Ви є тут

Некогерентне поляризоване світло за лікування гнійних ран у свиней

Лікування ран у хірургії є однією із важливих проблем, яку необхідно вирішувати з урахуванням виду тварини, її загального стану, стадії ранового процесу, а також різновиду рани. Метою досліджень було вивчити ефективність некогерентного поляризованого світла, джерелом якого є лампа «Біоптрон», у поєднанні із іншими лікарськими засобами, за лікування гнійних ран у свиней та прослідкувати за змінами у складі їх крові. Дослідження проводили в умовах ТОВ «ДФУ АГРО» с. Грозіно Коростенського району Житомирської області на свинях великої білої породи, у яких діагностували випадкові гнійні рани м’яких тканин у різних ділянках тіла. Всього було обстежено 675 свиней. Із гнійними ранами виявили 11 тварин, з яких було сформовано дослідну і контрольну групи та призначено відповідні схеми лікування. Встановлено, що після застосування схеми лікування, що полягала у використанні некогерентного поляризованого світла, джерелом якого є лампа «Біоптрон», марлевого дренажу із метирулациловою маззю та маззю нітацид, а також внутрішньомʼязових ін’єкцій амоксициліну, гнійні рани у свиней дослідної групи повністю загоювалися в середньому на 16–17-ту добу, а у контрольної, де використовували традиційний метод лікування (хірургічна обробка рани; дренаж із 3 % розчином борної кислоти; 10 % катозал; 5 % синтоміцинова емульсія; внутрішньомʼязово 15 % амоксикел), повне загоювання спостерігали на 19–20-ту добу. Швидше загоювання ран у дослідних тварин пов’язуємо із кращою ранозагоюючою дією мазі нітацид у комплексі із опроміненням їх некогерентним поляризованим світлом. Дослідження крові свиней за гнійних ран, у порівнянні із клінічно здоровими тваринами, виявили зміни, зокрема: зниження рівня гемоглобіну, еритропенію та лейкоцитоз, значне прискорення швидкості осідання еритроцитів, а також зниження біохімічних показників. Для скорочення термінів загоювання гнійних ран у свиней необхідно використовувати медикаментозне лікування у поєднанні із фізіотерапевтичними процедурами. Подальші дослідження будуть спрямовані на застосування некогерентного поляризованого світла, випромінюваного лампою «Біоптрон» за хірургічної патології тварин. Ключові слова: некогерентне поляризоване світло, лампа «Біоптрон», гнійні рани, свині, загоювання ран, кров.

  1. Surgical Approaches to Create Murine Models of Human Wound Healing / V. W. Wong et al. Journal of Biomedicine and Biotechnology. 2011. Vol. 2011. Article ID 969618. 8 р. Doi: https: //doi.org/10.1155/2011/969618.
  2. Підборська Р. В. Застосування озонотерапії у собак із гнійними ранами: автореф. дис. канд. вет. наук: 16.00.05. «Ветеринарна хірургія». Біла Церква, 2011. 18 с.
  3. Буравский А. В., Баранов Е. В., Третьяк С. И., Недзьведь М. К. Оценка влияния локальной светодиодной фототерапии на течение раневого процесса в эксперименте. Новости хирургии. № 23 (6). 2015. С. 601–611. Doi:https://doi.org/110.18484/2305-0047.2015.6.601.
  4. Иванова И. И., Родионов А. Д. Комплексное применение полихроматического некогерентного излучения и поверхностной ферментативно-активной повязки ПАМ-Т при гнойных процессах челюстно-лицевой области. Физеотерапия, бальнеоллогия и реабилитация. № 16 (5). С. 265–269. Doi:https://doi.org/10.18821/1681- 3456-2017-16-5-265-269.
  5. Опыт моделирования гнойно-воспалительной раны на фоне иммуносупрессии / Е. Н. Парийская и др. Лабораторные животные для научных исследований. № 4. 2018. С. 116–124. Doi:https: //doi.org/10.29296/2618 723X-2018-04-09.
  6. Гєрдєва А. О. Клініко-експериментальне обґрунтування застосування бурштинової кислоти за гнійних ран у собак: автореф. дис. … канд. вет. наук: 16.00.05. Біла Церква, 2019. 19 с.
  7. Яремчук А. В. Тканинний гемостаз у собак і великої рогатої худоби при лікуванні гнійних ран із застосуванням мазей на гідрофільній основі : автореф. дис. … канд. вет. наук: 16.00.05. Біла Церква, 2006. 21 с.
  8. Григорьян А. Ю., Мишина Е. С., Горохова А. С. Местное лечение гнойных ран медикаментозной комбинацией на основе полиэтиленоксида. Международный журнал прикладных и фундаментальных исследований. 2017. № 2. С. 20–23.
  9. Палеев Н. Р., Карандашов В. И., Петухов Е. Б. Фототерапия (светлолечение) : рук. для врачей / под ред. Н. Р. Палеева. Москва: Медицина, 2001. 389 с.
  10. Гуляр С. А. Современное состояние пайлер-светотерапии аппаратом Биоптрон. Фотобиология и фотомедицина. № 4. 2009. С. 23–34.
  11. Десятерик В. І., Міхно С. П., Кравецький Ю. М., Костюк С. О. Використання поляризованого світла в гнійно-септичній хірургії. Клінічна хірургія. 2002. № 9. С. 34–36.
  12. Поляризоване світло у фізіотерапії / Л. Д. Тондій та ін. Медична інформатика та інженерія. 2015. № 4. С. 44–47.
  13. Монстрей С., Гоексема Г., Селенс Г. Ефект поляризованого світла у лікуванні ран. European Journal of Plastic Surgery. 2002. Vol. 24(8). Р. 377–382.
  14. Гуляр С. Біоптрон-світлотерапія та ресурси її застосування в хірургії. Фотобіологія та фотомедицина. 2019. № 9 (1, 2). С. 16–30.
  15. Лиманский Ю. П. Пригнічення вісцерального болю при дії поляризованого світла низької інтенсивності на точки акупунктури. Фізіологія (журнал). 2003. Т. 49 (5). С. 43–51.
  16. Пантьо В. В. Вплив низькоінтенсивного лазерного випромінювання на біологічні об`єкти (огляд літератури). Науковий вісник Ужгородського університету: Серія Біологія. 2009. № 26. С. 99–106.
  17. Faraone V. Phototreatment of radiation-induced dermal injuries. Acta Medica Mediterranea. 2008. Vol. 24 (2). P. 99–104.
  18. Бодаченко К. А., Рушай А. К. Приминение пайлер-терапии в лечении рубцово-язвенных дефектов у пострадавших с травматическим остеомиелитом. «Теоретические и клинические аспекты квантовой медицины. 20 лет физики живого». Материалы VII Международной конференции по квантовой медицине. Мариуполь, 2002. С. 139–141.
  19. Ковальчук Ю. В. Вплив некогерентного поляризованого світла (НПС) на перебіг ранового процесу кастраційних ран у бугайчиків. Наукові читання – 2013: наук.-теорет. зб. ЖНАЕУ. Житомир, 2013. Т. 2. С. 71–73.
  20. Євтух Л. Г., Калиновський Г. М. Ефективність опромінення мошонки бугаїв-плідників некогерентним поляризованим світлом. Біологія тварин. 2015. Т. 17. № 4. С. 61–68.
ДолученняРозмір
PDF icon kovalchuk_2_2020.pdf459.67 КБ