Ви є тут

Головна » 2020 » Науковий вісник ветеринарної медицини № 1'2020

Морфогенез осередків окостеніння кісткових органів поросят у ранньому постнатальному періоді онтогенезу

Динаміка росту та розвитку основних і додаткових осередків окостеніння кісткових органів дає можливість з’ясування закономірностей зміни їх тканинних компонентів і наступну вікову ремоделяцію за виконання біомеханічної та кровотворної функцій. Особливості морфогенезу кровотворних компонентів скелета в продуктивних тварин необхідно враховувати при визначенні етіопатогенезу та розробці методів лікування і профілактики інфекційних захворювань, імунодефіцитних і анемічних станів у молодняку. Досліджували кісткові органи (9-й грудний хребець, стегнова кістка) від клінічно здорових новонароджених, 5-, 10-, 15- та 20-добових поросят (n=5) білої української породи, вирощених за традиційними технологіями. Рентгенологічними дослідженнями в органах універсального гемопоезу визначали наявність і ступінь розвитку діа-, епі- та апофізарних осередків окостеніння, а також особливості структури губчастої і компактної кісткової тканин. Визначення відносної площі осередків окостеніння на рентгенограмах проводили методом “крапкового підрахунку” з використанням окулярних тестових систем за методикою Г.Г. Автандилова. У новонароджених поросят у кістках осьового скелету виявляються лише діафізарний (тіла) осередок окостеніння та дужки, тоді як у кістках периферійного – діа- та епіфізарні, а також апофізарний (більшого вертлюга). Із віком у кістках кінцівок кількість їх не змінюється, а осьового скелету – окрім раніше сформованих діафізарного і дужки, зʼявляються епіфізарні (голівки та ямки), починаючи з 20-добового віку. В усіх кістках спостерігається збільшення розмірів і відносної площі раніше сформованих осередків окостеніння. У кісткових органах всіх вікових груп превалює дрібнокоміркова губчаста кісткова тканина, тоді як компактна на момент народження наявна лише в периферійному скелеті, а в осьовому – вперше зʼявляється у тілі хребця 10-добових, а також у дужці – 20-добових поросят. Товщина метафізарних хрящів, субхондральних кісток суглобових хрящів, а також епі- та діаметафізарної субхондральних кісток з віком помірно збільшується.

Ключові слова: органи кровотворення та імунного захисту, скелет, кісткові органи, основні і додаткові осередки окостеніння, кісткова тканина, поросята.

 

ОЛІЯР А.В. https://orcid.org/0000-0002-8918-2693


ЛЕЩОВА М.О. https://orcid.org/0000-0002-4251-4152


ЛОГВІНОВА В.В. https://orcid.org/ 0000-0002-2084-6850


  1. Бабаева А. Г. Кроветворные и лимфоидные органы. Структурные основы адаптации и компенсации нарушенных функций. Москва, 1987. 215 с.
  2. Донцов В. И. Иммунобиология постнатального развития. Москва: Наука, 1990. 152 с.
  3. Снеткова П. О. Морфофункціональні особливості кісткової системи собак неонатального та молочного періодів: автореф. дис. канд. вет. наук: 16.00.02. Національний університет біоресурсів і природокористування України. Київ, 2010. 23 с.
  4. Сосонний С. В. Закономірності морфогенезу кровотворних компонентів скелета плодів великої рогатої худоби: автореф. дис. канд. вет. наук: 16.00.02. Харківська державна зооветеринарна академія. Харків, 2012. 23 c.
  5. Гаврилін П. М., Перетятько О. В. Особливості постнатального морфогенезу та структурно-функціональної спеціалізації паренхіми лімфатичних вузлів птиці. Науково-технічний бюлетень НДЦ біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК. 2012. Т.1. №1. С. 16–22. URL:http:// base.dnsgb.com.ua/files/journal/Buleten-boobezpeky/ Bulet-biobezpeky-2012-%D0%A21-%E2%84%961/Buletbiobezpeky-2012-%D0%A21%E2%84%961_%D1%81%D1 %82%D0%BE%D1%80.%2016-22.pdf
  6. New patterns of the growing L3 vertebra and its 3 ossifi cation centers in human fetuses – a CT, digital, and statistical study / Szpinda М. et al. Med Sci Monit Basic Res. 2013. Vol. 19. P. 169–180. Doi: https://doi.org/10.12659/ MSMBR.883956
  7. Барсукова В.В. Особливості імунних структур тонкої кишки мускусних качок в ранньому постнатальному онтогенезі. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: «Ветеринарна медицина, якість і безпека продукції тваринництва». 2013. Вип. 188(1). С. 43–49. URL:https://dspace. dsau.dp.ua/jspui/handle/123456789/1877
  8. Cross-sectional study of the ossifi cation center of the C1–S5 vertebral bodies / Szpinda М. et al. Surg Radiol Anat. 2013. Vol. 35. P. 395–402. Doi: https://doi.org/10.1007/ s00276-012-1045-5
  9. Ossifi cation of the vertebral column in human foetuses: histological and computed tomography studies / Skórzewska А. et al. Folia Morphol. 2013. Vol. 72. No. 3. Р. 230–238. Doi: https://doi.org/10.5603/FM.2013.0038
  10. Мирний О. М. Особливості динаміки росту та розвитку осередків енхондрального остеогістогенезу та універсального гемопоезу в скелеті плодів свині свійської. Наукові праці Південного філіалу Національного університету біоресурсів і природокористування України "Кримський агротехнологічний університет". Серія: Ветеринарні науки. 2013. Вип. 151. С. 294–298. URL:http:// nbuv.gov.ua/UJRN/Npkau_2013_151_52
  11. Рахмун Д. Е. Закономірності структурно-функціональної організації і зональної спеціалізації паренхіми лімфатичних вузлів верблюда свійського (Camelus Dromedarius): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук: 16.00.02. Харківська державна зооветеринарна академія. Харків, 2016. 26 с.
  12. Сапин М. Р., Этинген Л. Е. Иммунная система человека. Москва: Медицина, 1996. 304 с. URL:https://www. libex.ru/detail/book41612.html
  13. Рабсон А., Ройт А., Делвз П. Основы медицинской иммунологии. Москва: Мир, 2006. 320 с. URL:https:// www.twirpx.com/fi le/1498199/
  14. Чертков И. Л. Стволовая кроветворная клетка и её дифференцировка в миелоидном и лимфоидном направлении. Иммуногенез и клеточная дифференцировка. Москва, 1978. С. 102–127.
  15. Еверт В.В., Гаврилін П.М., Лєщова М.О. Морфометрична характеристика органів універсального гемопоезу поросят у період постнатальної адаптації. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького. Серія: Ветеринарні науки. 2018. 20(83). С. 13–18. Doi:  https://doi.org/10.15421/nvlvet8303
  16. Фриденштейн А. Я. Стромальные клетки костного мозга и кроветворное микроокружение. Архив патологии. 1982. Т. 44. № 10. С. 3–11.
  17. Торубарова Н. А., Кошель И. В., Яцык Г. В. Кроветворение плода и новорожденного. Москва: Медицина, 1993. 208 с. URL:http://patrick-book.ru/torubarova-n.-a.,koshel-i.-v.,-yac
  18. Автандилов Г.Г. Медицинская морфометрия. Москва: Медицина, 1990. 384 с. URL:https://www.twirpx. com/fi le/662076/
  19. Биологические основы ветеринарной неонатологии / Х. Б. Баймишев и др. Самара: РИЦ СГСХА, 2013. 452 с. URL:https://rucont.ru/efd/231941
  20. Мирний О. М., Оліяр А. В.  Закономірності морфогенезу кровотворних компонентів органів універсального кровотворення та імунного захисту в плодів свині свійської. Науково-технічний бюлетень Науково-дослідного центру біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК. 2014. Т. 2. №1. С. 37–43. URL:http://nbuv.gov.ua/ UJRN/ndbnndc_2014_2_1_7
  21. 21. Оліяр А. В., Лєщова М. О. Структурно-функціональна організація центральних органів кровотворення та імунного захисту поросят протягом раннього постнатального періоду онтогенезу. Theoretical and Applied Veterinary Medicine. 2019. 7(1). С. 8–13.  Doi: https://doi. org/10.32819/2019.71002
  22. Gavrilin P., Oliyar A., Myrnyi O. Peculiarities of morphogenesis of universal hematopoesis and immune protection in fetuses of domestic pig. The Animal Biology. 2016. Т. 18. №4. С. 30–34. Doi:http://dx.doi.org/10.15407/animbiol18.04.030
  23. Структурно-функціональна організація кісткового мозку поросят / Гаврилін П. М. та ін. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького. 2017. Т. 19. № 77. С. 32–37. Doi:https://doi.org/10.15421/nvlvet7708
  24. Грабчак Ж. Г. Морфофункциональные особенности бедренных костей неонатальных телят. Ветеринарна медицина: міжвідомчий тематичний науковий  збірник. 2000. Вип. 77. С. 106–111.
  25. Travlos G. S. Normal Structure, Function, and Histology of the Bone Marrow. Toxicologic Pathology. 2006. Vol. 34(5). Р. 548–565. Doi:https://doi. org/10.1080/01926230600939856
  26. Baumgart M., Szpinda M., SzpindaA. New anatomical data on the growing C4 vertebra and its three ossifi cation centers in human fetuses. Surgical and Radiologic Anatomy. 2012. Vol. 35(3). P. 191–203. URL:https://link.springer.com/ article/10.1007/s00276-012-1022-z
  27. Morphometric study of the T6 vertebra and its three ossifi cation centers in the human fetus / Szpinda M. et al. Surgical and Radiologic Anatomy. 2013. Vol. 35(10). P. 901– 916. URL:https://cyberleninka.org/article/n/303435/viewer
  28. Extracellular vesicles released from mesenchymal stromal cells stimulate bone growth in osteogenesis imperfecta / Otsuru S. et al. Cytotherapy. 2017. Р. 1–12. Doi:https:// doi.org/10.1016/j.jcyt.2017.09.012
  29. Hematopoietic derived cells do not contribute to osteogenesis as osteoblasts / Otsuru S. et al. Bone. 2017. Т. 94. Р. 1–9. Doi:http://dx.doi.org/10.1016/j.bone.2016.10.003
  30. Morphogenesis of the sternum in quail embryos / Araby N. et al. SVU-International Journal of Veterinary Sciences. 2018. Vol. 1(1). P. 16–24. URL:https://www.semanticscholar.org/paper/Morphogenesis-of-the-Sternum-in-Qu...
ДолученняРозмір
PDF icon olijar_1_2020.pdf5.42 МБ
2020
Науковий вісник ветеринарної медицини № 1'2020