Ви є тут

Головна » Науковий вісник ветеринарної медицини № 1'2026

Порівняльна оцінка транспортних систем для мікробіологічного моніторингу поверхонь у ветеринарних клініках

Ветеринарні клініки є унікальним епідеміологічним середовищем, де одночасна присутність людей і тварин різних видів створює умови для циркуляції умовно-патогенних мікроорганізмів, зокрема мультирезистентних патогенів групи ESKAPE. Стандартизований протокол мікробіологічного моніторингу поверхонь для ветеринарного клінічного середовища донині відсутній. Метою пілотного дослідження була порівняльна оцінка аналітичної ефективності транспортних систем для тампонного відбору мікробіологічних проб у ветеринарних клініках та визначення методологічних підходів для подальших контрольованих експериментів. Дослідження проводили протягом 2025 року у двох незалежних ветеринарних клініках. У клініці 1 порівнювали тампони з гелевим транспортним середовищем AMIES та тампони, зволожені фосфатним буфером; у клініці 2 ‒ тампони із 2 % розчином тіосульфату натрію (Na₂S₂O₃) та тампони з фосфатним буфером. Відбір проб здійснювали з трьох клінічно значущих локацій стандартизованим методом із використанням рамки 10×10 см; ідентифікацію мікроорганізмів проводили за допомогою MALDI-TOF MS. Кількісну оцінку проводили у КУО/мл елюату як показник відновлювальної здатності транспортної системи. На поверхнях виявлено грамнегативну умовно-патогенну мікрофлору: Pseudomonas spp., Enterobacter spp., Acinetobacter radioresistens, Pseudomonas putida, Enterobacter cloacae/asburiae та Pantoea agglomerans. Загальне порівняння не виявило статистично значущих відмінностей між транспортними системами в межах кожної клініки (p = 0,616 та p = 0,946 відповідно), а коефіцієнт каппа Коена становив 0,847 (майже повна узгодженість), що свідчить про їх загальну аналітичну зіставність у польових умовах. Водночас обмежений обсяг вибірки і відсутність контролю з відомою кількістю інокулюму не дозволяють робити висновки про переваги конкретної системи. Робота визначає методологічні рамки для подальшої контрольованої лабораторної валідації транспортних систем для мікробіологічного моніторингу у ветеринарних клініках.

Ключові слова: ветеринарна клініка, мікробіологічний моніторинг, відбір проб, поверхні, транспортне середовище AMIES, фосфатний буфер, тіосульфат натрію, санітарний контроль, умовно патогенна мікрофлора, внутрішньолікарняні інфекції.

ШЕВЧЕНКО М.В. https://orcid.org/0000-0002-7002-1494


БІЛИК С.А.


ПЛАХОТНЮК К.О.


ПШЕЦЬ Д.Д.


САВЧЕНЮК М.О. https://orcid.org/0000-0003-2306-4114


ПАНТЕЛЕЄНКО О.В. https://orcid.org/0000-0002-4311-9680


ЦАРЕНКО Т.М. https://orcid.org/0000-0003-4373-5958


ДОВГАЛЬ О.В.


  1. Ruple-Czerniak, A., Aceto, H.W., Bender, J.B. (2013). Using syndromic surveillance to estimate baseline rates for healthcare-associated infections in critical care units of small animal referral hospitals. Journal of Veterinary Internal Medicine, Vol. 27, no. 6, pp. 1392–1399. DOI:10.1111/jvim.12190.
  2. Ruple-Czerniak, A., Aceto, H.W., Bender, J.B. (2014). Syndromic surveillance for evaluating the occurrence of healthcare-associated infections in equine hospitals. Equine Veterinary Journal, Vol. 46, no. 4, pp. 435–440. DOI:10.1111/evj.12190.
  3. Espinel-Rupérez, J., Martín-Ríos, M. D., Salazar, V. (2019). Incidence of surgical site infection in dogs undergoing soft tissue surgery: risk factors and economic impact. Veterinary Record Open, Vol. 6, no. 1. DOI:10.1136/vetreco-2017-000233.
  4. Sebola, D.C., Oguttu, J.W., Kock, M.M., Qekwana, D.N. (2023). Hospital-acquired and zoonotic bacteria from a veterinary hospital and their associated antimicrobial-susceptibility profiles: A systematic review. Frontiers in Veterinary Science, Vol. 9. DOI:10.3389/fvets.2022.1087052.
  5. Timofte, D., Jepson, R.E. (2024). PRO: Environmental microbiological surveillance does support infection control in veterinary hospitals. JAC-Antimicrobial Resistance, Vol. 6, no. 4. DOI:10.1093/jacamr/dlae113.
  6. Leal-Vélez, J.A., Arenas-Hernández, M.M.P., Rodríguez-Rivera, L.D. (2025). Extended-spectrum β-lactamase and AmpC β-lactamase-producing bacteria in veterinary settings. Veterinary Sciences, Vol. 12, no. 1. DOI:10.3390/vetsci12010058.
  7. Akwuobu, C.A., Ngbede, E.O., Mamfe, L.M. (2021). Veterinary clinic surfaces as reservoirs of multi-drug- and biocide-resistant Gram-negative bacteria. Access Microbiology, Vol. 3, no. 11. DOI:10.1099/acmi.0.000277.
  8. Perkins, A.V., Sellon, D.C., Gay, J.M. (2020). Prevalence of methicillin-resistant Staphylococcus pseudintermedius on hand-contact and animal-contact surfaces in companion animal community practice veterinary hospitals. Veterinary Surgery, Vol. 49, no. 3, pp. 506–515. DOI:10.1111/vsu.13369.
  9. Duarte, A.C., Rodrigues, S., Afonso, A. (2024). Evaluation of the effi cacy of combination of glutaraldehyde and quaternary ammonium compound disinfectant against diff erent isolated C. perfringens strains recovered from broilers. Veterinary Sciences, Vol. 11, no. 8. DOI:10.3390/vetsci11080382.
  10. Amara, N., Krom, B.P., Kaufmann, G.F., Meijler, M.M. (2021). Macromolecular inhibition of quorum sensing: Enzymes, antibodies, and beyond. Chemical Reviews, Vol. 121, no. 18, pp. 10666-10709.
  11. Karygianni, L., Ren, Z., Koo, H., Thurnheer, T. (2020). Biofi lm Matrixome: Extracellular Components in Structured Microbial Communities. Trends in Microbiology, Vol. 28, no. 8, pp. 668–681. DOI:10.1016/j.tim.2020.03.016.
  12. Kaplan, J.B., Izano, E.A., Gokhale, P. (2012). Targeting bacterial biofi lms on medical implants: Current and emerging approaches. Antibiotics, Vol. 13, no. 8.
  13. Uruén, C., Chopo-Escuin, G., Tommassen, J., Mainar-Jaime, R.C., Arenas, J. (2021). Biofi lms as Promoters of Bacterial Antibiotic Resistance and Tolerance. Antibiotics, Vol. 10, no. 1. DOI:10.3390/antibiotics10010003.
  14. Chen, L., Tang, Z.Y., Cui, S.Y. (2020). Biofilm production ability, virulence and antimicrobial resistance genes in Staphylococcus aureus from var ious veterinary hospitals. Pathogens, Vol. 9, no. 4. DOI:10.3390/pathogens9040264.
  15. Ledwoch, K., Maillard, J.-Y. (2018). Candida auris dry surface biofilm (DSB) for disinfectant efficacy testing. Materials, Vol. 12, no. 1.
  16. Widmer, A.F., Marsch, S., Gehr, P. (2019). Total colony count versus pathogen-directed approach for monitoring healthcare-associated infections. Infection Control & Hospital Epidemiology, Vol. 40, no. 2, pp. 155–160.
  17. Okamoto, K., Rhee, Y., Schoeny, M. (2018). Flocked nylon swabs versus RODAC plates for detection of multidrug-resistant organisms on environmental surfaces in intensive care units. Journal of Hospital Infection, Vol. 98, no. 1, pp. 105–108. DOI:10.1016/j.jhin.2017.09.028.
  18. Madsen, A.M., Moslehi-Jenabian, S., Islam, M.Z. (2020). Evaluation of methods for sampling of Staphylococcus aureus and other Staphylococcus species from indoor surfaces. Annals of Work Exposures and Health, Vol. 64, no. 9, pp. 1020–1034. DOI:10.1093/annweh/wxaa075.
  19. Jansson, L., Akel, Y., Eriksson, R. (2020). Performance characteristics of automated sampling and detection of SARS-CoV-2 airborne and surface contamination: a validation study. Journal of Hospital Infection, Vol. 106, no. 4, pp. 763–770.
  20. Chen, F., Li, Y., Wang, W. (2024). Comparative performance of contact plate method and swab method for surface microbial contamination on medical fabrics. BMC Infectious Diseases, Vol. 24. DOI:10.1186/s12879-024-09416-8.
  21. Van Horn, K.G., Audette, C.D., Sebeck, D., Tucker, K.A. (2008). Comparison of the Copan ESwab system with two Amies agar swab transport systems for maintenance of microorganism viability. Journal of Clinical Microbiology, Vol. 46, no. 5, pp. 1655–1658. DOI:10.1128/JCM.02047-07.
  22. Centers for Disease Control and Prevention (CDC). (2019). Best practices for environmental cleaning in healthcare facilities in resource-limited settings.
ДолученняРозмір
PDF icon shevchenko_1_2026_.pdf767.31 КБ
Науковий вісник ветеринарної медицини № 1'2026