Металеві конструкції для остеосинтезу, доступні у ветеринарній ортопедії, не спроможні компенсувати втрачені елементи кісткової тканини за складних осколкових переломів. Це спонукає до застосування композитних матеріалів, які б заміщували кісткові дефекти, тобто виконували остеокондуктивну функцію, а загалом – поєднували б остеоінтеграційні та остеоіндуктивні властивості. Однак їх вплив на молекулярно-біологічні процеси за консолідації перелому, які проходять низку послідовних стадій і завершуються формуванням у зоні перелому кісткової тканини, ідентичної материнській, недостатньо обґрунтований за критеріями молекулярно-біологічної фази репаративного остеогенезу. Метою роботи було дослідити динаміку біохімічних остеотропних показників і рівня NO при застосуванні кераміки, легованої кремнієм, за осколкових переломів кісток у собак. Травмованих тварин, які надходили у факультетську клініку, розділили на контрольну (n=7) та дослідну (n=7) групи. В обох групах виконували екстракортикальний остеосинтез опорною пластиною із нелегованого титанового сплаву. У контрольній групі кісткові дефекти залишали загоюватись під кров’яним згустком, у дослідній – заміщували керамікою на основі гідроксиапатиту з β-трикальційфосфатом, легованого кремнієм (ГТлКг-3). Проби крові відбирали після травми не пізніше 48-ї доби, та на 3-, 12-, 21-, 42- та 60-ту добу після остеосинтезу. Для підвищення об’єктивності біохімічного аналізу додатково сформували групу із клінічно здорових собак, які надходили в клініку для проведення планової вакцинації (n=10). Визначали спектрофотометрично в сироватці крові вміст NO, КЛФ, ТрКФ, Са, Р, Mg, загального білка та у плазмі крові фібриногену. Клінічне дослідження засвідчило, що у випадку застосування ГТлКг-3 за осколкових переломів стадії репаративного остеогенезу більш оптимізовані у часі, а їх консолідація відбувається у середньому на 19 діб раніше, ніж у контрольній групі. Результати біохімічного дослідження довели, що використання ГТлКг-3 супроводжується піковим значенням NO вже на 3-ю добу, це є достовірно вищим, ніж у контрольній групі та свідчить про ранній ангіогенез у дослідній групі. За показником ТрКФ період остеорезорбції у контрольній групі виявився перманентним з маловираженими піками активності, тоді як у дослідній пік активності ТрКФ обмежується 12- та 21-ю добою, що є свідченням оптимізованої запально-резорбтивної фази. Водночас підвищується активність КЛФ, що засвідчує узгодженість стадій репаративного остеогенезу та забезпечує оптимізовану й прискорену консолідацію переломів у дослідній групі. Динаміка NO, КЛФ і ТрКФ патохімічно обґрунтовує оптимізований перебіг репаративного остеогенезу за використання ГТлКг-3 для остеозаміщення у випадках осколкових переломів трубчастих кісток.

Ключові слова: кісткові маркери, кістковий ізофермент лужної фосфатази, NO, тартрат-резистентна кисла фосфатаза, фібриноген, кальцій, фосфор.