Ви є тут

Відновлення відтворної функції у корів за субклінічного кетозу

Розвиток кетозу у високопродуктивних корів супроводжується ураженням різних органів і систем організму тому, навіть за вдалого лікування, у тварин залишаються віддалені наслідки, що призводять до зниження продуктивності, метриту, розладу стероїдогенезу, порушення розвитку фолікулів і жовтих тіл та неплідності. Однак, маловивченим залишається питання, яке пов’язане з особливостями відновлення відтворної функції у корів за кетозу.

Дослідження проводили на 208 коровах голштинської та української чорно-рябої молочної порід віком 2–6 років різної вгодованості з продуктив-ністю 6–10 тис. кг молока за лактацію. Концентрацію β-кетонів визначали на 5 і 10 добу після родів за допомогою кетометра «CareSens Dual». Після виявлення у крові корів 1,1 і більше ммоль/л кетонових тіл тварину вважали хворою та розпочинали лікування за схемою господарства. Після виявлення стадії збудження статевого циклу проводили осіменіння з використанням паєт. На 35–40-ву добу після осіменіння проводили діагностику тільності ультразвуковим приладом Kaixin KX 5200.

Після проведення досліджень встановили, що на п’яту добу після родів в 42,8 % корів виявляли підвищений вміст β-кетонів у крові, а на десяту добу – у 21,4 % тварин. Із них у 18,3 % тварин на десяту добу після отелення захворювання виявляли повторно.

Виникнення субклінічного кетозу після родів у корів супроводжується зменшенням на 3,6 діб періоду від отелення до відновлення статевої циклічності та на 32,7 (р < 0,001) % кількості тільних тварин, збільшення на 17,6 (р < 0,001) діб тривалості неплідності й на 1,3 індексу осіменіння.

Повторний розвиток прихованого кетозу у корів ускладнював перебіг захворювання. Так, після рецидиву хвороби спостерігалося зменшення на 15,1 (р < 0,001) діб інпеданс-періоду і на 66,7 (р < 0,001) % заплідненості та збільшення на 29,4 (р < 0,001) діб сервіс-періоду й на 11,7 кількості використаних спермодоз для одного плідного осіменіння.

Ключові слова: кетоз, корова, заплідненість, індекс осіменіння, кетометр, β-кетони, кров, статева циклічність.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Власенко С.А., Рубленко М.В., Ерошенко А.В., Черкавский С.В. Нарушение воспроизводительной функ-ции у высокопродуктивных коров при гнойно-некроти-ческих поражениях в области пальцев. Наука и техноло-гии: 2020 год: материалы І Международ. научно-практ. конф., 13–15 марта 2020 г. Нур-Султан: «Endless Light in Science», 2020. С. 77–88.

2. Поширення, причини, патогенез і лікування за післяродового метриту у корів / М.В. Вельбівець та ін. Аграрний вісник Причорномор’я. Ветеринарні науки. 2013. Вип. 68. С. 39–45.

3. Плахотнюк І.М., Ордін Ю.М. Ефективність гор-мональних схем під час відновлення відтворної функції у корів з кістами гонад. Український часопис ветери-нарних наук. 2019. Т. 10. № 4. С. 22–27. Doi: https://doi. org/10.31548/ujvs2019.04.003

4. Biswal S., Nayak D.C., Sardar K.K. Prevalence of ketosis in dairy cows in milk shed areas of Odisha state, India. Veterinary world. 2016. Vol. 9, № 11. P. 1242–1247. Doi: https://doi.org/10.14202/vetworld.2016.1242-124

5. Raboisson D., Barbier M. Economic Synergy between Dry Cow Diet Improvement and Monensin Bolus Use to Prevent Subclinical Ketosis: An Experimental Demonstration Based on Available Literature. Frontiers in veterinary science. 2017. Vol. 4, 35. P. 1–10. Doi: https://doi.org/10.21521/ mw.6133

6. Chen Y.Y., Dong Z.H., Li R.R., Xu C. Changes in selected biochemical parameters (including FGF21) during subclinical and clinical ketosis in dairy cows. Medycyna weterynaryjna-veterinary medicine-science and practice. 2018. Vol. 74, № 11.Р. 727–730. Doi: https://doi.org/10.21521/mw.6133

7. Akgul G., Mecitoglu Z., Kucuksen D.U., Senturk S. Comparison of adiponectin levels and some metabolic parameters in dairy cows with subclinical and clinical ketosis. Medycyna weterynaryjna-veterinary medicine-science and practice. 2018. Vol. 74. 3. Р. 182–186. Doi: https://doi. org/10.21521/mw.6047

8. He B.X., Du X.H., Du Y.L., He Q.Q., Mohsin M.A. Association of Prepartum Hypoleptinemia and Postpartum Subclinical Ketosis in Holstein Dairy Cows. Pakistan veterinary journal. 2018. Vol. 38, 4. Р. 404–408. Doi: https://doi.org/10.29261/pakvetj/2018.087

9. Effi cacy of Different Drenching Regimens of Gluconeogenic Precursors during Transition Period on Body Condition Score, Production, Reproductive Performance, Subclinical Ketosis and Economics of Dairy Cows/ N.I. El-Kasrawy et al. Animals. 2020. Vol. 10. № 6 (937). Р. 1–13. Doi: https://doi.org/10.3390/ani10060937

10. Bai Yunlong, Fu Shixin, Wu Ling, Xia Cheng, Xu Chuang. Metabolic alterations in dairy cows with subclinical ketosis after treatment with carboxymethyl chitosan-loaded, reduced glutathione nanoparticles. Journal of veterinary internal medicine. 2020. Р. 1–13. Doi: https://doi.org/10.1111/ jvim.15894

11. Kupczynski R., Szumny A., Wujcikowska K., Pachura N. Metabolism, Ketosis Treatment and Milk Production after Using Glycerol in Dairy Cows: A Review. Animals. 2020. № 10 (1379). Р. 1–17. Doi: https://doi.org/10.3390/ani10081379

12. Zhang B.B., Xu C., Zhang H.Y., Xia C. Effects of ketosis in dairy cows on blood biochemical parameters, milk yield and composition, and digestive capacity/ W. Yang et al. Journal of veterinary research. 2019. Vol. 63. № 4. Р. 555– 560. Doi:https://doi.org/10.2478/jvetres-2019-0059

13. The Relationship between Insulin Resistance and Type II Ketosis in Dairy Cows/ C.Y. Zhang et al. Acta scientiae veterinariae. 2019. Vol. 47. № 1694. Р. 1–8. Doi: https://doi.org/10.22456/1679-9216.93425

14. The relationship between plasma beta-hydroxybutyric acid and conjugated linoleic acid in milk as a biomarker for early diagnosis of ketosis in postpartum Polish Holstein-Friesian cows/ K. Puppel et al. BMC veterinary research. 2019. Vol. 15. 1 (367). Doi: https://doi.org/10.1186/ s12917-019-2131-2

15. Increased serum malondialdehyde concentration in cows with subclinical ketosis/ T. Senoh et al. Journal of veterinary medical science. 2019. Vol. 81. № 6. P. 817–820. Doi: https://doi.org/10.1292/jvms.18-0777

16. The Influence of Ketosis on the Rectal Microbiome of Chinese Holstein Cows/ Y.F. Huang et al. Pakistan veterinary journal. 2019. Vol. 39. 2. Р. 175–180. Doi: https://doi. org/10.29261/pakvetj/2019.041

17. Predictive value of plasma parameters in the risk of postpartum ketosis in dairy cows/ Cao Y. et al. Journal of veterinary research. 2017. Vol. 16. № 1. Р. 91–95. Doi: https://doi.org/10.1515/jvetres-2017-0011

18. El-Deeb W.M., El-Bahr S.M. Biomarkers of ketosis in dairy cows at postparturient period: acute phase proteins and pro-inflammatory cytokines. Veterinarski arhiv. 2017. Vol. 87. № 4. Р. 431–440. Doi: https://doi.org/10.24099/vet. arhiv.160126c

19. Identification of novel pathways in pathogenesis of ketosis in dairy cows via iTRAQ/MS/ S. Shu et al. Journal of veterinary research. 2017. Vol. 16. № 1. Р. 309–314. Doi: https://doi.org/10.1515/jvetres-2016-0047

20. Pathway analysis of plasma different metabolites for dairy cow ketosis/ Y.H. Wang et al. Italian journal of animal science. 2016. Vol. 15. № 3. Р. 545–551. Doi:https://doi.org/10.1080/1828051X.2016.1180643

21. Evaluation of Cobalt, Copper, Manganese, Magnesium and Phosphorus Levels in Cows with Clinical Ketosis/ A. Kaya et al. Pakistan veterinary journal. 2016. Vol. 36. № 2. Р. 236–238. URL: http://www.pvj.com.pk/pdf-files/36_2/236-238.pdf (Last accessed: 08 October 2020).

22. Требухов А.В. Субклинический кетоз коров (диагностика, лечение, профилактика): автореф. дис. … канд. вет. наук: 16.00.02 и 16.00.01. Барнаул, 2005. 20 с.

ДолученняРозмір
PDF icon vetvisnyk_-2-2020-021-027.pdf (17)635.44 КБ