За останні десятиліття на території України зросла чисельність собак та котів, серед яких досить поширеною є небезпека незаразної та заразної етіології. Частка паразитарних захворювань становить майже половину усієї заразної патології дрібних тварин. Кількість інвазійних хвороб має здатність змінюватися залежно від таких чинників: сезонність, вікова, статева, породна особливості тварини, а також виконання і контроль профілактичних заходів щодо гельмінтозів. Тому метою дослідження є вивчення особливостей поширення, сезонності, видового складу та екстенсивності інвазій гельмінтозів собак на території Білоцерківського району Київської області. Гельмінтокопроовоскопію проводили комбінованим методом, стандартизованим за Г.О. Котельниковим та В.М. Хреновим. Результат дослідження проб фекалій показав неблагополуччя території Білоцерківського району щодо нематодозів та цестодозів собак. Відносно видового складу виявлених гельмінтів, значну перевагу мали гельмінти класу Nematoda: T. vulpis, T. canis, T. leoninа, А. caninum, С. plica, U. stenocephala; серед гельмінтів класу Cestoda діагностований лише D. caninum. Діагностовані збудники гельмінтозів собак перебігали у вигляді моно- та міксінвазій. За вивчення сезонної динаміки гельмінтозів собак виявили високу екстенсивність інвазії впродовж року. Влітку екстенсивність гельмінтозної інвазії собак досягала максимального показника. Восени спостерігали значне зниження екстенсивності інвазії. У зимовий час отримали мінімальні показники ЕІ. Навесні спостерігали зростання кількості хворих тварин. Видовий склад гельмінтів, зафіксований навесні, був представлений: T. vulpisі T. canis, як моно- так і міксінвазії. Влітку – T. vulpis, T. canis, С. plica, А. caninum, U. stenocephala. Взимку знову переважали T. vulpis і T. canis. Особливістю осіннього сезону, щодо гельмінтозів собак, була перевага T. vulpis над іншими видами нематод та цестод собак. Щодо вікових, статевих та породних особливостей собак отримали наступні результати. Найбільш уражені були тварини у віці від народження до 7 років. Стать тварин (самка, самець), як показали результати дослідження, не вплинула на зараженість гельмінтозними інвазіями собак. Із аналізу результатів гельмінтологічних досліджень, більш сприйнятливими виявилися тварини порід німецька вівчарка, такса, російський спанієль. Ключові слова: епізоотологія, сезонність, собаки, гельмінтози, трихуроз, токсокароз, кишкові стронгілятози, копроовоскопічні дослідження, екстенсивність інвазії.