Ви є тут

Вплив гумінових кислот на молочну продуктивність корів та показники якості і безпечності молока

Дослідження проведено з метою визначення впливу гумінових кислот, доданих до раціону лактуючих корів, на їх молочну продуктивність та фізико-хімічні показники молока. Дослідження проведено на 14 коровах голштинської породи німецької селекції, яким впродовж 30 діб до основного раціону додавали 20 г/100 кг живої ваги на добу органічної кормової суміші, що містить 40,5 % гумінових кислот та 22 % фульвокислот. Проби молока відбирали двічі, перед застосуванням органічної кормової суміші та через 30 діб застосування. Спостерігали збільшення молочної продуктивності на 5,8 % у 86 % лактуючих корів, водночас зростала масова частка жиру в молоці. Незначне зростання жирності молока (р<0,1) пов’язано зі збільшенням цього показника у молоці 72 % дослідних корів від 0,2 до 0,92 %. У молоці решти корів жирність молока не змінювалась, проте середній показник по групі зріс на 0,38 %. Масова частка білків через 30 діб застосування органічної кормової суміші збільшувалась у молоці корів у середньому по групі на 0,2 % (р<0,05), за середнього показника по групі 3,5±0,06 % (3,12–4,2 %). У молоці 80 % досліджених корів масова частка білків зросла від 0,12 до 0,9 %, у 20 % корів масова частка білка у молоці не змінилася, проте значення відповідали базисній нормі (3,0 %). Зростання середньодобових надоїв з 36,73±0,6 кг (35,43–38,9) на початку дослідження проти 38,85±0,19 кг (37,3–39,9; р<0,01) по завершенню досліду, що становить 2,12 кг, вказує на позитивний вплив гумінових кислот на молочну продуктивність корів. Кількість соматичних клітин у молоці корів через 30-добове застосування органічної кормової суміші на основі гумінових кислот не змінилась і становила 104,78±19,09 тис./см3 (20,0–218,0), проти 104,47±23,5 тис./см3 (11,0–246,0) на початку дослідження. У молоці 28,5 % корів, по завершенню дослідження, відмічали незначне зменшення кількості соматичних клітин від 35 до 55 тис./см3, у молоці 21,4 % корів кількість соматичних клітин незначно зростала від 19 до 74 тис./см3, що відповідає фізіологічній нормі. Азот сечовини молока використовують для оцінки енергетично-білкового балансу у кормах, знижений показник по завершенню дослідження коливався в межах від 7,1 до 18,5 мг/100 мл, що вказує на дефіцит сирого протеїну у раціоні.

Ключові слова: гумінові кислоти, кількість соматичних клітин, масова частка жиру, масова частка білків, лактоза, азот сечовини молока, молочна продуктивність.

  1. McCann J.C., Wickersham T.A., Loor J.J. Highthroughput methods redefine the rumen microbiome and its relationship with nutrition and metabolism. Bioinform Biol Insights. 2014. Р. 109–125. DOI:10.4137/BBI.S15389
  2. Storm A.C., Hanigan M.D., Kristensen N.B. Effects of ruminal ammonia and butyrate concentrations on reticuloruminal epithelial blood flow and volatile fatty acid absorption kinetics under washed reticulorumen conditions in lactating dairy cows. J. Dairy Sci. 2011. No 94. Р. 3980–3994. DOI:10.3168/jds.2010-4091
  3. Islam K.M.S., Schumacher A., Gropp J.M., Humic acid substances in animal agriculture. Pakistani Journal of Nutrition. 2005. No 4. Р. 126–134. DOI:10/3923pjn. 2005.126.134
  4. Analyse of traits of milk production in dairy cows / J. Bujko et al. Potravinarstvo Slovak Journal of Food Sciences. 2011. Vol. 5. No 1. P. 5–9. DOI:10/5219/93
  5. The rumen microbial metagenome associated with high methane production in cattle / J. Hyslop et al. BMC Genomics. 2015. No 16. 839 p. DOI:10.1186/s12864-015-2032-0
  6. Zhou S., Xu J., Yang G., Zhuang L. Methanogenesis affected by the co-occurrence of iron (III) oxides and humic substances. FEMS Microbiol. Ecol. 2014. No 88. Р. 107–120. DOI:10.1111/1574-6941.12274
  7. Rajendiran S., Purakayastha T.J. Effect of humic acid multinutrient fertilizers on yield and nutrient use efficiency of potato. J. Plant Nutr. 2016. No 39. Р. 949–956. DOI:10.1080/01904167.2015.1109106
  8. Impact of humic acid as an organic additive on ruminal fermentation constituents, blood parameters and milk production in goats and their kids growth rate / H.M. El-Zaiat et al. J. Anim. Feed Sci. 2018. Vol. 27. No 2. P. 105–113. DOI:10.22358 jafs/92074/2018
  9. Єфімов В.Г., Ракитянський В.М. Вплив гумінових речовин на мінеральний обмін у корів. Науково-технічний бюлетень НДЦ біобезпеки та екол. контролю ресурсів АПК. 2012. Т. 1. № 1. С. 66–70.
  10. Степченко Л. М., Галузіна Л. І., Лосєва Є. О., Михайленко Є. О. Ефективність застосування кормових добавок на основі біологічно активних речовин гумінової природи у птахівництві. Розвиток Придніпровського регіону: агроекологічний аспект: монографія / за заг. ред. проф. А. С. Кобця; відп. ред. проф. Д.М. Онопрієнко та ін. Дніпровський ДАЕУ. Дніпро: Ліра, 2021. С. 609–623. URL:http://dspace. dsau.dp.ua/jspui/handle/123456789/6321.
  11. ДСТУ ISO 488:2007 Молоко. Визначання масової частки жиру. Жироміри Ґербера (ISO 488:1983, IDT). Чинний від 2009-01-01. Вид. офіц. Київ: УкрНДНЦ, 2008. 16 c.
  12. ДСТУ ISO 8968-1:2005 (IDF 20-1:2001) Молоко. Визначення вмісту азоту. Частина 1. Метод К’єльдаля (ISO 8968-1:2001, IDF 20-1:2001, IDT). Чинний від 2005-07-01. Вид. офіц. Київ: УкрНДНЦ, 2005. 18 c.
  13. ДСТУ 8059:2015 Продукти молочні. Визначення вмісту лактози та галактози спектрометричним методом. Чинний від 2017-01-01. Вид. офіц. Київ: УкрНДНЦ, 2016. 18 c.
  14. ДСТУ ISO 13366-1/IDF 148-1:2014 Молоко. Підрахування соматичних клітин. Частина 1. Мікроскопічний (контрольний) метод (ISO 13366- 1:2008/IDF 148-1:2008, ISO 13366-1:2008/Cor 1:2009, IDT). Чинний від 2015-07-01. Вид. офіц. Київ: УкрНДНЦ, 2015. 21 c.
  15. Фененко А.І. Механізація доїння корів. Теорія і практика: монографія. Київ, 2008. 198 с. ISBN 978-966-669-230-9
  16. Костенко В.І. Фізіологія лактації. Агроосвіта, 2015. 161 с.
  17. Бондар А.О., Поручник М.М., Тарасенко Л.О., Рудь В.О. Гігієна тварин та ветеринарна санітарія: навчальний посібник / за ред. А.О. Бондар. Миколаїв: МНАУ, 2018. 179 с.
  18. Yüca S., Gül M. Effect of adding humate to the ration of dairy cows on yield performance. Ank. Univ. Vet. Fak. Derg. 2021. No 68. P. 7–14. DOI: 10.33988/auvfd. 626066
  19. Galip N., Polat U., Biricik H. Effects of supplemental humic acid on ruminal fermentation and blood variables in rams. Ital. J. Anim. Sci. 2010. Vol. 9. 74. P. 390–393. DOI:10.4081/ijas.2010.e74.
  20. Terry S.A., de Oliveira Ribeiro G., Robert J. Gruninger Effect of humic substances on rumen fermentation, nutrient digestibility, methane emissions, and rumen microbiota in beef heifers. Journal of Animal Science. 2018. Vol. 96. No 9. P. 1–9.
  21. Relationship between milk constituents from milk testing and health, feeding, and metabolic data of dairy cows / J. Glatz-Hoppe et al. J. Dairy Sci. Vol. 103. Р. 10175–10194. DOI:10.3168/jds.2019-17981
ДолученняРозмір
PDF icon yakubchak_2_2023.pdf625.76 КБ