Ви є тут

Головна » Науковий вісник ветеринарної медицини № 2'2023

Частота виявлення бактерій роду Salmonella в патологічному матеріалі, сировині, продукції від птиці та довкіллі птахогосподарств України за період 2018–2022 рр.

Птахівнича галузь має важливе значення у вирішенні продовольчої проблеми України, оскільки забезпечує потребу у товарному виробництві яєць і м'яса птиці. Сучасне птахівництво характеризується промисловим високотехнологічним виробництвом із застосуванням прогресивних енергозберігаючих технологій, їх механізацією та автоматизацією, спеціалізацією та концентрацією виробничих процесів, цільовою селекцією високопродуктивних кросів птиці, збалансованою годівлею. Проте, птахівнича галузь потерпає від сальмонельозів. У птахогосподарствах країни сальмонельоз є одним із найнебезпечніших бактеріальних захворювань птиці. Актуальність зоонозного захворювання обумовлюється епізоотологічним, епідеміологічним, екологічним, соціально-економічним значеннями та біобезпекою для людини, птиці і тварин. У людини збудники сальмонельозу спричиняють важкі форми токсикоінфекції. За результатами проведеного мікробіологічного моніторингу з виявлення збудників сальмонельозів у пато- і біологічному матеріалі, кормах для птиці, сировині, продукції птахівництва, об’єктах довкілля птахогосподарств за період 2018–2022 рр. виявлено зниження показників зараженості досліджуваних об’єктів від 0,06 % у 2018 р. до 0,01–0,02 % у наступних роках. Серед одержаних сальмонельозних ізолятів встановлено широкий видовий спектр циркулюючих сальмонел (17 сероварів) із домінуючим видом Salmonella enteritidis, виділеним у 27,9 % випадків із досліджуваних об’єктів. Сальмонели інших видів виділяли значно рідше: Salmonella give (9,0 %), Salmonella infantis (6,4 %), Salmonella anatum (2,2 %), Salmonella derbi, Salmonella kambole і Salmonella isangi (по 1,7 %), Salmonella typhimurium (1,3 %), Salmonella indiana, Salmonella essen, Salmonella eastbourne, Salmonella agone, Salmonella livingston, Salmonella dyugu, Salmonella рortland і Salmonella aphi (від 0,4 до 0,9 %) випадків відповідно серед інших виявлених видів сальмонел за період 2018–2022 рр. Результати досліджень доводять необхідність продовження повсякчасного проведення мікробіологічного моніторингу з виявлення збудників сальмонельозів на всіх етапах виробництва продукції птахівничої галузі на території України з метою біобезпеки людини, тварин і птиці та своєчасної профілактики зоонозного захворювання.

Ключові слова: птахівництво, мікробіологічний моніторинг, зоонози, збудники сальмонельозів, видовий спектр, сировари, Salmonella enteritidis, біобезпека.

ЧЕЧЕТ О.М. https://orcid.org/0000-0001-5099-5577


МЕХ Н.Я.


РУБЛЕНКО І.О.


ГОРБАТЮК О.І. https://orcid.org/0000-0002-0573-2089


ГЕРІЛОВИЧ А.П. https://orcid.org/0000-0002-3280-4172


МУСІЄЦЬ І.В. https://orcid.org/0000-0002-2456-560Х


БУЧКОВСЬКА Г.А. https://orcid.org/0009-0007-4449-614Х


КУРЯТА Н.В. https://orcid.org/0000-0002-6958-1064


ОРДИНСЬКА Д.О. https://orcid.org/0000-0003-3481-3248


ШАЛІМОВА Л.О. https://orcid.org/0000-0003-1159-7159


БАЛАНЧУК Л.В. https://orcid.org/0000-0003-0989-5886


ТОГАЧИНСЬКА Л.В. https://orcid.org/0009-0005-5032-5940


КУЧИНСЬКИЙ М.В. https://orcid.org/0009-0003-2652-3360


  1. Яців С. Ф. Стан і перспективи розвитку птахівництва у сільськогосподарських підприємствах України. Агросвіт, 2021. 16. С. 22–32. DOI:10.32702/2306&6792.2021.16.26.
  2. Поширення сальмонельозу тварин та птиці в Україні у 2015–2018 роках / І. В. Галка та ін. Ветеринарна біотехнологія. 2019. 35. С. 22–29. DOI:10.31073/vet_biotech35-03.
  3. Результати бактеріологічних досліджень та спектр серологічних варіантів сальмонел, виділених із харчових продуктів тваринного походження, в Україні за період 2016–2020 рр / Т. О. Гаркавенко та ін. Ветеринарна біотехнологія. 2021. 39. С. 29–43. URL:http://vetbiotech.kiev.ua/volumes/JRN35/ 5.pdf
  4. Фотіна Т. І., Кліщова Ж. Є. Моніторинг сальмонельозної інфекції птиці. Науково-технічний бюлетень Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок та Інституту біології тварин. 2018. 19 (1). С. 136–141. URL:buv.gov.ua/UJRN/Vsna_vet_2016_6_39.
  5. ECDC. Salmonella the Most Common Cause of Foodborne Outbreaks in the European Union. 2020. URL:https://www.ecdc.europa.eu/en/newsevents/salmonella-most-common-cause-fo... (accessed on 2 March 2020);
  6. Kongsanan P., Angkititrakul S., Kiddee A., Tribuddharat C. Spread of Antimicrobial-Resistant Salmonella from Poultry to Humans in Thailand. Japanese Journal of Infectious Diseases. 2021. 74 (3). P. 220– 227. DOI:10.7883/yoken.JJID.2020.548.
  7. Vinueza-Burgos C., Baquero M., Medina J., De Zutter L. Occurrence, genotypes and antimicrobial susceptibility of Salmonella collected from the broiler production chain within an integrated poultry company. International Journal of Food Microbiology. 2019. 299. P. 1–7. DOI:10.1016/j.ijfoodmicro.2019.03.014.
  8. European Food Safety Authority. The Community Summary Report On Trends And Sources Of Zoonoses, Zoonotic Agents And Food-Borne Outbreaks In The European Union In 2008. The EFSA Journal. 2010. 8 (1). 1496 p. URL:www.efsa.europa.eu/en/efsajournal/pub/1496.
  9. Directive 2003/99/Ec On The European Parliament Of The Council Of 17 November 2003 On The Monitoring Of Zoonoses And Zoonotic Agents, Amending Council Decision 90/424/Eec And Repealing Council Detective 92/117/Ees. Official Journal Of The European Commision. 325. P. 31–40. URL:eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2003:325:003 :0040:en:PDF.
  10. Глебенюк В. В., Боровик І. В., Кучук Т. В., Литвиненко О. О. Етіологічна структура бактеріозів тварин Дніпропетровської області за 2014–2016 рр. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. 2018. 20 (83). С. 260–263. DOI:10.15421/nvlvet8351.
  11. Knodler L. A., Elfenbein J. R. Salmonella enterica. Trends Microbiology. 2019. 27 (11). P. 964– 965. DOI:10.1016/j.tim.2019.05.002.
  12. Whole-genome sequencing of a Salmonella enterica subsp. enterica serovar Infantis strain isolated from broiler chicken in Peru / K. Vallejos-Sánchez et al. Microbiology Resource Announcements. 2010. 8 (43) e00826-19. P. 1–4. DOI:10.1128/MRA.00826-19.
  13. Вишнякова Г. В., Фільчаков І. В., Зарицький А. М. Дослідження здатності до виживання у воді та вірулентності штамів Salmonella enteritidis. Профілактична медицина. 2018. 2 (31). С. 35–37. URL:duieih.kiev.ua/documents/journal/2_2018.pdf.
  14. Програма контролю сальмонельозу птиці – курей-несучок, бройлерів, племінної птиці, індиків в птахогосподарствах України», затверджена за наказом КМУ № 147 від 30.11.2009. URL:zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0147453-09#Text.
  15. Інструкція з профілактики та ліквідації сальмонельозу птиці, затверджена Міністерством аграрної політики та продовольства України 19.09.2016 № 310. URL:zakon.rada.gov.ua/rada/show/z1344-16.
  16. ДСТУ EN ISO 6579-1:2022 Мікробіологія харчового ланцюга. Горизонтальний метод виявлення, підрахунку та серотипування Salmonella. Частина 1. Виявлення Salmonella spp. (EN ISO 6579- 1:2017, IDT; ISO 6579–1:2017, IDT). URL:online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=101696.
  17. CTX-M-65 Extended-Spectrum β-LactamaseProducing Salmonella enterica Serotype Infantis, United States / A.C. Brown et al. Emerging Infectious Diseases. 2018. 24 (12). P. 2284–2291. DOI:10.3201/eid2412.180500.
  18. Ciprofloxacin-Resistant Salmonella enterica Serovar Kentucky ST198 in Broiler Chicken Supply Chain and Patients, China, 2010-2016 / Z. Xiong et al. Microorganisms. 2020. 8 (1). 140 p. DOI:10.3390/microorga nisms8010140.
  19. Genomic Epidemiology of Salmonella Infantis in Ecuador: From Poultry Farms to Human Infections / L. Mejía et al. Frontiers in Veterinary Science. 2020. 7 p. DOI:10.3389/fvets.2020.547891.
  20. Kongsanan P., Angkititrakul S., Kiddee A., Tribuddharat C. Spread of Antimicrobial Resistant Salmonella from Poultry to Humans in Thailand. Japanese journal of infectious diseases. 2021. 74 (3). P. 220–227. DOI:10.7883/yoken.JJID.2020.548.
  21. Peredera O. O., Peredera R. V., Savchenko K. S. Diagnostics of broiler salmonellosis on a private farms. Bulletin of Poltava State Agrarian Academy. 2020. (3). P. 219–226. DOI:10.31210/visnyk2020.03.25.
  22. Prevalence of Salmonella enterica on poultry processing equipment after completion ofsanitization procedures / T. Obe et al. Poultry science. 2020. 99 (9). P. 4539–4548. DOI:10.1016/j.psj.2020.05.043.
  23. Phenotypic and genotypic characterization of virulence factors and susceptibility to antibiotics in Salmonella infantis strains isolated from chicken meat: first findings in chile / L. Lapierre et al. Animals. 2020. 10. 1049 p. DOI:10.3390/ani10061049
  24. Multidrogorresistencia de Salmonella Infantis en Perú: un estudio mediante secuenciamiento de nueva generación / W. Quino et al. Revista Peruana de Medicina Experimental y Salud Pública. 2019. 36 (1). P. 37–45. DOI:10.17843/rpmesp.2019.361.3934.
  25. Phenotypic and Genotypic Characterization of Virulence Factors and Susceptibility to Antibiotics in Salmonella Infantis Strains Isolated from Chicken Meat: First Findings in Chile / L. Lapierre et al. Animals. 2020. 10 (6). 1049 p. DOI:10.3390/ani10061049.
  26. WGS based study of the population structure of Salmonella enterica serovar infantis / P. Gymoese et al. BMC Genomics. 2019. 20. 870 p. DOI:10.1186/s12864-019-6260-6.
  27. Donoso A., Paredes N., Retamal P. (2020). Detection of Antimicrobial Resistant Salmonella enterica Strains in Larval and Adult Forms of Lesser Mealworm (Alphitobius diaperinus) From Industrial Poultry Farms. Frontiers in Veterinary Science; Sec. Veterinary Infectious Diseases. 7 p. DOI:10.3389/fvets.2020.577848.
  28. Salmonella isolated from chicken carcasses from a slaughterhouse in the state of mato grosso, Brazil: antibiotic resistance profile, serotyping, and characterization by repetitive sequence-based PCR system / A. Da Cunha-Neto et al. Poultry Science. 2018. 97. P. 1373–1381. DOI:10.3382/ps/pex406.
  29. Karacan Sever N., Akan M. Molecular analysis of virulence genes of Salmonella Infantis isolated from chickens and turkeys. Microbiology Pathogogens. 2019. 126. P. 199–204. DOI:10.1016/j.micpath.2018.11.006.
ДолученняРозмір
PDF icon shechet_2_2023.pdf1.04 МБ
Науковий вісник ветеринарної медицини № 2'2023