Ви є тут
Вплив деяких біотичних та абіотичних чинників на стан паразитофауни гідробіонтів природних водойм Півдня України
Наведено результати наукових досліджень, що були виконані протягом 2018–2019 років. З цією метою проводили іхтіопатологічні дослідження 198 бичкових риб: Neogobius fl uviatialis Pallas, 1814, Mesogobius batrachocephalus Pallas, 1814, Neogobius melanostomum Pallas, 1814, а також хижих риб у кількості 78 екземплярів: Perca fl uviatilis Linnaeus, 1758, Sander lucioperca Linnaeus, 1758, Esox lucius Linnaeus, 1758, що були виловлені в акваторії Дніпро-Бузького лиману, поблизу села Дніпровське та мису Аджігол, Миколаївської області. Середній показник екстенсивності інвазії серед бичкових риб Дніпро-Бузького лиману за криптокотильозу у червні становив 26,6 %, а найбільший показник інтенсивності інвазії складав 94–157 метацеркаріїв криптокотилюсів. Після заморів у липні 2018 року відмічали зменшення популяції риб родини Gobiidae на 114,2 %. Показник ураження бичкових риб збудником криптокотильозу набув максимального значення у серпні та становив 60,3 %, а амплітуда інтенсивності інвазії була в межах 102–211 метацеркаріїв. У червні показник зараження хижих видів риб (окунь, щука, судак) збудником еустронгілідозу був на рівні 63,8 %, а інтенсивність інвазії характеризувалась найбільшими показниками у щуки звичайної – 1–8 личинок нематод. Зменшення кількості виловлених хижих риб на 47,8 % відмічали після заморних явищ в акваторії Дніпро-Бузького лиману. Екстенсивність інвазії за еустронгілідозу у серпні була 84,3 %, а показники інтенсивності інвазії в межах 2–12 паразитів. Встановлена роль рибоїдних птахів у формуванні природних осередків криптокотильозної та еустронгілідозної інвазії серед основних промислових риб Дніпро-Бузького лиману. Окремо проводили гідрохімічні дослідження води з акваторії ДніпроБузького лиману з метою встановлення масової загибелі риби у липні 2018 року. За результатами гідрохімічних досліджень Дніпро-Бузького лиману у липні, виявлено невідповідність за показниками: рН, кисень, вільний аміак, нітрит-іон, загальна твердість відповідно до чинного нормативно-правового документа. Невідповідність гідрохімічного режиму стало причиною заморних явищ водних біоресурсів. Виявлено вплив абіотичних та біотичних чинників на стан паразитофауни досліджуваних риб природних водойм Півдня України.
Ключові слова: бичкові риби, хижі риби, абіотичні та біотичні чинники, криптокотильоз, еустронгілідоз.
1. Быховская-Павловская И.Е. Паразиты рыб. Руководство по изучению. Ленинград: Наука, 1985. 121 с.
2. Власов Б.П., Самойленко В.М., Грищенкова Н.Д. Антропогенные изменения экосистемы озера Болойсо и пути его восстановления. Журнал Белорусского государственного университета. География. Геология. 2016. С. 14–25.
3. ГОСТ 23268.12-78 Воды минеральные питьевые лечебные, лечебно-столовые и природные столовые. Метод определения перманганатной окисляемости. [Действует с 1980-01-01]. СССР, 1980, 13 с.
4. Глушанкова М.А., Пашкова И.М. Аккумуляция тяжелых металлов тканями рыб озер Псково-Чудского и Выртсъявр. Материалы 2-й Всесоюз. конф. по рыбхозяйственной токсикологии. Санкт-Петербург, Т.1. 1991. С.116–117.
5. Догель В.А. Общая паразитология. Ленинград: и-во Ленинградского университета, 1962. 463 с.
6. ДСТУ 4077-2011 Якість води. Визначення рН. [Чинний від 2003-07-01]. Видання офіційне. Київ, 2003. 16 с.
7. Зубарева И.М., Василевич Ф.И., Донченко А.С. Аспекты общей эпизоотологии инвазионных болезней: учеб. пособие. Новосиб. гос. аграр. ун-т, МГАВМиБ им. К.И. Скрябина. Новосибирск: ИЦ НГАУ «Золотой колос», 2016. 275 с.
8. Карманова Е.М. Диоктифимидеи животных и человека и вызываемые ими заболевания. Москва: из-во Наука, 1968. 261 с.
9. Колесников В.А. Воздействие тяжёлых металлов на биохимические реакции. Вестник КрасГАУ. №5, 2009. С. 106–111.
10. Кумари Э.В. Миграция птиц как зоогеографическая проблема. Русский орнитологический журнал. Том 21. Экспресс-выпуск 758. 2012. С. 1131–1140.
11. Методики гидрохимических исследований проб из рыбохозяйственных водоемов. Москва: Изд-во МСХ СССР № 115-6а от. 20.10.1983, 1983. 37 с.
12. Новак А.И. Физиологические адаптации паразитов рыб к экологическим особенностям среды обитания. Вестник РГАУ им. П. А. Костычева. Научно-производственный журнал. 2011. № 3 (11). С. 44–49.
13. Наумова А.М., Наумова А.Ю. Паразитологический контроль объектов сельскохозяйственного рыбоводства. Российский паразитологический журнал. Москва, 2016. Т. 35. Вып. 1 . С. 54–57. DOI: 10.12737/18361
14. Трушева С.С. Гідробіологія. Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисциплін. Рівне: Національний університет водного господарства та природокористування, 2005. 70 с.
15. Фундаментальные исследования / Хованский И.Е. и др. № 9. 2014. С. 345–348.
16. Distribution of trematodes Cryptocotyle Lühe, 1899 (Trematoda: Heterophyidae) in fi sh of the family Gobiidae in estuary waters and the Black Sea in Southern Ukraine / S. Goncharov et al. Vestnik zoologii. Vol. 51 (5). 2017. P. 393–400.
17. Lichtenfels J.R., Stroup C.F. Eustrongylides sp. (Nematoda: Dioctophymatoidea): First Report of an Invertebrate Host (Oligochaeta: Tubifi cidae) in North America. Proc. Helminthol. Soc. Wash. Vol. 52 (2). 1985. Р. 320–323.
| Долучення | Розмір |
|---|---|
 goncharov_2_2019.pdf | 5.06 МБ |