В умовах сьогодення актуальним є питання продовольчої безпеки. Причиною загострення є повномасштабна війна на території України, яка спричиняє не лише скорочення поголів’я тварин, а також вимушену зміну раціонів з урахуванням нестачі кормів. Для задоволення потреб споживачів у м’ясі, попит на яке зростає, виробники часто застосовують стимулятори росту та кормові антибіотики. Заборона на використання яких у Євросоюзі набула чинності ще у 2006 році. Саме тому, альтернативним на сьогодні є застосування природних стимуляторів росту, особливе місце серед яких посідають органічні кормові суміші виготовлені на основі гумінових кислот. Метою роботи було визначити вплив органічної кормової суміші, виготовленої на основі гумінових кислот, на органолептичні та фізико-хімічні показники м’яса телятини. У процесі дослідження використані загальноприйняті методи: зоотехнічні (визначення маси тіла тварин, середньодобовий приріст, категорії вгодованості), клінічні (оцінка зовнішнього вигляду, рухової активності, споживання корму), лабораторні: органолептичні (колір, запах, консистенція, смак, соковитість та аромат м’яса, прозорість бульйону), фізико-хімічні (величина рН, масова частка вологи, білка, жиру) та статистичні. Вивчено вплив гумінових кислот на приріст маси тіла бугайців, віком 6–8 місяців, та їх вгодованість. Водночас вивчали зміни забійних показників туш, органолептичні та фізико-хімічні показники телятини. Було встановлено, що додавання гумінових кислот до раціону тварин впродовж 50 діб сприяє підвищенню середньодобових приростів на 18 % та покращення вгодованості. Маса тіла тварин дослідної групи збільшилась на 38,4±3,7 кг (р˂0,01), порівняно із початковими показниками досліду, середньодобовий приріст становив 783,6±75,8 г проти 570,1±85,8 г (р˂0,1) у контрольній групі. Забійна маса тварин дослідної групи була більшою на 8,0 кг (р˂0,1), порівняно з контрольною, маса туш бугайців дослідної групи на 6,3 кг перевищує значення контрольної, забійний вихід туш дослідної групи на 1,3 % вищий, ніж контрольної. Колір телятини дослідної групи мав інтенсивніше забарвлення, ніж контрольної. Причиною цього може бути прискорення синтезу міоглобіну під впливом гумінових кислот. Експерти оцінили запах зразків, отриманих від туш дослідних тварин у 4,10±0,86 бала проти 3,78±0,69 контрольних. Аромат м’яса теж був оцінений вищим балом у бугайців дослідної групи, порівняно з контрольною. Масова частка білків у телятині дослідної групи перевищувала показники контрольної групи р<0,05, що вказує на позитивний вплив застосування гумінових кислот на синтез білків. Масова частка жиру у м’ясі тварин дослідної та контрольної груп вірогідно не відрізнялася і в середньому по групі становила 0,76±0,18 та 0,87±0,12 % відповідно. Гумінові кислоти здатні впливати на розподіл жирів і білків в організмі і, в такий спосіб, змінювати хімічний склад мʼяса. Величина рН м’яса тварин дослідної та контрольної груп вірогідно не відрізнялася (р<0,1), за середнього значення по групі 5,67±0,06 до 5,79±0,04 одиниць відповідно.

Ключові слова: гумінові кислоти, забійний вихід, середньодобовий приріст, органолептичні показники, величина рН, масова частка білків, масова частка жиру.