Ви є тут
Відновлення відтворної функції у корів за субклінічного кетозу
Розвиток кетозу у високопродуктивних корів супроводжується ураженням різних органів і систем організму тому, навіть за вдалого лікування, у тварин залишаються віддалені наслідки, що призводять до зниження продуктивності, метриту, розладу стероїдогенезу, порушення розвитку фолікулів і жовтих тіл та неплідності. Однак, маловивченим залишається питання, яке пов’язане з особливостями відновлення відтворної функції у корів за кетозу.
Дослідження проводили на 208 коровах голштинської та української чорно-рябої молочної порід віком 2–6 років різної вгодованості з продуктив-ністю 6–10 тис. кг молока за лактацію. Концентрацію β-кетонів визначали на 5 і 10 добу після родів за допомогою кетометра «CareSens Dual». Після виявлення у крові корів 1,1 і більше ммоль/л кетонових тіл тварину вважали хворою та розпочинали лікування за схемою господарства. Після виявлення стадії збудження статевого циклу проводили осіменіння з використанням паєт. На 35–40-ву добу після осіменіння проводили діагностику тільності ультразвуковим приладом Kaixin KX 5200.
Після проведення досліджень встановили, що на п’яту добу після родів в 42,8 % корів виявляли підвищений вміст β-кетонів у крові, а на десяту добу – у 21,4 % тварин. Із них у 18,3 % тварин на десяту добу після отелення захворювання виявляли повторно.
Виникнення субклінічного кетозу після родів у корів супроводжується зменшенням на 3,6 діб періоду від отелення до відновлення статевої циклічності та на 32,7 (р < 0,001) % кількості тільних тварин, збільшення на 17,6 (р < 0,001) діб тривалості неплідності й на 1,3 індексу осіменіння.
Повторний розвиток прихованого кетозу у корів ускладнював перебіг захворювання. Так, після рецидиву хвороби спостерігалося зменшення на 15,1 (р < 0,001) діб інпеданс-періоду і на 66,7 (р < 0,001) % заплідненості та збільшення на 29,4 (р < 0,001) діб сервіс-періоду й на 11,7 кількості використаних спермодоз для одного плідного осіменіння.
Ключові слова: кетоз, корова, заплідненість, індекс осіменіння, кетометр, β-кетони, кров, статева циклічність.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Власенко С.А., Рубленко М.В., Ерошенко А.В., Черкавский С.В. Нарушение воспроизводительной функ-ции у высокопродуктивных коров при гнойно-некроти-ческих поражениях в области пальцев. Наука и техноло-гии: 2020 год: материалы І Международ. научно-практ. конф., 13–15 марта 2020 г. Нур-Султан: «Endless Light in Science», 2020. С. 77–88.
2. Поширення, причини, патогенез і лікування за післяродового метриту у корів / М.В. Вельбівець та ін. Аграрний вісник Причорномор’я. Ветеринарні науки. 2013. Вип. 68. С. 39–45.
3. Плахотнюк І.М., Ордін Ю.М. Ефективність гор-мональних схем під час відновлення відтворної функції у корів з кістами гонад. Український часопис ветери-нарних наук. 2019. Т. 10. № 4. С. 22–27. Doi: https://doi. org/10.31548/ujvs2019.04.003
4. Biswal S., Nayak D.C., Sardar K.K. Prevalence of ketosis in dairy cows in milk shed areas of Odisha state, India. Veterinary world. 2016. Vol. 9, № 11. P. 1242–1247. Doi: https://doi.org/10.14202/vetworld.2016.1242-124
5. Raboisson D., Barbier M. Economic Synergy between Dry Cow Diet Improvement and Monensin Bolus Use to Prevent Subclinical Ketosis: An Experimental Demonstration Based on Available Literature. Frontiers in veterinary science. 2017. Vol. 4, № 35. P. 1–10. Doi: https://doi.org/10.21521/ mw.6133
6. Chen Y.Y., Dong Z.H., Li R.R., Xu C. Changes in selected biochemical parameters (including FGF21) during subclinical and clinical ketosis in dairy cows. Medycyna weterynaryjna-veterinary medicine-science and practice. 2018. Vol. 74, № 11.Р. 727–730. Doi: https://doi.org/10.21521/mw.6133
7. Akgul G., Mecitoglu Z., Kucuksen D.U., Senturk S. Comparison of adiponectin levels and some metabolic parameters in dairy cows with subclinical and clinical ketosis. Medycyna weterynaryjna-veterinary medicine-science and practice. 2018. Vol. 74. № 3. Р. 182–186. Doi: https://doi. org/10.21521/mw.6047
8. He B.X., Du X.H., Du Y.L., He Q.Q., Mohsin M.A. Association of Prepartum Hypoleptinemia and Postpartum Subclinical Ketosis in Holstein Dairy Cows. Pakistan veterinary journal. 2018. Vol. 38, № 4. Р. 404–408. Doi: https://doi.org/10.29261/pakvetj/2018.087
9. Effi cacy of Different Drenching Regimens of Gluconeogenic Precursors during Transition Period on Body Condition Score, Production, Reproductive Performance, Subclinical Ketosis and Economics of Dairy Cows/ N.I. El-Kasrawy et al. Animals. 2020. Vol. 10. № 6 (937). Р. 1–13. Doi: https://doi.org/10.3390/ani10060937
10. Bai Yunlong, Fu Shixin, Wu Ling, Xia Cheng, Xu Chuang. Metabolic alterations in dairy cows with subclinical ketosis after treatment with carboxymethyl chitosan-loaded, reduced glutathione nanoparticles. Journal of veterinary internal medicine. 2020. Р. 1–13. Doi: https://doi.org/10.1111/ jvim.15894
11. Kupczynski R., Szumny A., Wujcikowska K., Pachura N. Metabolism, Ketosis Treatment and Milk Production after Using Glycerol in Dairy Cows: A Review. Animals. 2020. № 10 (1379). Р. 1–17. Doi: https://doi.org/10.3390/ani10081379
12. Zhang B.B., Xu C., Zhang H.Y., Xia C. Effects of ketosis in dairy cows on blood biochemical parameters, milk yield and composition, and digestive capacity/ W. Yang et al. Journal of veterinary research. 2019. Vol. 63. № 4. Р. 555– 560. Doi:https://doi.org/10.2478/jvetres-2019-0059
13. The Relationship between Insulin Resistance and Type II Ketosis in Dairy Cows/ C.Y. Zhang et al. Acta scientiae veterinariae. 2019. Vol. 47. № 1694. Р. 1–8. Doi: https://doi.org/10.22456/1679-9216.93425
14. The relationship between plasma beta-hydroxybutyric acid and conjugated linoleic acid in milk as a biomarker for early diagnosis of ketosis in postpartum Polish Holstein-Friesian cows/ K. Puppel et al. BMC veterinary research. 2019. Vol. 15. № 1 (367). Doi: https://doi.org/10.1186/ s12917-019-2131-2
15. Increased serum malondialdehyde concentration in cows with subclinical ketosis/ T. Senoh et al. Journal of veterinary medical science. 2019. Vol. 81. № 6. P. 817–820. Doi: https://doi.org/10.1292/jvms.18-0777
16. The Influence of Ketosis on the Rectal Microbiome of Chinese Holstein Cows/ Y.F. Huang et al. Pakistan veterinary journal. 2019. Vol. 39. № 2. Р. 175–180. Doi: https://doi. org/10.29261/pakvetj/2019.041
17. Predictive value of plasma parameters in the risk of postpartum ketosis in dairy cows/ Cao Y. et al. Journal of veterinary research. 2017. Vol. 16. № 1. Р. 91–95. Doi: https://doi.org/10.1515/jvetres-2017-0011
18. El-Deeb W.M., El-Bahr S.M. Biomarkers of ketosis in dairy cows at postparturient period: acute phase proteins and pro-inflammatory cytokines. Veterinarski arhiv. 2017. Vol. 87. № 4. Р. 431–440. Doi: https://doi.org/10.24099/vet. arhiv.160126c
19. Identification of novel pathways in pathogenesis of ketosis in dairy cows via iTRAQ/MS/ S. Shu et al. Journal of veterinary research. 2017. Vol. 16. № 1. Р. 309–314. Doi: https://doi.org/10.1515/jvetres-2016-0047
20. Pathway analysis of plasma different metabolites for dairy cow ketosis/ Y.H. Wang et al. Italian journal of animal science. 2016. Vol. 15. № 3. Р. 545–551. Doi:https://doi.org/10.1080/1828051X.2016.1180643
21. Evaluation of Cobalt, Copper, Manganese, Magnesium and Phosphorus Levels in Cows with Clinical Ketosis/ A. Kaya et al. Pakistan veterinary journal. 2016. Vol. 36. № 2. Р. 236–238. URL: http://www.pvj.com.pk/pdf-files/36_2/236-238.pdf (Last accessed: 08 October 2020).
22. Требухов А.В. Субклинический кетоз коров (диагностика, лечение, профилактика): автореф. дис. … канд. вет. наук: 16.00.02 и 16.00.01. Барнаул, 2005. 20 с.
Долучення | Розмір |
---|---|
vetvisnyk_-2-2020-021-027.pdf | 635.44 КБ |