – 77,8 %, Toxocara canis + Ancylostoma caninum – 22,2 %. Тому, вагомим завданням є розповсюдження інформації та підвищення обізнаності власників про важливість прибирання фекалій собак у навколишньому середовища заради уникнення зараження і поширення гельмінтозів, особливо зоонозів.

Ключові слова: собака, кишкові гельмінти, гельмінтози, зоонози, токсокароз, анкілостомоз, дипілідіоз.

ШАГАНЕНКО Р.В. https://orcid.org/0000-0002-5848-1367


РУБЛЕНКО С.В. https://orcid.org/0000-0003-0678-5497


ШАГАНЕНКО В.С. https://orcid.org/0000-0003-3484-2962


КОЗІЙ Н.В. https://orcid.org/0000-0002-0141-4390


АВРАМЕНКО Н.В. https://orcid.org/0000-0003-2200-1322


АНТІПОВ А.А. https://orcid.org/0000-0003-3955-3377


ГОНЧАРЕНКО В.П.


  1. Морозов Б.С. Кишкові гельмінтози собак і котів в Сумській області (поширення, лікування, розробка заходів боротьби): дис. … д-ра філос. наук: 211 / Сумський нац. аграрний ун-т. Суми, 2021. 170 с.
  2. Шаганенко В.С., Шаганенко Р.В., Панчук А.В. Ефективність препарату «Мілпро» за токсокарозу цуценят. Сучасні аспекти лікування і профілактики хвороб тварин: матеріали VІІ Всеукраїнської наук.-практ. Інтернет-конференції, присвяченої 65-річчю з дня народження професора П. І. Локеса, ПДАУ, 19-20 жовтня, 2023 р. Полтава, 2023. С. 155–157.
  3. Сайченко І.В. Поширення та сезонна динаміка гельмінтозів собак на території Білоцерківського району. Науковий вісник ветеринарної медицини. Біла Церква, 2021. № 1. С. 119–128. DOI:10.33245/2310-4902-2021-165-1-119-128.
  4. Кітіченко А.С., Мельничук В.В. Поширення нематодозів травного тракту в собак на території міста Харків. Scientific Progress & Innovations. 2024. № 27 (2). С. 117–121.
  5. Zoonotic Parasites of Sheltered and Stray Dogs in the Era of the Global Economic and Political Crisis / D. Otranto et al. Trends Parasitol. 2017. Vol. 33. No 10. Р. 813–825. DOI:10.1016/j.pt.2017.05.013.
  6. New Insights Into the Peculiar World of the Shepherd-Dog Parasites: An Overview From Maremma (Tuscany, Italy) / B. Morandi et al. Front Vet Sci. 2020. No 7. 564164 p. DOI:10.3389/fvets.2020.564164.
  7. The potential role of roaming dogs in establishing a geographically novel life cycle of taeniids (Echinococcus spp. and Taenia spp.) in a non-endemic area / T. Mutwiri et al. Vet Parasitol Reg Stud Reports. 2023. No 38. 100829 p. DOI:10.1016/j.vprsr.2022.100829.
  8. Endoparasites in dogs and cats diagnosed at the Veterinary Teaching Hospital (VTH) of the University of Prince Edward Island between 2000 and 2017. A large-scale retrospective study / B. Morandi et al. Prev Vet Med. 2020. No 175. 104878 p. DOI:10.1016/j.prevetmed.2019.104878.
  9. Шевчук Т.І. Личинкові зоонозні гельмінтози як біологічна, медична і соціальна проблема. Інфекційні хвороби. 2014. С. 95–100.
  10. Zoonotic Soil-Transmitted Helminths in FreeRoaming Dogs, Kiribati / P.A. Zendejas-Heredia et al. Emerg Infect Dis. 2021. Vol. 28. No 8. Р. 2163–2165. DOI:10.3201/eid2708.204900.
  11. Prevalence of Toxocara and Toxascaris infection among human and animals in Iran with meta-analysis approach / A.V. Eslahi et al. BMC Infect Dis. 2020. Vol. 20. No 1. 20 р. DOI:10.1186/s12879-020-4759-8.
  12. Epidemiologic and zoonotic aspects of ascarid infections in dogs and cats / A.C.Y. Lee et al. Trends in Parasitology. 2010. Vol. 26. No 4. Р. 155–161. DOI:10.1016/J.PT.2010.01.002.
  13. A Survey of Intestinal Helminths of Dogs in Slovakia with an Emphasis on Zoonotic Species / J. Jarošová et al. Animals (Basel). 2021. Vol. 26. No 4. 3000 р. DOI:10.3390/ani11103000.
  14. Deplazes P., Eichenberg R.M., Grimm F. Wildlife-transmitted Taenia and Versteria cysticercosis and coenurosis in humans and other primates. Int. J. Parasitol. Parasites Wildl. 2019. No 9. Р. 342–358. DOI:10.1016/J.IJPPAW.2019.03.013.
  15. Prevalence of zoonotic helminths in Italian house dogs / L.F.Torre et al. J Infect Dev Ctries. 2018. Vol. 12. No 8. Р. 666–672. DOI:10.3855/jidc.9865.
  16. Sukupayo P.R., Tamang S. Prevalence of Zoonotic Gastrointestinal Helminth Parasite among Dogs in Suryabinayak, Nepal. Veterinary Medicine Interna[1]tional. 2023. 3624593 р. DOI:10.1155/2023/3624593.eCollection.
  17. Szwabe K., Błaszkowska J. Stray dogs and cats as potential sources of soil contamination with zoonotic parasites. Annals of Agricultural and Environmental Medicine. 2017. Vol. 24. No. 1. 5 р.
  18. Epidemiological survey on intestinal helminths of stray dogs in Guimarães, Portugal / V. Silva et al. Journal of Parasitic Diseases. 2020. Vol. 44. No. 4. Р. 869–876.
  19. Torkan S., Ghandehari-Alavijeh M.R., Khamesipour F. Survey of the prevalence of Toxocara cati in stray cats in Isfahan city, Iran by PCR method. Tropical Biomedicine. 2017. No 34 (3). Р. 550–555. PMID: 33592923.
  20. Endoparasites of household and shelter cats in the city of Rio de Janeiro, Brazil / N.V. Ramos et al. Braz J Vet Parasitol. 2020. No 29 (1). Р. 1–15. DOI:10.1590/S1984-29612019110.
  21. Корнюшин В.В., Малишко Е.І., Малега О.М. Свійські собаки і коти як резервенти природновогнищевих і зоонозних гельмінтозів у сучасних умовах України. Ветеринарна медицина. 2013. Вип. 97. С. 383–387. URL:http://nbuv.gov.ua/UJRN/vetmed_2013_97_157.
  22. Prevalence of major digestive and respiratory helminths in dogs and cats in France: results of a multicenter study / G. Bourgoin et al. Parasit Vectors. 2022. Vol. 15. No. 1. 314 р. DOI:10.1186/s13071-022-05368-7.
  23. Сучасний погляд на проблему токсокарозу у собак / В. Саід та ін. Науковий вісник ЛНУВМБ ім. С.З. Ґжицького. 2018. Т. 20. № 83. С. 411–416. DOI:10.15421/nvlvet8380.
  24. Брошков М., Запека І. Паразитофауна ендопаразитів м’ясоїдних тварин м. Одеси. Аgrarian Bulletin of tte Black Sea Littoral. 2020. Issue 97. Р. 5–13.
  25. Torkan S., Ghandehari-Alavijeh M.R., Khamesipour F. Survey of the prevalence of Toxocara cati in stray cats in Isfahan city, Iran by PCR method. Tropical Biomedicine. 2017. No 34 (3). Р. 550–555. PMID: 33592923.
  26. Environmental contamination by canine geohelminths / D. Traversa et al. Parasit Vectors. 2014. No 7. 67 р. DOI:10.1186/1756-3305-7-67.
  27. Yadav K.K., Shrestha B. Prevalence of zoonotic gastrointestional helminth parasites in pet and stray dogs of Rupandehi district, Nepal. Microbiol Infect Dis. 2017. Vol. 1. No 2. P. 1–7.
  28. Zoonotic intestinal helminthes diagnosed in a 6-year period (2015-2020) in privately owned dogs of sub-urban and urban areas of Italy / S. Morelli et al. Vet Parasitol Reg Stud Reports. 2022. Vol. 100689 р. DOI:10.1016/j.vprsr.2022.100689.
  29. Contamination of Italian parks with canine helminth eggs and health risk perception of the public / G. Simonato et al. Prev. Vet. Med. 2019. Vol. 172. 104788 р. DOI:10.1016/j.prevetmed.2019.104788.
  30. Environmental contamination with Toxocara Spp. eggs in public parks and playground sandpits of greater Lisbon. Portugal / D. Otero et al. J. Infect. Public Health. 2018. Vol. 11. No. 1. Р. 94– 98. DOI:10.1016/j.jiph.2017.05.002.
  31. Сорока Н.М., Дахно Ю.І. Гельмінтофауна собак центральної частини України. Науковий вісник НУБіП України. Київ, 2010. Вип. 151. Ч. 2. С. 176–178.
  32. Tull A., Valdmann H., Rannap R. Free-rang[1]ing rural dogs are highly infected with helminths, contaminating environment nine times more than urban dogs. J. Helminthol. 2022. No 96. 19 р. DOI:10.1017/S0022149X22000116.
  33. Mulinge E., Zeyhle E., Mpario J. A survey of intestinal helminths in domestic dogs in a human-animal-environmental interface: the Oloisukut Conservancy, Narok County, Kenya. J Helminthol. 2021. No 95. 59 р. DOI:10.1017/S0022149X21000547.
  34. Toxocara Canis Werner (1782) (Nematoda) From the Dog, Canis familiaris (Canidae): A Light and Scanning Electron Microscopic Study / M. Folі et al. Egyptian Academic Journal of Biological Sciences E. Medical Entom. & Parasitology. 2020. Vol. 12. No 1. Р. 43–50. DOI:10.21608/EAJBSE.2020.79240.
  35. A comparison of mini-FLOTAC and FLOTAC with classic methods to diagnosing intestinal parasites of dogs from Brazil / V.F. Lima et al. Parasitol Res. 2015. Vol. 114. No 9. Р. 3529–3533. DOI:10.1007/s00436-015-4605-x.
  36. Carnivores an important reservoirs of intestinal helminthic infections in mazandaran province, northern Iran / A. Amouei et al. Iranian Journal of Parasitology. 2018. Vol. 13. No. 2. Р. 251–257. PMID: 30069209. PMCID: PMC60 68364.
  37. High overlap of zoonotic helminths between wild mammalian predators and rural dogs - an emerging One Health concern? / A. Tull et al. Parasitology. 2022. Vol. 149. No. 12. Р. 1565–1574. DOI:10.1017/S0031182022001032.
  38. Effectiveness of Credelio Plus, a novel chewable tablet containing milbemycin oxime and lotilaner for the treatment of larval and immature adult stages of Toxocara canis in experimentally infected dogs / L.M. Young et al. Parasit Vectors. 2021. Vol. 17. No. 14 (1). 256 р. DOI:10.1186/s13071-021-04762-x.
  39. Spread of anthelmintic resistance in intestinal helminths of dogs and cats is currently less pronounced than in ruminants and horses - Yet it is of major concern / G. Samson-Himmelstjerna von et al. Int J Parasitol Drugs Drug Resist. 2021. Vol. 17. Р. 36–45. DOI:10.1016/j.ijpddr.2021.07.003.
  40. Multiple drug resistance in the canine hookworm Ancylostoma caninum: an emerging threat? / P.D. Jimenez et al. Parasites Vectors. 2019. Vol. 12. No. 1. 576 р. DOI:10.1186/s13071-019-3828-6.
  41. Jimenez Castro P.D., Kaplan R. Persistent or suspected-resistant hookworm infections. Clin. Brief 2020. Р. 61–68. URL:https:parasitology.cvm.ncsu.edu/ vmp930/supplement/2020_UGA_Resistant_Hookworm_Guidelines.pdf
  42. Isolation and characterization of anaturally occurring multidrug-resistant strain of the canine hookworm, Ancylostoma caninum / S. Kitchen et al. Int. J. Parasitol. 2019. Vol. 49. No. 1. Р. 397–406. DOI:10.1016/j.ijpara.2018.12.004.
  43. Порівняльна ефективність копроовоскопічних методів діагностики за трихурозу собак. Актуальні проблеми ветеринарної медицини: матер. міжнар. наук.-практ. конф. М. Біла Церква, 15 квітня 2020 р. / С.М. Баб’юк та ін. БНАУ, 2020. С. 76–79.
  44. Бахур Т.І., Антіпов А.А., Гончаренко В.П., Соловйова Л.М. Токсокароз собак і котів: навч. посіб. Біла Церква, 2018. 54 с.
  45. Conde M.D.P., Portugaliza H.P., Lañada E.B. Prevalence of Toxocara canis infection in dogs and Toxocara egg environmental contamination in Baybay City, Leyte, Philippines. J Parasit Dis. 2022. Vol. 46. No. 4. Р. 1021–1027. DOI:10.1007/s12639-022-01525-y.
  46. Epidemiological study of gastrointestinal helminths among dogs from Northeastern Nigeria: a potential public health concern / S.M. Jajere et al. Parasitol Res. 2022. Vol. 121. No. 7. Р. 2179–2186. DOI:10.1007/s00436-022-07538-z.
  47. Emamapour S.R., Borji H., Nagibi A. An epidemiological survey on intestinal helminths of stray dogs in Mashhad, North-east of Iran. J Parasit Dis. 2015. Vol. 39. No. 2. Р. 266–271. DOI:10.1007/s12639-013-0319-0.
  48. Gastrointestinal Helminths and Zoonotic Importance Detected in Stray Dogs in Ağrı Province and Districts / M.T. Afshar et al. Turkiye Parazitol Derg. 2022. Vol. 46. No. 1. Р. 34–38. DOI:10.4274/tpd.galenos.2021.63835.
  49. Контроль гельмінтів собак та котів. ESCCAP Рекомендації 01: Шосте видання, травень 2021. 42 с. ISBN: 978-1-913757-38-0. URL:https://www.esccap.org/uploads/ docs/4nf419fj_1088_ ESCCAP_Guideline_GL1__UA_v3_1p.pdf.
ДолученняРозмір
PDF icon shahanenko_2_2024.pdf1.14 МБ
Науковий вісник ветеринарної медицини № 2'2024