Ви є тут

Вплив селеніту натрію та фітопрепарату Емелін на морфологічні показники крові, безпечність та якість продукції курей-несучок

Харчові продукти, вироблені в Україні, мають відповідати показникам безпечності та якості згідно з нормативно-правовими актами і забезпечувати пересічних споживачів поживними речовинами. У технологічному процесі за вирощування сільськогосподарських тварин, особливо птахопоголів᾽я, в більшості країн світу, зокрема в Україні, широкого застосування набули фітодобавки. Метою роботи було вивчити вплив селеніту натрію та фітопрепарату Емелін на показники природної резистентності, безпечності та якості продукції курей-несучок. Для отримання наукової інформації використовували наступні методи спостереження: біологічні, гематологічні дослідження, статистичні. Для проведення експериментальних досліджень (випробувань) були задіяні кури-несучки породи Адлерська срібляста в кількості 260 голів у віці 6–11 місяців. Птиці було створено оптимальні санітарно-гігієнічні умови годівлі та утримання. Встановлено, що фітодобавка Емелін у поєднанні з селенітом натрію стимулюють процеси кровотворення, це підтверджується збільшенням вмісту гемоглобіну на 12,1-19,5 % (р<0,01) та еритроцитів – 11,5-19,9 % (р<0,01) у периферичній крові курей-несучок порівняно з контрольною групою. Показник вмісту лейкоцитів та швидкість осідання еритроцитів впродовж проведення досліджень знаходились в межах фізіологічної норми у всіх дослідних групах. У курей-несучок другої дослідної групи, яким згодовували селеніт натрію та фітопрепарат Емелін, спостерігали збільшення маси яєць порівняно з контрольною групою на 2,15-2,51 % (р<0,05). Слід відмітити, що зі збільшенням маси яйця збільшується маса його складових частин. Використання кормів збагачених селенітом натрію у кількості 0,25 мг/кг сухої речовини комбікорму та фітопрепару Емелін дозволило збільшити на 13,5 % кількість тушок 1-ї товарної категорії в першій та другій дослідних групах порівняно з контрольною (р<0,05), а за сумісного застосування селеніту натрію та фітодобавки Емелін у третій дослідній групі - на 19,6 % (р<0,05), відповідно. Крім того, застосування кормів, збагачених селенітом натрію і фітопрепаратом Емелін дозволило не лише мінімізувати кількість нестандартних тушок, а також уникнути можливості їх появи, що підтверджується результатами відсутності нестандартних тушок в третій дослідній групі. Загальна економічна ефективність компленсного використання селеніту натрію та фітопрепарату Емелін проявлялась переважно у збільшенні продуктивності (яйценосності) курей-несучок, а також вартості фітопрепарату, яка становила 0,97 грн/кг і селеніту натрію – 3,5 грн/кг. Отже, згодовування комплексу селеніту натрію у вигляді органічної форми, в дозі 25 мкг/кг і рослинного фітопрепарату Емелін, в дозі по 7,0 мл на дослідну групу, позитивно вплинуло на продуктивність, збереження і якість тушок курей-несучок.

Ключові слова: кури-несучки, умови утримання, збереження, продуктивність, яйценосність, морфологічні показники крові, фітопрепарат, екологічно нешкідливі продукти харчування, продовольча безпека, споживач.

  1. Лікарські рослини у тваринництві: навч. посіб. / П. П. Антоненко та ін. Херсон: ОЛДІ-ПЛЮС, 2019. 423 c.
  2. Аристов А. В., Шоміна Е. І. Вплив природних біологічно активних речовин на яйценоскість та якість яєць кур-несушок. Зоотехнія. 2019. № 9. С. 26-27.
  3. Андрусів Н. І. Можливе використання фітопрепаратів для корекції імунного стану тварин чи птиці: матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції «Роль науки у вирішенні актуальних проблем сучасної ветеринарної медицини». Полтава, 17-18 лютого 2019 р. С. 25–28.
  4. Бажибіна Е., Коробов А., Середа В. Методологічні основи оцінки клініко-морфологічних показників крові домашніх тварин: навчальний посібник. Х.: Акваріум, 2004. 126 с .
  5. Білецька Е.М. Біомікроелементи - селен, мідь та цинк у харчуванні населення промислово розвинутих територій. Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів: матеріали IV міжнар. наук.-практ. конф. Дніпропетровськ, 2017. С. 79-80.
  6. Дахно Ю.І. Протипаразитарна дія рослин та використання їх у ветеринарній медицині. Вісник Сумського національного аграрного університету. Ветеринарна медицина. 2019. Вип. 2 (32). С. 125–128.
  7. Efficacy evaluation of selenium-enriched yeast in laying hens: effects on performance, egg quality, organ development, and selenium deposition / J. Lu et al. Poultry Science. 2020. 99 (11). P. 6267-6277. DOI:10.1016/j.psj.2020.07.041.
  8. Methodologies to Assess the Bioactivity of an Herbal Extract on Immunity, Health, Welfare and Production Performance in the Chicken: The Case of Melissa officinalis L. Extract / A. Trave et al. Frontiers Veterinary Science. 2021. 8:759456. DOI:10.3389/fvets.2021.759456.
  9. ДСТУ 3136:2017 Птиця сільськогосподарська для забою. Технічні умови. [Чинний 01-01-2019]. Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2019. 22 с.
  10. ДСТУ 3143:2013 М’ясо птиці. Загальні технічні умови. [Чинний 01-07-2014]. Київ: Мінекономрозвитку України, 2014. 20 с.
  11. ДСТУ 5028:2008 Яйця курячі харчові. Технічні умови. [Чинний 12-06-2008]. Київ: Держспоживстандарт України, 2009. 20 с.
  12. Довідник загальних і спеціальних методів дослідження крові сільськогосподарської птиці / В.В. Данчук та ін.; за ред. О. Ушкалова. Львів: СПОЛОМ, 2013. 248 с.
  13. Про затвердження Вимог до курячих яєць: Наказ від 07.03.2023 р. № 360.
  14. Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин: Закон України від 18.05. 2017. № 2042-VIII.
  15. Коваленко М.В., Степченко Л.М., Шевцова А.І. Вплив селеновмісних добавок на показники специфічного імунітету та неспецифічної резистентності у курчат. Фізіологічний журнал. 2018. Т. 54. № 1. С. 69-74.
  16. Кириленко О.Ф. Продуктивні та відтворювальні якості яєчних курей залежно від концентрації в їх раціоні вітаміну та селену. Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України. 2019. № 107. С. 48-55.
  17. Колісніченко В.И., Кірова Ю.И., Бородулин В.Б. Вплив фітопепрепаратів та селену на інтенсивність процесів перекисного окисления ліпідів у птиці: матеріали науково-практичної конференції "Тринадцяті наукові читання пам'яті Н.Н. Бурденко". Х., 2019. С. 106-1071.
  18. Козирь В.С., Філіпов Ю.О., Антоненко П.П. Вплив фітопрепаратів на відтворну функцію корів і збереження телят та птиці. Вісник Сумського національного аграрного університету. Тваринництво. 2019. Вип. 7 (26). С. 147–149.
  19. Коцюмбас І.Я., Малик О.Г., Шкодяк Н.В., Сободош О.Й. Сучасний стан і перспективи застосування препаратів із рослин родини хвойних у ветеринарній практиці. Науково-технічний бюлетень державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок і інституту біології тварин. 2012. Вип. 13. № 3/4. С. 428–436.
  20. Кучерук М.Д., Засєкін Д.А. Органічне птахівництво України: ветеринарно-санітарне забезпечення технології: монографія. Київ, 2020. 190 с.
  21. Біохімічні методи дослідження крові тварин: методичні рекомендації / В.І. Левченко та ін. Київ, 2004. 104 с.
  22. Тарасенко Л., Селіна В., Лізогуб Л. Безпека продукції птахівництва. Тваринництво України. 2017. № 7. С. 3-5.
  23. Павлова О.Н., Гуленко О.Н., Леонов В.В., Логінов Г.П. Яєчна продуктивність кур-несучок на фоні застосування біологічно активних добавок. Вістник медичного інституту "РЕАВІЗ": реабілітація, лікар та здоров’я. 2019. № 4 (24). С. 134-138.
  24. Погрібельна Ю.О. Продуктивність курей-несучок при різному вмісті селену в раціоні. Збірник наукових праць Луганського НАУ. 2016. 30 (42). С. 115-120.
  25. Сурай П.Ф. Органічний селен та його роль у птахівництві. Птахівництво: матер. V Укpaїнської конференції по птaxiвництвy з мiждyнapoднoю участю (Харків 20-24 вересня). Xapкiв, 2019. Вип. 55. С. 362-368.
  26. Ніценко В. С. Стан та перспективи розвитку ринку продукції птахівництва в Україні. 2012. URL:http://khntusg.com.ua/files/sbornik/vestnik_ 125/30.pdf.
  27. Пуль-Лузан В.В., Ярних Т.Г. Застосування лікарських рослин у ветеринарії: III international scientific and practical conference «Fundamental and applied research in the modern world». 21-23 October 2020 р. Р. 530–535.
  28. Фітотерапія: сучасні тенденції до використання в лікарській практиці та перспективи подальшого розвитку (огляд літератури та результати власних досліджень) / В.А. Туманов та ін. Фітотерапія. 2018. № 1. С. 4-11.
  29. Чигрин А. І. Продуктивність, якість яєць та обмін речовин у курок-несучок за різних рівнів вітаміну Е і селену в раціоні: автореф. дис. канд. с.-г. наук: 06.02.02. Нац. аграр. ун-т. К., 2019. 20 c.
  30. Щелкунов Л. Ф. Трофоекохомологія: продукти харчування, екологія, людина. Книга про харчування та можливості виживання у сучасному світі: монографія. Одеса: Екологія, 2019. 1064 c.
  31. The effect of dietary bacterial organic selenium on growth performance, antioxidant capacity, and Selenoproteins gene expression in broiler chickens / A.M. Dalia et al. BMC Veterinary Research. 2017. 13 (1). 254 p.
  32. Biggs P.M. The World Veterinary Poultry Association: the beginnings and first 25 years. Avian Pathol. 2019. Vol. 35 (6). Р. 417-428.
  33. Bogach M.V., Stoyanova V.Yu. Antihelmintic effectiveness of phytopreparations in experimental chicken rayetinosis. Veterinary Science, Technologies of Animal Husbandry and Nature Management. 2020. No 5. Р. 22-25. DOI:10.31890/vttp.2020.05.04.
  34. In ovo applications inpoultry: A review Peebles ED. Poult Sci. 2018 Jul. Vol. 1. 97 (7). P. 2322–2338. DOI:10.3382/ps/pey081.PMID: 29617899.
  35. Kvícala J., Zamrazil V., Jiránek V. Characterization of selenium status of inhabitants in the region Usti nad Orlici, Czech Republic by INAA of blood serum and hair and fluorimetric analysis of urine. Biol Trace Elem Res. 1999. 71–72. P. 31–39.
  36. Kirilenko A.F., Sakhazkiy G.I. Influence of vitamin e and selenium in the ration of hens on their reproductive ability. Scientific works of the Southern Branch of the National University of Bioresources and Nature Management of Ukraine Crimean Agrotechnological University. Veterinary Sciences. 2020. No 144. P. 20-27.
  37. Kucheruk M., Zasekin D. The influence of prophylactic biopreparations on preservation and microbiocenosis of chickens. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Veterinary Sciences. 2019. 21 (94). P. 44-50. DOI:10.32718/ nvlvet9408.
  38. Comparison of the fatty acids composition in the meat of сhicken broilers of organic and traditional breeding / M. Kucheruk et al. Food Science and Technology. 2019. Vol. 13. No 4. P. 51–57.
  39. Kryzhak L. M., Hutsol N. V., Mysenko O. O. The use of medicinal plants as biologically active additives in livestock production. Feeds and Feed Production. 2020. No 90. Р.134-144. DOI:10.31073/kormovyrobnytstvo202090-12.
  40. Kumar D., Pornsukarom S., Thakur S. Antibi-otic Usage in Poultry Production and Antimicrobial-Resistant Salmonella in Poultry. Food Safety in Poul-try Meat Production. 2019. Chapter: 3. Publisher: Springer. DOI:10.1007/978-3-030-05011-5_3.
  41. The effect of milk thistle, metiphen, and silimevit on the proteinsynthesizing function of the liver of laying hens in experimental chronic cadmium toxicosis / M.I. Bashchenko et al. Ukrainian Journal of Ecology. 2020. 10 (6). P. 164–168. DOI:10.15421/2020_276.
  42. Ostapyuk A.Y., Gutyj B.V. Influence of milk thistle, methifene and sylimevit on the morphological parameters of laying hens in experimental chronic cadmium toxicosis. Ukrainian Journal of Veterinary and Agricultural Sciences. 2020. Vol. 3 (1). P. 42–46. DOI:10.32718/ujvas 3-1.08
  43. Macer D. Ethical Poultry and the Bioethics of Poultry Production. The Journal of Poultry Science. 2019. 56 (2). P. 79–83. DOI:10.2141/jpsa.0180074.
  44. Skřivan M., Dlouhá G., Mašata O., Ševčíková S. Effect of dietary selenium on lipid oxidation, selenium and vitamin E content in the meat of broiler chickens. Czech J. Anim. Sci., 2018. 53 (7). P. 306–311. URL: www.agriculturejournals.cz/ publicFiles/01710.pdf
  45. Pappas A.C., Karadas F., Surai P.F., Speake B.K. The selenium intake of the female chicken influences the selenium status of her progeny. Comp Biochem Physiol B Biochem Mol Biol. 2019. 142 (4). P. 465-474.
  46. Replacing dietary sodium selenite with a lower level of hydroxy-selenomethionine improves the performance of broiler breeders and their progeny / P.S. Zorzetto et al. Italian Journal of Animal Science. 2021. Vol. 20. No 1. P. 1749–1758. DOI:10.1080/1828 051X.2021.1977727.
  47. Yolk and eggshell colour: are these the parameters that influence egg purchasing? A systematic review / A.C. Fluck et al. World᾽s Poultry Science Journal. 2023. Vol. 79. Issue 3. P. 551-562. DOI:10.1080/00439339.2023.22.
  48. Poultry eggs and poultry meat [Agribusiness Handbooks] / FAO. European Bank for Reconstruction and Development. Rome. 2018. Vol. 6. 56 p.
  49. Speedy A.W. Global production and consumption of animal source foods. Journal Nutrition. 2019. Vol. 133. No 11. Suppl 2. P. 4048–4053.
  50. USDA National Nutrient Database. 2023. URL:http://www.nal.usda.gov/fnic/foodcomp.
  51. Interspecies variation in yolk selenium concentrations among eggs of free-living birds: The effect of phylogeny / A.C. Pappas et al. Journal of Trace Elements in Medicine and Biology. 2019. Vol. 20. Issue 3. Р. 155-160.
  52. Zhuang P., Zou H., Shu W. Biotransfer of heavy metals along a soil-plant-insect-chicken food chain: field study. J. Environ Science (China). 2017. 21 (6). P. 849-53.
  53. Roles of oxidative stress and endoplasmic reticulum stress in selenium deficiency-induced apoptosis in chicken liver / L. Yao et al. Biometals. 2019. 28 (2). P. 255-265.
  54. Effects of polysaccharides from Yingshan Yunwu tea on meat quality, immune status and intestinal microflora in chickens / Xiang-Li et al. International Journal of Biological Macromolecules [Internet]. 2020. 155. P. 61–70. DOI:10.1016/ j.ijbiomac.2020.03.198.
ДолученняРозмір
PDF icon hrynevych_2_2023.pdf632.09 КБ