Ви є тут
Геоінформаційний аналіз поширення сказу у Вінницькій області
Представлено результати проведення геоінформаційного аналізу поширення сказу на території найбільш неблагополучної зони України станом на 2018 рік. Матеріалом для дослідження були офіційні дані із звіту обласної лабораторії ветеринарної медицини Держпродспоживслужби України. ГІС-аналіз проводили із застосуванням програмного забезпечення Quantum GIS версії 3.4.10. Використовували такі програмні інструменти як еліпс стан-дартних відхилень та ядерна оцінка щільності.
Найбільшу частоту випадків сказу серед лисиць відмічали у осінньо-зимовий період, особливо у листопаді та грудні. Серед котів та собак підвищені показники простежувались із жовтня до травня (із переважанням у січні-березні). Серед сільськогосподарських тварин хвороба прогресувала влітку, більшою мірою на початку осені (вересень-жовтень). Випадки сказу серед інших диких тварин не були синхронно пов’язані із захворюванням у лисиць і реєструвались взимку лише в січні, впродовж весни (переважно у травні) та на початку літа.
Розраховані із застосуванням еліпсів стандартних відхилень просторові тренди розподілу сказу серед різних видів тварин демонструють, що переважна більшість випадків сказу серед лисиць локалізувалась в центрі області вздовж західного кордону; серед котів більш компактно, ближче до північ-ного кордону; серед собак випадки сказу були розсіяні по території більшою мірою і розподілені вздовж північно-східного кордону; серед сільськогосподарських тварин локалізувались лише в північній частині області; серед інших диких реєструвались майже по всій території області.
Визначення «гарячих точок» дозволило встановити зони максимальної щільності сказу із показником 27,8 випадків сказу/кмํ для всіх видів тварин. Для лисиць зони найвищої щільності (17,9 випадків/кмํ) переважно локалізувались в районах поблизу Хмельницької, Житомирської та Черкаської областей. Для котів (9,12 випадків/кмํ) охоплювали території центральних та північно-східних районів. Для собак (9,12 випадків/кмํ) лише на території північно-східних районів. Для сільськогосподарських тварин (9 випадків/кмํ) локалізація «гарячих точок» співпадала із зонами для котів. Серед інших диких тварин найвищу щільність (3,71 випадків/кмํ) фіксували в південній частині області.
Перспектива подальших досліджень базується на проведенні моделю-вання динаміки поширення сказу на території Вінницької області.
Ключові слова: ГІС-аналіз, сказ диких тварин, сказ домашніх тварин, епізоотична ситуація, сказ в Україні.
https://orcid.org/0000-0003-4373-5958СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Control and elimination of rabies in Europe: challenges and strategies for a rabies-free Europe/ T. Muller et al. Europe– OIE Regional Commission 2016. 2016. P. 1–6. Doi:http:// dx.doi.org/10.20506/TT.2553.
2. Smreczak, M., Żmudziński, J. F. Current threat of rabies in Europe and in the world. Medycyna Weterynaryjna. 2019. Vol. 75. no. 01. P. 6179–2019.
3. Zero Endemic Cases of Wildlife Rabies (Classical Rabies Virus, RABV) in the European Union by 2020: An Achievable Goal/ B.E. Robardet et al. Tropical Medicine and Infectious Disease. 2019. Vol. 4. no. 4. 124 p.
4. Addressing the disconnect between the estimated, reported, and true rabies data: The development of a regional African Rabies Bulletin/ T.P. Scott et al. Frontiers in Veterinary Science. 2017. Vol. 4. No. FEB. P. 4–9.
5. Estimating the Global Burden of Endemic Canine Rabies/ K. Hampson et al. PLOS Neglected Tropical Diseases. 2015. Vol. 9. no. 4. P. 30–40.
6. Fooks A. R., Jackson A. C. Future developments and challenges: Rabies. Elsevier, 2020.
7. Радзиховський М., Дишкант О., Льотка Г. Аналіз епізоотичної ситуації щодо інфекційних хвороб великої рогатої худоби у Вінницькій області та їх вплив на без-печність і якість продукції. Аграрна наука та харчові тех-нології. 2019. Т. 4. № 107. C. 132–148.
8. An Analysis of Rabies Incidence and Its Geographic Spread in the Buffer Area Among Orally Vaccinated Wildlife in Ukraine From 2012 to 2016/ I. Polupan et al. Frontiers in Veterinary Science. 2019. Vol. 6. No. September. P. 1–13.
9. Ткаченко О.А., Глебенюк В.В., Короленко Л.С. Епізоотологічний моніторинг сказу в Дніпропетров-ській області. Науково-технічний бюлетень НДЦ бі-обезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК. 2014. Т. 2. №. 1. С. 123–128. URL:http://nbuv.gov.ua/UJRN/ ndbnndc_2014_2_1_19.
10. Molecular epidemiology of rabies in Ukraine/E. Picard-Meyer et al. Archives of Virology. 2012. Vol. 157. no. 9. P. 1689–1698.
11. Маковська І., Недосеков В., Полупан І., Латмані-зова Т. Аналіз тренду поширення сказу котів в Україні. Науковий вісник ЛНУ ветеринарної медицини та біотех-нологій. Серія: Ветеринарні науки. 2018. Вип. 20 (92). С. 18–23. Doi:https://doi.org/10.32718/nvlvet9204.
12. Левківський Д.М., Левківська Н.Д., Сторчак Ю.Г., Гутий Б.В. Епізоотологічний моніторинг сказу тварин у Львівській області за 2014–2016 роки, аналіз проведених антирабічних заходів. Науковий вісник Львівського націо-нального університету ветеринарної медицини та біотехно-логій імені С.З. Ґжицького. Вип. 5. № 18(3(71)). С. 50–53. Doi:https://doi.org/10.15421/nvlvet7111.
13. Антропургізація сказу в Україні / Полупан І. та ін. Український часопис ветеринарних наук. 2017. №265.C. 182–188. URL:http://journals.nubip.edu.ua/index.php/ Veterenarna/article/view/10676/9392.
14. Характеристика епізоотичної ситуації зі сказу в Україні / М. Голік та ін. Тваринництво України. 2015, Т.1. № 9. C. 26–31.
15. Маковська І.Ф. Новітні підходи до аналізу епі-зоотичної ситуації зі сказу в Україні. Біологія тварин. 2020. Т. 22. № 1. C. 31–35. Doi:https://doi.org/10.15407/ animbiol22.01.031.
16. Spatial and temporal patterns of enzootic rabies on the territory of Chernihiv oblast of Ukraine/ I. Polupan et al. Journal for Veterinary Medicine, Biotechnology and Biosafety. 2017. Vol. 3. no. 2. Р. 31–36.
17. Епізоотологічні та епідеміологічні аспекти сказу в Україні за період 1999-2018 рр/ Л. Корнієнко та ін. Вете-ринарія, технології тваринництва та природокористування. № (3). С. 90–109. Doi:https://doi.org/10.31890/vttp.2019. 03.14.
18. Retrospective study of rabies epidemiology in Ukraine (1950-2019)/ I. Makovska et al. Theoretical and Applied Veterinary Medicine. 2020. Vol. 8. no. 1. P. 36–49. Doi:https://doi.org/10.32819/2020.81007.
19. Зменшення ризиків виникнення зоонозів через вирішення проблеми безпритульних собак / Г. І. Ребен-ко та ін. Вісник Сумського НАУ. 2019. № 1–2 (44–45).С. 42–50. Doi:https://doi.org/10.32845/bsnau.vet.2019.1-2.6 .
20. Недосєков В. В., Нікітова А. П., Полупан І. М. Вплив несприятливих умов утримання тварин на формування ан-тирабічного імунітету. Біологія тварин, 2013. T. 15. № 4. C. 80–84. URL:http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2013_15_4_11.
21. Проблеми специфічної профілактики сказу до-машніх тварин в Україні/ Л.П. Гришок та ін. Ветеринарна медицина України. 2009. № 7. С. 11–13.
| Долучення | Розмір |
|---|---|
 vetvisnyk_-2-2020-039-049.pdf | 1.26 МБ |