УРАЖЕНІСТЬ СОБАК ДИРОФІЛЯРІЯМИ ЗАЛЕЖНО ВІД ПОРОДИ ТА ГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Ви є тут

УРАЖЕНІСТЬ СОБАК ДИРОФІЛЯРІЯМИ ЗАЛЕЖНО ВІД ПОРОДИ ТА ГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

У статті встановлено, що на показники екстенсивності та інтенсивності дирофіляріозної інвазії у собак значною мірою впливала не їх порода, а умови утримання та господарське призначення. Безпорідні собаки уражувались частіше та інтенсивніше, ніж службові, бійцівські, мисливські та декоративні.

Встановлено, що на території центральної та північної частин України із 1429 досліджених проб крові собак у 345 виявляли личинок дирофілярій, ЕІ становила 24,1%, а ІІ – 223,4 мікродирофілярій в 1 см³крові. Більш високу екстенсивність інвазії реєстрували у собак порід: ротвейлер, середньоазіатська і німецька вівчарки, американський стаффордшир.

Інтенсивність інвазії була максимальною у середньоазіатської вівчарки, лабрадора, безпорідних собак та у німецької вівчарки.

Безпорідні собаки заражалися частіше та інтенсивніше, ніж службові, бійцівські, мисливські та декоративні. Середні показники екстенсивності та інтенсивності інвазії становили 24,7 % і 234,2 мікродирофілярій в 1 см³крові відповідно.

Ключові слова: дирофіляріоз, собаки, порода, господарське призначення, екстенсивність та інтенсивність інвазії.

ДАХНО Ю.І.

1. Поживіл А.І. Дирофіляріоз у собак/ А.І. Поживіл, В.С. Козачок та ін. // Матеріали I міської конф. з проблем дрібних домашніх тварин (Київ, 12–13 травня). – К., 1998. – С. 13–14.

2. Потоцький М.К. Дирофіляріози (Dirofilarioses) / М.К. Потоцький, М.М. Омельяненко // Ветеринарна медицина України. – К., 2011. – № 4. – С. 23–25.

3. Василик Н.С. Дирофіляріоз собак в Україні / Н.С. Василик // Наук.-практ. семінар «Дирофіляріоз дрібних домашніх тварин». – К., 2003. – С. 10–11.

4. Tarello W.Autochthonous Dirofilaria (Nochtiella) repens infection in dogs in Kuwait / W. Tarello // Zoonoses and public health. – 2008. –Vol. 55, Issue: 6. – P. 328–330.

5. Архипова Д.Р. Дирофиляриоз собак / Д.Р. Архипова // Ветеринария сельскохозяйственных животных. – М., 2005. – № 9. – С. 105–106.

6. Ястреб В.Б. Некоторые аспекты эпизоотологии дирофиляриоза собак в Московском регионе / В.Б. Ястреб // Ветеринарный консультант. – М., 2005 – № 7. – С. 6–9.

7. Симоненко О.В. Поширення дирофіляріозу собак у м. Києві / О.В. Симоненко, М.П. Прус // Науковий вісник НАУ. – К., 2006. – № 98. – С. 174–177.

8. Кравченко И.А. Дирофиляриоз животных и человека в Алтайском крае / И.А. Кравченко // Тр. Всерос. ин-та гельминтологии. – М., 2007. – Т. 45. – С. 141–147.

9. Дахно І. Філяріатози – проблема ветеринарної та гуманної медицини / І. Дахно, Ю. Шеремет, Г. Дахно та ін. // Ветеринарна медицина України. – К., 2003. – № 2. – С. 19–20.

Долучення	Розмір
2013_11_dachno_ua.pdf	287.71 КБ

2013

Науковий вісник ветеринарної медицини № 11'2013