Ви є тут

Безпечність та якість меду натурального бджолиного, виготовленого під різними торговими марками, за реалізації у супермаркетах

На фоні глобалізації економічних зв’язків між країнами стає актуальною активізація міжнародної торгівлі. З огляду на це, одним із основних завдань для України як країни члена СОТ і у зв’язку з перспективою її вступу до ЄС є узгодження національних нормативно-правових вимог з міжнародними в галузі безпечності та якості харчових продуктів. Мета дослідження – провести оцінку безпечності та якості меду різного ґатунку окремих вітчизняних виробників, розробити експресні, ефективні в проведенні методики визначення якості меду за використання рефрактометра POCKET-PAL–3, безпечності меду за встановлення його фальсифікації гідрокарбонатом натрію, лужними мийними засобами за використання індикаторів, а також буряковим цукром методом мікроскопії. Об’єктом дослідження була оцінка органолептичних, фізико-хімічних, мікробіологічних показників меду натурального бджолиного різного ботанічного походження і ґатунку та виявлення його фальсифікації, який реалізували у супермаркетах від різних вітчизняних виробників під різними торговельними марками. Для реалізації мети дослідження використані аналітичні, органолептичні, фізико-хімічні, мікробіологічні, радіологічні, статистичні методи досліджень. Мед вироблений різними виробниками за органолептичними показниками: зовнішнім виглядом, кольором, консистенцією, запахом і смаком, відповідав вимогам ДСТУ 4497:2005, окрім зразка № 3, в якому виявили невідповідність смаку. За фізико-хімічними показниками зразки меду № 1, 2, 4 та 5 відповідали вимогам ДСТУ 4497:2005, окрім зразка № 3 - за масовою часткою сахарози (до безводної речовини) - 6,48±0,04 %, що не відповідало вимогам чинного ДСТУ, підвищення становило 8,00 %. За мікробіологічними показниками та питомою активністю Cs-137 встановлено, що всі зразки меду відповідали вимогам національного стандарту України (ДСТУ 4497:2005). Були проведені випробування щодо встановлення фальсифікації меду гідрокарбонатом натрію за використання індикатору бромкрезолового зеленого, лужними мийними засобами за використання індикатору хромового темно-синього, а також фальсифікації буряковим цукром. Крім того, нами вперше для експресного визначення масової частки води застосовано рефрактометр POCKET-PAL–3 (Польща), який дає змогу визначити масову частку сухої речовини із подальшим вираховуванням масової частки води, що забезпечує вірогідність отриманих показників у 99,9 % порівняно з показниками, встановленими за допомогою рефрактометра УРЛ (модель 1) згідно з вимогами ДСТУ 4497 та вперше застосовано запатентовані методики визначення фальсифікації меду гідрокарбонатом натрію, лужними мийними засобами, вірогідність отриманих показників становила у 99,9 %, а також фальсифікації буряковим цукром методом мікроскопії.

Ключові слова: мед натуральний, потужності з виробництва меду, органолептичні, фізико-хімічні, мікробіологічні показники, безпечність, якість, споживач.

  1. Адамчук Л.О., Сухенко В.Ю., Генгало Н.О., Акульонок І.І. Дослідження діастазного числа українських медів. Новітні технології. Вип. 2(9). 2019. С. 77- 86.
  2. Адамчук Л.О., Сілонова Н.Б., Сухенко В.Ю., Пилипко К.В. Нормативне регулювання показників безпечності та якості меду. Animal science and food technology. 2020. Vol. 11. № 4. ISSN 2706-8331. DOI:10.31548/animal2020.04. 005.
  3. Духницький Б.В., Духницький В.Б. Оцінка ролі України на світовому ринку меду. Економіка АПК. 2020. № 2. С. 77–84. DOI:10.32317/2221- 1055.202002077.
  4. Богатко Н.М., Лоцкін І.М., Яценко І.В., Богатко А.Ф. Спосіб виявлення фальсифікації меду натрію гідрокарбонатом із застосуванням бромкрезолового зеленого: пат. № 148885 України, МПК G01N 33/02 (2006.01). № u 2021 00993; заявл. 01.03.2021; опубл. 29.09.2021, Бюл. № 39.
  5. Богатко А.Ф., Богатко Н.М., Дудус Т.В., Піцик Т.А. Спосіб виявлення фальсифікації меду лужними мийними засобами із застосуванням хромового темно-синього: пат. України на корисну модель 147997, МПК G01N 33/02 (2006.01), № u 2021 01206; заявл. 11.03.2021; опубл. 23.06.2021, Бюл. № 25. 4 с.
  6. Гігієна та експертиза меду та апіпродуктів: науково-методичні рекомендації для слухачів післядипломного навчання керівників і спеціалістів ветеринарної медицини та студентів за спеціальністю 211 «Ветеринарна медицина» та 212 «Ветеринарна гігієна, санітарія і експертиза» / Н.М. Богатко та ін. Львів, 2018. 70 с.
  7. Мед натуральний. Технічні умови: ДСТУ 4497:2005. [Чинний від 2005-12-28]. Київ: Держспоживстандарт України, 2007. 21 с. (Національний стандарт України).
  8. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137 Cs i 90 Sr у продуктах харчування та питній воді. ГН 6.6.1.1-130-2006. Затверджені наказом Міністерством охорони здоров’я України від 03.05.2006 р. за № 256.
  9. Закон України «Про ветеринарну медицину»: Постанова Верховної Ради України від 04.02.2021 № 3318.
  10. Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів: Закон України ВР України за № 1602-VІІ від 22.07. 2014 р., остання редакція від 21.12. 2017 р., № 2264-VIII.
  11. Лялюк А. Проблеми фальсифікації харчових продуктів та шляхи її подолання. Економічний часопис Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2020. С. 108–116. DOI:10.29038/2411-4014-2020-01-108-116.
  12. Про бджільництво: Закон України від 22.02. 2000 №1492-ІІІ. Дата оновлення: 29.09.2013 №442-VII. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 1492-14 (дата звернення 07.11.2022).
  13. Правила ветеринарно-санітарної експертизи меду та інших продуктів бджільництва. Настанова 75.12.12-37-100:2006: затверджено Міністерством аграрної політики України, 2006.
  14. Регулювання Ради ЄС № 797/2004 від 26.04.2004 р. Про міри поліпшення загальних умов для виробництва і маркетингу продуктів бджільництва.
  15. Регулювання Комісії ЄС № 917/2004 від 29.04. 2004 р. Про детальні правила виконання Регулювання Ради ЄС № 797/2004, про дії в області бджільництва.
  16. СОУ 01.25-37-371:2005. Ветеринарно-санітарна експертиза меду та продуктів бджільництва. Порядок проведення. [Чинний від 2006–01-01]. Київ: Мінагрополітики України, 2005. 6 с. (Стандарт організації України).
  17. ДСТУ ISO 4833:2006. Мікробіологія харчових продуктів і кормів для тварин. Горизонтальний метод підрахунку мікроорганізмів. Техніка підрахування колоній за температури +30°С. (ISO 4833:2003, IDT). [Чинний від 2007–10-01]. Київ: Держспоживстандарт України, 2008. 11 с.
  18. ДСТУ ISO 6887-1:2003. Мікробіологія харчових продуктів і кормів для тварин. Готування досліджуваних проб, вихідної суспензії та десятикратних розведень для мікробіологічного дослідження. Частина 1. Загальні правила готування вихідної суспензії та десятикратних суспензій (ISO 6887-1:1999, IDT). [Чинний від 2004–01-01]. Київ: Держспоживстандарт України, 2004. 10 с.
  19. ДСТУ ISO 21528-1:2014. Мікробіологія харчових продуктів і кормів для тварин. Горизонтальний метод виявлення і підрахування ентеробактерій (Enterobacteriaceae). Частина 1. Виявлення та підрахування за методикою НІЧ з попереднім збагаченням (ISO 21528-1:2004, IDT). [Чинний від 2015–07-01]. Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2015. 15 с.
  20. ДСТУ ISO 6579:2006. Мікробіологія харчових продуктів і кормів для тварин. Методика виявлення Salmonella spp. (ISO 6579:2002, IDT). [Чинний від 2008–06-12]. Київ: Держспоживстандарт України, 2008. 23 с.
  21. ДСТУ ISO 7954:2006. Мікробіологія харчових продуктів і кормів для тварин. Загальні настанови з підрахунку дріжджів і мікроскопічних грибів. Техніка підрахування колоній, культивованих за температури 25 °С (ISO 7954:1987, IDT). [Чинний від 2007-10-01]. Київ: Держспоживстандарт України, 2007. 10 с.
  22. Памбук С.А., Мартиросян І.А., Кругляк Ю.О. Шляхи гармонізації українських та міжнародних вимог до якості меду. Товарознавчий вісник. Київ, 2019. Вип. 12. С. 37–48.
  23. Виявлення фальсифікації меду домішкою натрію гідрокарбонату із застосуванням індикатора бромтимолового синього / І.В. Яценко та ін. Theoretical and Applied Veterinary Medicine. 2021. 9 (3). P. 135-139. DOI: 10.32819/2021.93021
  24. Almasaudi S. The antibacterial activities of honey. Saudi J Biol Sci. 2021. 28. P. 2188–2196. DOI:10.1016/j.sjbs.2020.10.017.
  25. Antibacterial Activity of Honey Samples from Ukraine / C. Giovanni et al. Received: 2 November 2020; Accepted: 17 November 2020; Published: 20 November 2020.
  26. Dietary phytochemicals, honey bee longevity and pathogen tolerance / E. Bernklau et al. Insects. 2019. 10. 14 p. DOI:10.3390/insects10010014.
  27. Berenbaum M.R., Calla B. Honey as a functional food for Apis mellifera. Annu Rev Entomol. 2020. 66. P. 185–208. DOI:10.1146/annurev-ento-040320-074933.
  28. Brudzynski K. Honey as an ecological reservoir of antibacterial compounds produced by antagonistic microbial interactions in plant nectars, honey and honey bee. Antibiotics. 2021. 10. 551 p. DOI:10.3390/ antibiotics10050551.
  29. Rapid quantification of honey adulteration by visible-near infrared spectroscopy combined with chemometrics / M. Ferreiro-González et al. Talanta. 2018. 188. Р. 288–292. DOI:10.1016/j.talanta.2018.05.095.
  30. Machado De-Melo A.A., Bicudo de Almeida-Muradian L., Sancho M.T., Pascual-Maté A. Composition and properties of Apis mellifera honey: A review. Journal of Apicultural Research. 2018. Vol. 57. Issue 1. P. 5–37.
  31. Impacts of dietary supplementation with p-coumaric acid and indole-3-acetic acid on survival and biochemical response of honey bees treated with tau-fluvalinate / G.A. Mitton et al. Ecotoxicol Environ Saf. 2020. 189:109917. DOI:10.1016/j.ecoenv.2019.109917.
  32. Nolan V.C., Harrison J., Cox J.A.G. Dissecting the antimicrobial composition of honey. Antibiotics. 2019. 8. 251 p. DOI:10.3390/antibiotics 8040251.
  33. Honey: another alternative in the fight against antibiotic-resistant bacteria? / P. Combarros-Fuertes et al. Antibiotics. 2020. 9. P. 1–21. DOI:10.3390/antibiotics 9110774.
  34. Antibacterial Activity of Honey Samples from Ukraine / G. Cilia et al. Veterinary Sciences. 2020. 7. 181 p. DOI:10.3390/vetsci7040181
ДолученняРозмір
PDF icon lyasota_1_2023.pdf541.33 КБ