Ви є тут

Поширення бактеріозів тварин в Харківській області у 2019–2022 роках

Важливою ланкою підтримки епізоотичного благополуччя країни є своєчасно встановлений діагноз інфекційної хвороби тварин. В умовах сьогодення та підвищених вимог до біобезпеки зростає важливість своєчасного та якісного проведення лабораторних досліджень. За більшості заразних хвороб лише лабораторно підтверджений діагноз є остаточним. Класичний бактеріологічний метод є основою для експертного висновку – як результату лабораторного дослідження, спрямованого на виявлення збудників бактеріозів. Актуальність зоонозів обумовлюється епізоотологічним, епідеміологічним, екологічним, соціально-економічним значеннями та небезпекою для людини і тварин. У статті проведено ґрунтовний аналіз та репрезентовані результати лабораторних досліджень біоматеріалу від різних видів тварин та дані щодо домінуючих і спорадично виникаючих збудників бактеріозів на території Харківської області. Визначено структуру основних збудників та об’єктів виділення. Зокрема, за результатами аналізу бактеріологічних досліджень встановлено, що на території Харківської області циркулюють збудники колібактеріозу (41,0 %), стафілококозу (30,0 %), стрептококозу (17,0 %), сальмонельозу (5,0 %), пастерельозу (2,0 %). Частка збудників дизентерії, аеромонозу та американського гнильцю бджіл становить по 1,48 % кожна. Результати досліджень доводять необхідність продовження проведення як активного, так і пасивного бактеріологічного моніторингу з виявлення збудників бактеріозів на території Харківської області та всій території України з метою підтримання суспільної та своєчасної профілактики зоонозних захворювань.

Ключові слова: бактеріоз, колібактеріоз, сальмонельоз, стафілококоз, стрептококоз, дослідження, індекс епізоотичності, бактеріологічний моніторинг, бактеріальні хвороби, збудник.

  1. Лаврук О.В., Лаврук A.А. Тваринництво: стан та перспективи розвитку. Агросвіт. 2020. № 22. С. 9–15. DOI:10.32702/2306&6792.2020.22.9.
  2. Нечипоренко О.Л. Фармако-токсикологічна оцінка нових біоцидів для раціональних схем їх ротації за виробництва безпечної продукції тваринництва: автореф. дис. … д-р вет. наук: 16.00.04, 16.00.03. Львів, 2021. 41 с.
  3. Корнієнко Л.М., Корнієнко Л.Є., Ярчук Б.М. Планування ветеринарних заходів / за ред. Корнієнко Л. М. 2-е вид., перероб. та доп. Біла Церква, 2016. 364 с.
  4. Пінчук Н.Г., Головко А.М., Гаркавенко Т.О. Аналіз епізоотичної ситуації щодо бешихи свиней на території України за 2006–2017 рр. Ветеринарна біотехнологія. 2019. № 34. С. 108–118. DOI:10.31073/vet_ biotech34-13
  5. Апатенко В.М. Паразитоценологія і проблеми паразитоценозів. Ветеринарна медицина України. 1998. № 4. С. 26–27.
  6. Ярчук Б. М., Домбровський О. Б., Тирин Р. В. Еволюція інфекційних хвороб. Еволюційні механізми «самозбереження» у бактерій. Ветеринарна медицина України. 2001. № 1. С. 21–23.
  7. Загальна епізоотологія / Б.М. Ярчук та ін.; за ред. Б.М. Ярчука, Л.Є. Корнієнка. Біла Церква, 2002. 656 с.
  8. Cписок заразних хвороб тварин. URL: www.woah.org/en/what-we-do/animal-healthand-welfare/animal-diseases/old-... (дата звернення: 20.11.2023).
  9. Каришева А.Ф. Спеціальна епізоотологія: підручник. Київ: Вища освіта, 2002. 703 с.
  10. Про ветеринарну медицину: Закон України. від 25.06.1992 р. 2498-IX. Дата оновлення: 27.07.2023. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2498-12#Text (дата звернення: 21.11.2023).
  11. Методика епізоотичного обстеження господарств та вивчення епізоотичної обстановки: метод. вказівки до лекцій, лабораторних занять та самостійної роботи з дисципліни «Епізоотологія та інфекційні хвороби» / укл. В.В. Мельник та ін. Київ: НУБіП, 2023. 33 с.
  12. Аналіз епізоотичного моніторингу бактеріальних захворювань сільськогосподарської, дикої та декоративної птиці на території сходу України / Б.Т. Стегній та ін. Ветеринарна медицина. 2013. № 97. С. 99–101.
  13. Васильєва Т.Б. Моніторинг епізоотичної ситуації з колібактеріозу в Україні за період 2004–2015 рр. Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького. 2016. Т. 18. № 2 (66). С. 30–34. DOI:10.15421/nvlvet6607.
  14. Коцюмбас І.Я., Стецько Т.І. Бактеріальні кишкові інфекції молодняку великої рогатої худоби. 2021. С. 183–208. DOI:10.36359/scivp.2021-22-2.22.
  15. Manual of Systematic Bacteriology / P. De Vos et al. The Firmicutes. New York: Springer Verlag, 2011. Vol. 3. Edit. 2. 1450 р. DOI:10.1007/978-0-387- 68489-5.
  16. Волобуєва Л.М., Русалов О.М., Салманова В.Л. Видовий склад та біологічні властивості стафілококів ендогенного походження, що є збудниками піодермій. Український медичний альманах. 2013. Т. 16. № 2. С. 16–18.
  17. Бактеріологічний моніторинг стафілококової інфекції у свиней, сировині і продукції із свинини на території України та біологічні ризики для людини / О.І. Горбатюк та ін. Науково-технічний бюлетень ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок і Інституту біології тварин. 2019. Т. 20. № 2. С. 194–200. DOI:10.36359/scivp.2019-20-2.25.
  18. Вішован Ю.Ю., Ушкалов В.О. Поширення стафілококів і захворювань, зумовлених ними. Вісник аграрної науки. 2018. № 2. С. 36–42.
  19. Метицилінрезистентний стафілокок (MRSA) – стан проблеми у світі та в Україні / Т.О. Гаркавенко та ін. Ветеринарна біотехнологія. 2015. № 26. С. 41–51.
  20. Поширення стафілококозу серед тварин та птиці на території України за період 2015–2020 рр. / Т.О. Гаркавенко та ін. Ветеринарна біотехнологія. 2021. С. 36–46. DOI:10.31073/vet_biotech38-03.
  21. Ваганова А.Н., Борисенко С.В., Сокурова А.М., Вербов В.Н. Стійкий до метициліну Staphylococcus aureus зоонозного походження – нова загроза здоров’ю населення. Журнал інфектології. № 4. 2019. С. 122–130. DOI:10.22625/2072- 6732-2019-11-4-122-133.
  22. Методичні рекомендації щодо мікробіологічної діагностики збудників стафілококових інфекцій. Біла Церква, 1999. 16 с.
  23. Ушкалов А.В. Аналіз результатів лабораторних досліджень щодо бактеріозів у Харківській області. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького. 2017. № 78. С. 74–80. DOI:10.15421/nvlvet7815.
  24. Савченюк М.О., Корнієнко Л.Є., Царенко Т.М. Стрептококова інфекція свиней. Актуальні утворення антибіотикорезистентності. Науковий вісник ветеринарної медицини. 2017. № 1. С. 5–15.
  25. Малиш Н.Г. Сальмонельоз в Україні: епідеміологічні аспекти: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 10–11 жовт. 2019 р. Київ, 2019. С. 116–118.
  26. Поливянна Ю.І., Семеренська Т.І., Штанюк Є.Ш. Порівняльна характеристика епідемічно го процесу сальмонельозу у двох районах Харківської області: наук.-практ. конференція., Харків, 22 трав. 2020 р. Харків, 2020. С. 131–133.
  27. Гаркавенко Т.О., Мех Н.Я., Скоробрищук К.А. Альтернативний експрес-метод виявлення сальмонел у харчових продуктвах та кормах методом ПЛР із використанням системи та наборів реагентів ВАХ. Ветеринарна Біотехнологія. 2015. № 26. С. 51–57.
  28. Пероцька Л.В. Особливості перебігу епізоотичного процесу сказу тварин у південному регіоні України: автореф. дис. … канд. вет. наук: 16.00.08. Одеса, 2008. 26 с
ДолученняРозмір
PDF icon ushkalov_2_2023.pdf687.7 КБ