Собакам природно притаманний високий рівень травматизму, що може сягати до 50 % від загалу хірургічної патології. Водночас досить поширеною у цього виду тварин є абдомінальна патологія. Проведення оперативного лікування згаданих патологій супроводжується значною соматичною та вісцеральною больовою реакцією. Робота виконана на кафедрі хірургії та хвороб дрібних домашніх тварин Білоцерківського національного аграрного університету в період 2010−2020 рр. Матеріалом для дослідження були клінічно здорові та хворі собаки, що надходили в клініку хвороб дрібних тварин університету. Формуючи клініко-експериментальну базу для досліджень враховували нозологічні форми патології та частоту її виникнення, звертали увагу на особливості хірургічного втручання залежно від виду тварин, типу та інтенсивності больової реакції, коректність анестезіологічного забезпечення. Вісцеральний тип больової реакції досліджували на собаках віком від 2-х до 10-ти років, яким проводили абдомінальні хірургічні втручання. Больова реакція соматичного типу характерна за переломів кісток та їх оперативного лікування. Включали у дослідження собак з переломами стегнової чи плечової кісток віком від 1-го до 10-ти років. Високий рівень ендотоксикозу властивий патохімічній фазі абдомінальної хірургічної патології у собак, при цьому концентрації в крові малонового діальдегіду (14,8±0,55 мкмоль/л) та молекул середньої маси виявилася відповідно в 1,6 та вдвічі вищими від норми. Однак найменшим їх рівень виявлено за збалансованої ацепромазин-кетамін-пропофолової анестезії, при цьому відсутні вірогідні зміни середньомолекулярних пептидів і незначне підвищення рівня малонового діальдегіду лише в 1,1 раза (р<0,01). Ацепромазин-буторфанол-пропофол-кетамінова анестезія за соматичної больової реакції в собак забезпечує повну аналгезію з керованим та швидким виходом із наркозу без встановлених вірогідних змін, під час операції, спектральних показників варіабельності серцевого ритму. За соматичної больової реакції в собак незалежно від схеми анестезії зберігається доопераційний рівень ендотоксемії та за спектральним аналізом ВСР, зокрема за індексом симпато-парасимпатичного балансу в 30 % хірургічно хворих собак виявляють нормотонію – 0,85–1,15, у 27 – симпатикотонію (LF/HF> 1,15), у 43 % – парасимпатикотонію (LF/HF< 0,85), що є ключовим критерієм вибору відповідної схеми анестезії.

Ключові слова: варіабельність серцевого ритму, ендогенна інтоксикація, анестезія, собаки, типи больової реакції, вісцеральна іннервація, соматична іннервація.