Ви є тут

ОСОБЛИВОСТІ РЕАКЦІЇ ГОСТРОЇ ФАЗИ ТА ЇЇ КОРЕКЦІЯ ЗА ХІРУРГІЧНОЇ ПАТОЛОГІЇ У СВИНЕЙ

Встановлено, що за гриж розвивається помірна цитокінемія флогогенного характеру, яка стає надзвичайно вираженою за гнійних артритів. При цьому продукція протизапальних цитокінів є недостатньо адекватною, що потребує фармакологічної корекції запальної реакції за хірургічної патології у свиней. Гострофазна реакція після герніотомії у свиней, переважно, проявляється збільшенням концентрації в крові фібриногену та гаптоглобіну, але не церулоплазміну. За гриж відмічено зростання в 4,9 раза умісту в сироватці крові ФНП-α, ІЛ-1β – лише в 2,1 раза, а також підвищення концентрації в 1,3 раза ІЛ-10, що супроводжується адгезивно-запальним асептичним процесом. Надзвичайним рівнем зростання в крові ФНП-α –у 18,3 раза, та помірним підвищенням концентрації ІЛ-1 і ІЛ-10 характеризується динаміка розвитку гнійних артритів. ФНП-α набув критичного значення, і його кількість  перевищувала рівень ІЛ-1β більш ніж у 5 разів. Показники фібриногену за фізіологічної норми коливалися в межах 2–4 г/л. Його концентрація за використання тіотриазоліну пікового значення досягла після першої доби і була в 2,3 раза вищою, ніж за ін’єкцій імуном-депо. Через добу після операції рівень гаптоглобіну в 1-й групі був у 2 рази більшим, ніж у 2-й (р<0,01). На 3-тю добу відмічалося пікове зростання цього показника з  двічі нижчим значенням у 2-й дослідній групі. Концентрація церулоплазміну найвищого рівня досягла на 6-ту годину після оперативного втручання у свиней 1-ї групи і становила 421,9±39,69 мг/л. Тобто механізми її корекції тіотриазоліном та імуном-депо різняться, що потребує подальших досліджень.

Ключові слова: свині, цитокіни, білки гострої фази, герніотомія, імуном-депо, тіотриазолін.

 

doi: 10.33245/2310-4902-2019-149-1-111-118

  1. Алексеева И.В. Новые разработки для лечения животных при гнойно-воспалительных процессах. Ветеринария. 2006. №5. С. 52−56.
  2. Ханєєв В.В. Гемостаз та його корекція при хірургічній інфекції у собак: автореф. дис.  канд. вет. наук: 16.00.05. Біла Церква, 2004. 23 с.
  3. Мастыко Г.С. Асептические и септические воспаления у с.-х. животных. Минск: Урожай, 1985. 40 с.
  4. Рубленко М.В., Ільніцький М.Г. Розповсюдження хірургічної патології у свиней при утриманні на різних підлогах. Неінфекційна патологія тварин: наук. практ. конф., 7−8 червня 1995 р. : тези доп. Біла Церква, 1995. С. 188−190.
  5. Тихонюк Л.А., Нагорний В.В., Чорнозуб М.П. Застосування одноповерхового вісімкоподібного шва для закриття грижового кільця при герніотомії у поросят. Вісник Білоцерків. держ. аграрн. ун-ту: зб. наук. праць. Біла Церква, 2006. Вип. 41. С. 246–250
  6. Масліков С. Лікування вправних гриж у свійських тварин. Вет. медицина України. 2007. №10. С. 18–19.
  7. Шнякина Т.Н., Щербаков Н.П. Грыжесечение пахово-мошоночных грыж у хрячков с оставлением семенника в полости мошонки. Актуальные проблемы ветеринарной медицины, посвящ. 75-летию УГАВМ: междунар. науч.-практ. конф.: тезисы докл. Троицк. 2004. С. 177–179.
  8. Рубленко М.В. Патогенетичні особливості запальної реакції у свиней при хірургічних хворобах та методи їх лікування: автореф. дис. … докт. вет. наук: спец. 16.00.05. Біла Церква, 2000. 36 с.
  9. Андрієць В.Г. Судинно-тромбоцитарний гемостаз та його корекція при абдомінальній хірургічній патології у собак і свиней: дис. … канд. вет. наук: спец. 16.00.05. Біла Церква, 2009. 33 с.
  10. Шаганенко В.С. Клініко-патогенетична роль оксиду азоту та корекція його рівня за хірургічної патології запального ґенезу в тварин різних видів: автореф. дис. … канд. вет. наук: спец. 16.00.05 „Ветеринарна хірургія”. Біла Церква, 2012. 23 с.
  11. Hobbs A. Nitric oxide metabolism linked to sepsis. J. Biol. Chemistry. 2005. Vol. 18. №3. P. 721–729.
  12. Fukumura D., Kashiwagi S., Jain R. The role of nitric oxide in tumour progression. Nat. Rev. Cancer. 2006. T. 6. P. 521–534
  13. Ying L., Hofseth L. An emerging role for endothelial nitric oxide synthase in chronic inflammation and cancer. Cancer Res. 2007. T. 67. P. 1407–1410.
  14. Nitric oxide is a key component in inflammation-accelerated tumorigenesis/ S. Hussain et al. Cancer Res. 2008. T. 68. P. 7130–7136.
  15. Кількісне визначення фібриногену в плазмі крові людини/ В.О.  Беліцер та ін. Лабор. діагностика. 1997. №2. С. 53-55.
  16. Камышников В.С. Справочник по клинико-биохимическим исследованиям и лабораторной диагностике. Москва: «Медпресс-информ». 2004.
  17. Opal S.M., DePalo V.A. Anti-inflammatorycytokines. Chest 111. 2000. P.1162–1172.
  18. Bradley J.R. TNF-mediated inflammatory disease. J Pathol.  2008. Vol. 214. P. 149–160.
  19. Christodoulou C., Choy E.H. Joint inflammation and cytokine inhibition in rheumatoid arthritis. Clin Exp Med. 2006. Vol. 6. P. 13–19.
  20. NHE3 modu­lates the severity of colitis in IL-10-deficient mice/ C.B.  Larmonier et al. Am J Physiol Gastrointest Liver Physiol. 2011. Vol. 300. P. 998–1009.
  21. Paeoniflorin improves survival in LPS-challenged mice through the suppression of TNF-alpha and IL-1beta release and augmentation of IL-10 production/ W. Cao et al. Int Immunopharmacol. 2011. Vol. 11. P. 172–178.
  22. Цитокіновий статус, реакція гострої фази та її корекція за акушерської та хірургічної патології у продуктивних та дрібних домашніх тварин / М.В.Рубленко та ін. Біла Церква, 2012. 21 с.
  23. Nathan C. Points of control in inflammation. Nature. 2002. 420. 846 p.
  24. NOD1 and NOD2: signaling, host defense, and inflammatory disease/ R. Caruso et al. Immunity. 2014. Vol. 41. P. 898–908.
  25. Piccinini A.M., Midwood K.S. DAMPening inflammation by mod­ulating TLR signalling. Mediat Inflamm, 2010.
  26. Henry G., Garner W. Inflammatory mediators inwound healing. Surg. Clin. North Am. 2003. Vol. 83. 483 p. 
  27. Рубленко М.В., Мельніков В.В. Цитокіновий статус свиней з хірургічною патологією. Х міжнародний конгрес спеціалістів ветеринарної медицини: матеріали конгресу. 2012. С. 153–154.
  28. Рубленко М.В, Мельніков В.В. Особливості лейкоцитарної реакції у свиней після грижорозтину та за умов корекції запально-регенеративного процесу імуностимуляторами різних груп. Науково-теоретичний журнал Біологія тварин. Львів, 2012. Т. 14. №1–2. С. 557–562.
  29. Андрієць В.Г., Мельніков В.В. Вміст у плазмі крові корів з ортопедичною патологією низки гострофазних білків. Науковий вісник ветеринарної медицини: зб. наук праць. Біла Церква, 2010. Вип. 4(67).172 с.
  30. Petersen H.H., Nielsen J.P., Heegaard P.M. Application of acute phase protein measurements in veterinary clinical chemistry. Vet. Res. 2004. Vol. 35. P. 163–187.
ДолученняРозмір
PDF icon melnikov_1_2019.pdf6.07 МБ