Остеозаміщувальні матеріали вважаються найбільш перспективним напрямом у вирішенні проблеми відновлення регенеративного потенціалу кісткової тканини, особливо осколкових переломів. Однак механізм їх впливу на гістоморфологію кісткових регенератів і патохімічну фазу репаративного остеогенезу потребують подальшого і всестороннього обґрунтування. Мета роботи – встановити динаміку гематологічних показників і реакції гострої фази за остеозаміщення гідроксиапатитною керамікою з β-трикальційфосфатом і аутофібрином, збагаченим тромбоцитами, за осколкових переломів кісток у собак. Сформовано контрольну та дослідні групи тварин, у кожну з яких входили собаки з переломами як плечових, так і кісток передпліччя, які надходили протягом 2019–2021 рр. у клініку дрібних домашніх тварин факультету ветеринарної медицини Білоцерківського НАУ. Після загальної та місцевої анестезії виконували екстракортикальний остеосинтез та заміщення кісткових дефектів: у першій дослідній групі (n=10) аутофібрином, збагаченим тромбоцитами (PRF), у другій (n=10) – його комбінацією з гідроксиапатитною керамікою (PRF + HA/β-TCP–700); у контрольній групі (n=10) дефекти залишали загоюватись під кров’яним згустком. Проби крові для гематологічних і біохімічних досліджень відбирали після травми не пізніше 24-х годин та на 3-ю, 7-, 14-, 21- і 42-у добу після остеосинтезу. У периферичній крові кількість еритроцитів, тромбоцитів і лейкоцитів визначали загальноприйнятими методами, гемоглобіну – гемоглобінціанідним. У сироватці крові визначали вміст оксиду азоту (NO) методом Гріна у модифікації Голікова, гаптоглобіну – за реакцією з риванолом наборами ПрАТ "Реагент" (Україна) та α2-макроглобуліну – за К.М. Веремєєнком. Статистичну обробку результатів проводили за програмою Statistica 10 (StatSoft Inc, USA, 2011). Встановлено, що кісткова травма у собак супроводжується зменшенням у периферичній крові кількості еритроцитів у 1,3 раза (p<0,001) та збільшенням в 1,1 раза (p<0,05) кількості лейкоцитів з тенденцією до підвищення вмісту гемоглобіну і тромбоцитів, порівняно з показниками клінічно здорових тварин. Після остеосинтезу в усіх групах набував розвитку лейкоцитоз. За остеозаміщення інтенсивність і тривалість лейкоцитарної реакції суттєво зменшувалася. У першій дослідній групі пік концентрації NO припадав на 21-у добу, за комбінованого остеозаміщення була відмічена фазність її змін, що мала два піки: на 7-у в 1,5 та на 21-у в 1,8 (p<0,001) раза більша, порівняно з показниками контрольної групи. Концентрація гаптоглобіну після кісткової травми у собак збільшувалася в 1,1 раза (p<0,001), порівняно з показником клінічно здорових тварин та сягала свого піку в усіх групах на 3-ю добу (p<0,001). Змін концентрації α2-макроглобуліну протягом усього періоду дослідження у групах не виявили. Комбіноване остеозаміщення кальцій-фосфатною керамікою із фібрином, збагаченим тромбоцитами, забезпечує індукцію ранніх остеогенних процесів за меншої інтенсивності реакції гострої фази за фазними піками оксиду азоту – індуктора ангіогенезу, що свідчить про перспективність остеозаміщення представленими матеріалами у тварин.

Ключові слова: оксид азоту, білки гострої фази, репаративний потенціал, тромбоцити.