Нагромадження умовно-патогенних бактерій у водному середовищі може призвести до змін у структурі мікробіоценозу поверхневих покривів, кишкового тракту риб, що в свою чергу зумовлює розвиток патологічних процесів у їхньому організмі, знижує бар’єрні функції тканин, слизу і, як наслідок, може індукувати розвиток бактеріальних інфекцій. Тому, для оцінки стану організму риб потрібно враховувати аналіз епізоотичної ситуації у водоймах (наявність інфекційних та інвазійних хвороб риб, загибель райдужної форелі); стан шкірного покриву, зябер та шлунково-кишкового тракту. Результати бактеріологічних досліджень змивів зі шкіри, зябер та кишечнику засвідчили, що в умовах господарства серед райдужної форелі різних вікових груп циркулює E. coli, E. coli із слабоферментативними властивостями, Enterobacter spp., Klebsiella pneumoniae, Staphylococcus spp., Flavibacterium spp., Enterococcus spp. та Citrobacter spp. За визначення чутливості виділених культур до антибактеріальних препаратів встановлено, що Enterobacter spp. чутливі до енрофлоксацину, котримаксазолу, доксациліну, хлорамфеніколу, гентаміцину, цефтріаксону, цефоперазону, цефтазидиму і цефпірому та проявили стійкість до окситетрацикліну, амоксициліну і ампіциліну субальктаму. Е. coli проявила стійкість до амоксициліну i цефпірому та чутливість до енрофлоксацину, окситетрацикліну, котримаксазолу, доксациліну, хлорамфеніколу, ампіциліну субальктаму, гентаміцину, цефтріаксону, цефоперазону, цефтазидиму. Klebsiella pneumoniae стійка до енрофлоксацину, амоксициліну та ампіциліну субальктаму, а Flavibacterium spp. – до амоксициліну та ампіциліну субальктаму, а до всіх інших антибактеріальних препаратів чутливі.

Ключові слова: райдужна форель, мікрофлора, шкіра, зябра, кишечник, антибактеріальні препарати, стійкість, чутливість.