Ви є тут

Головна » Науковий вісник ветеринарної медицини № 2'2024

Лінійні розміри компонентів грануляційної тканини за гнійних ран у коней

Випадкові гнійні рани у коней є досить розповсюдженою патологією, яка повʼязана із режимами утримання і експлуатації тварин. Частіше вони локалізуються в ділянці задніх кінцівок (41,7 %). Проблема лікування поранених тварин досить часто пов’язана із недостатньою ефективністю наявних схем. У зв’язку з цим метою досліджень було апробація ефективності розробленого комплексного засобу антимікробної та сорбційно-детоксикаційної дії Ксерофлокс (у складі 2 % офлоксацину та 98 % гідрогелю метилкремнієвої кислоти) за гнійних шкірно-м’язових ран у коней та вивчення динамічних змін у структурі грануляційної тканини (діаметра ядер ендотеліоцитів, товщини стінки судин, товщини фібрил, параметрів судинного русла та кількості клітин грануляційної тканини). Встановлено, що в процесі загоєння гнійних шкірно-м’язових ран у коней, формування грануляційної тканини проходить з вираженими стадійними змінами. Формування первинних компонентів грануляційної тканини відбувається вже на другу добу після травми в напрямку від периферійних ділянок до центру. Стадія дозрівання та утворення сполучної тканини спостерігається у різні терміни, залежно від обраного засобу у першу фазу ранового процесу. Отримано результати клінічної апробації розробленого комплексного лікарського засобу антимікробної та сорбційно-детоксикаційної дії Ксерофлокс (до складу включено 2 % офлоксацину та 98 % гідрогелю метилкремнієвої кислоти) за гнійних шкірно-мʼязових ран у коней. Вибір як антибактеріального компоненту Офлоксацину обумовлений високою чутливістю до нього виділеної мікрофлори. За застосування Ксерофлоксу у першу фазу ранового процесу, починаючи із другої доби, реєстрували формування грануляційної тканини. Використання Ксерофлоксу, порівняно із Левомеколем, забезпечувало скорочення терміну загоєння випадкових шкірно-мʼязових ран з 24–26 до 20 діб (р˂0,001), що повʼязано із більш раннім формуванням артеріоловенулярного містка в грануляційній тканині, що супроводжувалося динамічним збільшенням діаметра ядер ендотеліальних клітин і товщини стінок судин, а також організації волокон сполучної тканини.

Ключові слова: коні, рана, ранова інфекція, лінійні розміри, ендотеліоцити, стінка судин, колагенові фібрили, лікування. 

СТОЦЬКИЙ О.Г.


БІЛИЙ Д.Д. https://orcid.org/0000-0003-3896-0384


СТОЦЬКИЙ А.О.


  1. Fighting off wound pathogens in horses with honeybee lactic acid bacteria / T.C. Olofsson et al. Current Microbiology. 2016. Vol. 73. P. 463–473. URL:https://link.springer.com/article/10.1007/s002 84-016-1080-2
  2. Ludwig E.K., van Harreveld P.D. Equine wounds over synovial structures. Veterinary Clinics: Equine Practice. 2018. Vol. 34. No 3. P. 575–590. URL:https:// www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0749073918300439?via%3Dihub
  3. McIver V.C. Studies on the effect of various topical agents on second intention wound healing of the equine distal limb (Doctoral dissertation). 2020. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/404687842.pdf
  4. Harman R.M., Theoret C.L., Van de Walle G.R. The horse as a model for the study of cutaneous wound healing. Advances in Wound Care. 2021. Vol. 10. No 7. P. 381–399. DOI:10.1089/wound.2018.0883
  5. Wilmink J.M. Differences in wound healing between horses and ponies. Equine wound management. 2016. P. 14–29. DOI:10.1002/9781118999 219.ch2
  6. Alhajj M., Goyal A. Physiology, granulation tissue. In Stat Pearls. Stat Pearls Publishing. 2021. URL:https://europepmc.org/article/nbk/nbk554402# free-full-text
  7. Does antibiotic use accelerate or retard cutaneous repair? A systematic review in animal models / L.S. Altoé et al. PloS one. 2019. Vol. 14. No 10. DOI:10.1371/journal.pone.0223511
  8. Orsini J.A. Update on Managing Serious Wound Infections in Horses: Wounds Involving Soft Tissues. Journal of Equine Veterinary Science. 2017. Vol. 55. P. 18–26. DOI:10.1016/j.jevs.2017.01.012
  9. Wilmink J.M., van Herten J., van Weeren P.R., Barneveld A. Retrospective study of primary intention healing and sequestrum formation in horses compared to ponies under clinical circumstances. Equine veterinary journal. 2002. Vol. 34. No 3. P. 270–273. DOI:10.2746/042516402776186047
  10. Kamoun E.A., Kenawy E.R.S., Chen X. A review on polymeric hydrogel membranes for wound dressing applications: PVA-based hydrogel dressings. Journal of advanced research. 2017. Vol. 8. No 3. P. 217–233. DOI:10.1016/j.jare.2017.01.005
  11. Batool M., Khurshid S., Qureshi Z., Daoush W.M. Adsorption, antimicrobial and wound healing activities of biosynthesised zinc oxide nanoparticles. Chemical Papers. 2021. Vol. 75. No 3. P. 893–907. DOI:10.1007/s11696-020-01343-7
  12. Стоцький О.Г. Зміни температури поверхні ранового ложа в процесі загоєння гнійних шкріном’язових ран у коней. Науковий вісник ветеринарної медицини. 2017. № 1. С. 31–35.
  13. Ruzickova P., Trencart P., Laverty S. Spontaneous hoof capsule loss following lacerations of the equine distal limb. Equine Veterinary Education. 2017. Vol. 29. No 9. P. 472–477. DOI:10.1111/eve.12597
  14. Karagianni A.E., Lisowski Z.M., Hume D.A., Scott Pirie R. The equine mononuclear phagocyte system: The relevance of the horse as a model for understanding human innate immunity. Equine veterinary journal. 2021. Vol. 53. No 2. P. 231–249. DOI:10.1111/evj.13341
  15. Lux C.N. Wound healing in animals: a review of physiology and clinical evaluation. Veterinary dermatology. 2022. Vol. 33. No 1. P. 91–127. DOI:10.1111/vde.13032
  16. Fingerhut L., Dolz G., de Buhr N. What is the evolutionary fingerprint in neutrophil granulocytes?. International journal of molecular sciences. 2020. Vol. 21. No 12. 4523 p. DOI:10.3390/ijms21124523
  17. An equine wound model to study effects of bacterial aggregates on wound healing / E. Jørgensen et al. Advances in wound care. 2019. Vol. 8. No 10. P. 487–498. DOI:10.1089/wound.2018.0901
  18. Ribeiro G., Carvalho L., Borges J., Prazeres J. The Best Protocol to Treat Equine Skin Wounds by Second Intention Healing: A Scoping Review of the Literature. Animals: an open access journal from MDPI. 2024. Vol. 14. No 10. 1500 p. DOI:10.3390/ ani14101500
  19. Du Cheyne C., Martens A., De Spiegelaere W. High numbers of cd163-positive macrophages in the fibrotic region of exuberant granulation tissue in horses. Animals. 2021. Vol. 11. No 9. 2728 p. DOI:10.3390/ani11092728
  20. BEVA primary care clinical guidelines: Wound management in the horse / S.L. Freeman et al. Equine veterinary journal. 2021. Vol. 53. No 1. P. 18–29. DOI:10.1111/evj.13289.
  21. Theoret C.L., Barber S.M., Moyana T.N., Gordon J. R. Expression of transforming growth factor β1, β3, and basic fibroblast growth factor in full‐ thickness skin wounds of equine limbs and thorax. Veterinary Surgery. 2001. Vol. 30. No 3. P. 269–277. DOI:10.1053/jvet.2001.23341.
  22. Growth characteristics of fibroblasts isolated from the trunk and distal aspect of the limb of horses and ponies / C.B. Miller et al. Veterinary Surgery. 2000. Vol. 29. No 1. P. 1–7. DOI:10.1111/j.1532-950x.2000.00001.x.
  23. Differences in wound contraction between horses and ponies: the in vitro contraction capacity of fibroblasts / J.M. Wilmink et al. Equine veterinary journal. 2001. Vol. 33. No 5. P. 499–505. DOI:10.2746/042516401776254817
  24. Comparative study on microvascular occlusion and apoptosis in body and limb wounds in the horse / É. Lepault et al. Wound repair and regeneration. 2005. Vol. 13. No 5. P. 520–529. DOI:10.1111/j.1067-1927.2005.00073.x.
  25. Treatment of limb wounds of horses with orf virus IL-10 and VEGF-E accelerates resolution of exuberant granulation tissue, but does not prevent its development / L.M. Wise et al. PloS one. 2018. Vol. 13. No 5. DOI:10.1371/journal.pone.0197223
  26. Стоцький О. Г. Мікробний пейзаж гнійних ран у коней залежно від їх анатомо-топографічної локалізації. Вісник Сумського національного аграрного університету. Ветеринарна медицина. 2012. Vol. 1. P. 137–140. URL:http://visnyk.snau.edu.ua/sample/files/snau_2012_1_vet_30/JRN/40.pdf
  27. Стоцький О.Г., Погорєлов М.В. Структурна та морфологічна організація грануляційної тканини у коней за випадкових ран. Науковий вісник Білоцерківського НАУ. 2010. T. 4. Вип. 76. С. 146–151.
  28. Kayode O.A. Epidemiological study on wound distribution pattern in horses presented at two veterinary clinics in south west, Nigeria between 2007–2010. Journal of Dairy, Veterinary & Animal Research. 2017. Vol. 5. No 4. DOI:10.15406/jdvar.2017.05.00148
  29. Theoret C., Wilmink J.M. Exuberant granulation tissue. Equine wound management. 2016. Р. 369–384. DOI:10.1002/9781118999219.ch15
  30. Common superficial and deep cutaneous bacterial infections in domestic animals: A review / M. Faccin et al. Veterinary pathology. 2023. Vol. 60. No 6. Р. 796–811. DOI:10.1177/03009858231176558
  31. Wilmink J.M., Archer D.C. Complications of excessive granulation tissue. Complications in Equine Surgery. 2021. Р. 204–211. DOI:10.1002/9781119190 332.ch19
  32. Dahlgren L.A. Regenerative medicine therapies for equine wound management. Veterinary Clinics: Equine Practice. 2018. Vol. 34. No 3. Р. 605–620. DOI:10.1016/j.cveq.2018.07.009
  33. Cardona-Álvarez J., Vargas-Vilória M., Patarroyo-Salcedo J. Pythiosis cutaneous in horses treated with triamcinolone acetonide. Histological and histochemical description. Revista MVZ Córdoba. 2017. Part 2. Vol. 22. No 1. Р. 5638–5652. DOI:10.21897/rmvz.924
  34. Berry D.B., Sullins K.E. Effects of topical application of antimicrobials and bandaging on healing and granulation tissue formation in wounds of the distal aspect of the limbs in horses. American Journal of Veterinary Research. 2003. Vol. 64. No 1. P. 88–92. DOI:10.2460/ajvr.2003.64.88
  35. Regional disturbances in blood flow and metabolism in equine limb wound healing with formation of exuberant granulation tissue / M.A. Sørensen et al. Wound Repair and Regeneration. 2014. Vol. 22. No 5. P. 647–653. DOI:10.1111/wrr.12207
  36. Comparative study on microvascular occlusion and apoptosis in body and limb wounds in the horse / É. Lepault et al. Wound repair and regeneration. 2005. Vol. 13. No 5. P. 520–529. DOI:10.1111/j.1067-1927.2005.00073.x
  37. Dubuc V., Lepault É., Theoret C.L. Endothelial cell hypertrophy is associated with microvascular occlusion in horse wounds. Canadian journal of veterinary research. 2006. Vol. 70. No 3. 206 p. URL:https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC1477938/
  38. Effect of gallium maltolate on a model of chronic, infected equine distal limb wounds / S.P. Lawless et al. PloS one. 2020. Vol. 15. No 6. DOI:10.1371/journal.pone.0235006
  39. Dart A.J., Sole‐Guitart A., Stashak T.S., Theoret C. Management practices that influence wound infection and healing. Equine wound management. 2016. Р. 47–74. DOI:10.1002/9781118999219.ch4
ДолученняРозмір
PDF icon stotskyi_2_2024.pdf14.44 МБ
Науковий вісник ветеринарної медицини № 2'2024