Важливою ланкою підтримки епізоотичного благополуччя країни є своєчасно встановлений діагноз інфекційної хвороби тварин. В умовах сьогодення та підвищених вимог до біобезпеки зростає важливість своєчасного та якісного проведення лабораторних досліджень. За більшості заразних хвороб лише лабораторно підтверджений діагноз є остаточним. Класичний бактеріологічний метод є основою для експертного висновку – як результату лабораторного дослідження, спрямованого на виявлення збудників бактеріозів. Актуальність зоонозів обумовлюється епізоотологічним, епідеміологічним, екологічним, соціально-економічним значеннями та небезпекою для людини і тварин. У статті проведено ґрунтовний аналіз та репрезентовані результати лабораторних досліджень біоматеріалу від різних видів тварин та дані щодо домінуючих і спорадично виникаючих збудників бактеріозів на території Харківської області. Визначено структуру основних збудників та об’єктів виділення. Зокрема, за результатами аналізу бактеріологічних досліджень встановлено, що на території Харківської області циркулюють збудники колібактеріозу (41,0 %), стафілококозу (30,0 %), стрептококозу (17,0 %), сальмонельозу (5,0 %), пастерельозу (2,0 %). Частка збудників дизентерії, аеромонозу та американського гнильцю бджіл становить по 1,48 % кожна. Результати досліджень доводять необхідність продовження проведення як активного, так і пасивного бактеріологічного моніторингу з виявлення збудників бактеріозів на території Харківської області та всій території України з метою підтримання суспільної та своєчасної профілактики зоонозних захворювань.

Ключові слова: бактеріоз, колібактеріоз, сальмонельоз, стафілококоз, стрептококоз, дослідження, індекс епізоотичності, бактеріологічний моніторинг, бактеріальні хвороби, збудник.