Ви є тут

Видовий склад циркулюючої мікрофлори та її стійкість до антибактеріальних препаратів в умовах ТОВ «Квант Систем»

Нагромадження умовно-патогенних бактерій у водному середовищі може призвести до змін у структурі мікробіоценозу поверхневих покривів, кишкового тракту риб, що в свою чергу зумовлює розвиток патологічних процесів у їхньому організмі, знижує бар’єрні функції тканин, слизу і, як наслідок, може індукувати розвиток бактеріальних інфекцій. Тому, для оцінки стану організму риб потрібно враховувати аналіз епізоотичної ситуації у водоймах (наявність інфекційних та інвазійних хвороб риб, загибель райдужної форелі); стан шкірного покриву, зябер та шлунково-кишкового тракту. Результати бактеріологічних досліджень змивів зі шкіри, зябер та кишечнику засвідчили, що в умовах господарства серед райдужної форелі різних вікових груп циркулює E. coli, E. coli із слабоферментативними властивостями, Enterobacter spp., Klebsiella pneumoniae, Staphylococcus spp., Flavibacterium spp., Enterococcus spp. та Citrobacter spp. За визначення чутливості виділених культур до антибактеріальних препаратів встановлено, що Enterobacter spp. чутливі до енрофлоксацину, котримаксазолу, доксациліну, хлорамфеніколу, гентаміцину, цефтріаксону, цефоперазону, цефтазидиму і цефпірому та проявили стійкість до окситетрацикліну, амоксициліну і ампіциліну субальктаму. Е. coli проявила стійкість до амоксициліну i цефпірому та чутливість до енрофлоксацину, окситетрацикліну, котримаксазолу, доксациліну, хлорамфеніколу, ампіциліну субальктаму, гентаміцину, цефтріаксону, цефоперазону, цефтазидиму. Klebsiella pneumoniae стійка до енрофлоксацину, амоксициліну та ампіциліну субальктаму, а Flavibacterium spp. – до амоксициліну та ампіциліну субальктаму, а до всіх інших антибактеріальних препаратів чутливі.

Ключові слова: райдужна форель, мікрофлора, шкіра, зябра, кишечник, антибактеріальні препарати, стійкість, чутливість.

  1. Войда Ю.В. Фенотипові прояви біологічного різноманіття клінічних ізолятів Escherichia coli. Медичні науки Scientifi c Journal «Science Rise». 2015. 10/3(15). С. 91–96. Doi: https://doi. org/10.15587/2313-8416.2015.51835
  2. Висоцький А.Є., Барановская З.Н. Справочник по бактериологическим методам изысканий в ветеринарии. Изд. Министерства с.-х. республики Беларусь. 2002. 900 с.
  3. Вовк Н.І. Іхтіопатологічні дослідження — важлива складова біомоніторингу водойм. Рибогосподарська наука України. 2009. № 3. С. 106–108. URL:http://fsu.ua/index.php/ru/2009/3-2009-9/200903-106-109.
  4. Ідентифікація небезпечних чинників під час вирощування райдужної  форелі в умовах замкнутого водопостачання / Н.Є. Гриневич та ін. Науковий вісник ЛНУВМБ імені С.З. Ґжицького. 2017. Т. 19. № 78. С. 48–52. Doi: https://doi.org/10.15421/ nvlvet7810.
  5. Давидов О.М., Куровська Л.Я. Сучасна епізоотологічна ситуація іхтіофауни прісноводних водойм України. Вісник ДАУ: науково-теоретичний збірник. Житомир, 2007. № 2 (19). Т.1. С. 101–106. URL:http:// ir.znau.edu.ua/bitstream/123456789/6498/1/ VZNAU_2007_2_1_101-106.pdf.
  6. Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів: Закон України № 771/97 ВР (23.12.1997) та № 191-У від 24.10.2002. В редакції Закону № 2042-VIII від 04.04.2018.
  7. Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них: Закон України № 486-IV від 06.02.2003. Відомості Верховної Ради України.
  8. Кухтин М.Д., Малімон З.В., Ярошенко Т.Я., Покотило О.С. Зміна біохімічних і мікробіологічних показників замороженої риби за наявності залишкових кількостей антибактеріальних препаратів. Медична та клінічна хімія. 2019. Т. 21. № 3. С. 78–84. Doi:https://doi.org/10.11603/mcch.2410681X.2019.v.i3.10563
  9. Патогены, рыба и среда обитания / О.Н. Давыдов и др. Київ: Институт зоологии НАН Украины, 1998. 250 с.
  10. Рудь Ю.П. Ідентифікація грамнегативних бактерій у риб методом ПЛР- ПДРФ гену 16s РРНК. Рибогосподарська наука України. 2013. № 1. С. 80–86.
  11. Хоулт Дж. Краткий определитель бактерий Берджи. Москва: Мир, 1997. 444 с.
  12. Matvienko N.M., Vashchenko A.V., Tsiganok I.O., Buchatsky L.P. Results of surveillance studies of infectious fi sh diseases in freshwater aquaculture of ukraine. Agricultural Science and Practice. 2015. Vol. 2. № 2. Р. 32–37. Doi:https://doi.org/10.15407/ agrisp2.02.032
  13. Cunningam C.O. Molecular diagnosis of fi sh and shellfi sh disease: present status and potential use in disease control. Aquaculture. 2002. Vol. 206. P. 19–55. Doi:https://doi.org/10.1016/S0044-8486(01)00864-X.
  14. Woo P.T.K., Bruno D.W. Fish Diseases and Disorders. Vol. 3. 2011. Viral, Bacterial and Fungal Infections. CABI. 944 p.
ДолученняРозмір
PDF icon kisera_1_2020.pdf3.45 МБ