Ви є тут
Неспецифічна резистентність організму кролів за впливу збудника пасалурозу
Вивчення особливостей імунітету є запорукою ефективної профілактики та лікування хворих тварин. Імунітет за гельмінтозів має ряд особливостей, які зумовлені взаємовідносинами в системі паразит-хазяїн. З багатьох видів гельмінтів кролів кількісно домінуючим є пасалуроз. Метою дослідження було вивчити вплив збудника Passalurus ambiguus на показники неспецифічної резистентності організму кролів. Cформованo за принципом аналогів групи кролів-самців 3–5-місячного віку. Інтенсивність інвазії досліджували за методом Мак-Мастера. Кролі, хворі на пасалуроз, мали різні рівні інтенсивності інвазії (ІІ): низький (ІІ=276,47±43,33 яєць в 1 г фекалій) – І дослідна, середній (ІІ=1293,75±275,80 яєць в 1 г фекалій) – ІІ дослідна та високий рівень ІІ (ІІ=2446,67±422,11 яєць в 1 г фекалій) – ІІІ дослідна групи. У фекаліях тварин контрольної групи яєць гельмінтів не виявляли. Встановлено, що у клінічно хворих кролів за високої ІІ, фагоцитарна активність нейтрофілів нижча на 9,71 % (p<0,01), ніж у здорових. При цьому фагоцитарне число у цих тварин вірогідно нижче на 14,08 % (p<0,01), порівняно з контролем. Низькі бактерицидну активність сироватки крові на 5,45 % (p<0,05), 8,00 % (p<0,01), 14,49 % (p<0,001) та лізоцимну активність сироватки крові на 4,15 % (p<0,001), 5,22 % (p<0,001), 7,04 % (p<0,001) спостерігали у кролів відповідно І, ІІ, ІІІ груп. Зменшення даних показників у хворих тварин може бути зумовлено послабленням чинників неспецифічної природної резистентності організму. Аналізуючи рівень циркулюючих імунних комплексів, виявили високі рівні середніх і дрібних циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) у клінічно хворих кролів з низькою, середньою та високою ІІ відповідно в 2,23 раза (p<0,001), 2,37 (p<0,001), 2,74 раза (p<0,001) і в 1,95 раза (p<0,01), 2,09 (p<0,001) і 2,22 раза (p<0,001), проти аналогічних показників у контрольних тварин. Це зростання рівня ЦІК у хворих вказувало на розвиток синдрому імунотоксикозу, ступінь вираженості якого корелював з рівнем ІІ захворювання.
Ключові слова: фагоцитарна активність, лізоцимна активність, бактерицидна активність, ЦІК, пасалуроз, Passalurus ambiguus.
https://orcid.org/0000-0003-0892-04021. Boag В. Helminth parasites from the wild rabbit orycto-laguscuniculus (L). Journal of Helminthology. 1985. Vol. 58. Р. 61–69.
2. Sonon T. Enquetesur Pelevage du lapin dans la province du Mono. Memoire pour obtention du DETS, C.P.U., Abomey-calavi (Benin). 1986. Р. 123–128.
3. Sequence variability in four mitochondrial genes among rabbit pinworm (Passalurus ambiguus) isolates from diff erent localities in China / L. Sheng et al. Mitochondrial DNA. 2014. Vol. 26(4). Р. 501–504. Doi: https://doi.org/10.3 109/19401736.2013.855898
4. Pathomorphological changes in the large intestine of rabbits parasitised by Passalurus ambiguus (Nematoda, Oxyuridae) / S.M. Mykhailiutenko et al. Regulatory Mechanisms in Biosystems. 2019. Vol. 10. №1. Р. 69–74. Doi: https://doi.org/10.15421/021911
5. Дуда Ю.В., Кунєва Л. В., Христян О. В. Показники білкового обміну кролів за пасалурозної інвазії. Науково-технічний бюлетень Науково-дослідного центру біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК. 2017. Т. 5. № 1. С. 93–96.
6. The complete mitochondrial genome of rabbit pinworm Passalurus ambiguus: genome characterization and phylogenetic analysis / G.H. Liu et al. Parasitology Research. 2015. Vol. 115(1). P. 423–429. Doi: https://doi.org/10.1007/ s00436-015-4778-3
7. Prevalence, Morphological and Molecular Phylogenetic Analyses of the Rabbit Pinworm, Passalurus ambiguous Rudolphi 1819, in the Domestic Rabbits Oryctolaguscuniculus / R. Abdel-Gaber et al. Acta Parasitologica. 2019. Vol. 64(2). P. 316–330. Doi: https://doi. org/10.2478/s11686-019-00047-7
8. Дубницкий А.А. Пассалуроз. Болезни кроликов. Москва: Колос, 1974. С. 184–190.
9. Флориан Д. Д. Пассалуроз кроликов в условиях Московской области (биология возбудителя, эпизоотология и меры борьбы): автореф. дис. … канд. вет. наук. Москва, 1997. 22 с.
10. Корнієнко Л.Є., Домбровський О.Б., Пономар С.І., Антіпов А.А. Інфекційні та інвазійні хвороби кролів. Біла Церква, 2003. 288 с.
11. Гришина Е.А., Довгалев А.С. Некоторые механизмы вторичной иммуносупрессии в процессе хронизации геогельминтозов. Российский паразитологический журнал. 2016. №2(36). С. 202–209.
12. Дуда Ю.В. Клітинний імунітет кролів за впливу Treponema cuniculi. Науково-технічний бюлетень ДНДКІ ветеринарних препаратів та кормових добавок і Інституту біології тварин НААН. 2019. Випуск 20. № 2. С. 223–229. Doi: https://doi.org/10.36359/ scivp.2019–20–2.28
13. Гришина Е.А. Антигены и метаболиты гельминтов как регулирующие факторы противопаразитарного иммунитета. Эпидемиология и инфекционные болезни. Актуальные вопросы. 2016. №2. С. 58–63.
14. Дуда Ю.В. Неспецифічна реактивність організму кролів за впливу цистицеркозної інвазії. Науковий вісник ЛНУВМ та БТ імені С. З. Ґжицького. 2019. Т. 21. № 94. С. 132–135. Doi: https://doi.org/10.32718/nvlvet9424
15. Брода Н. А., Віщур О. І., Рацький М. І., Лешовська Н. М., Крушельницька З. І. Природна резистентність організму корів та їх телят за дії препарату "Оліговіт". Біологія тварин. 2011. Т. 13. № 1–2. С. 397–401.
16. Татарчук Л.В. Особливості місцевих імунних реакцій у порожній кишці при пострезекційній портальній гіпертензії. Шпитальна Хірургія. Журнал Імені Л. Я. Ковальчука. 2018. № 2. С. 38–42. Doi: https://doi. org/10.11603/2414-4533.2018.2.9201
17. Лазарева Ю.Б., Филиппова А.В., Романова Л.М., Гришина Е.А. Актуальные проблемы подавления иммунитета при гельминтозах. Фундаментальные науки и практика. Сборник научных трудов. 2010. Вып. 2. С. 70–71.
18. World Association for the Advancement of Veterinary Parasitology (W.A.A.V.P.) second edition of guidelines for evaluating the effi cacy of anthelmintics in ruminants (bovine, ovine,caprine) / I.B. Wood et al. Vet Parasitol. 1995. № 58. P. 181–213. Doi: https://doi. org/10.1016//0304-4017(95)00806-2
19. Лабораторні методи досліджень у біології, тваринництві та ветеринарній медицині / В. В. Влізло та ін.; за ред. В. В. Влізла. Львів: Сполом, 2012. 764 с.
20. Смирнова О.В., Кузьмина Т.А. Определение бактерицидной активности сыворотки крови методом фотонефелометрии. ЖМЭИ. 1966. № 4. С. 8–11.
21. Дорофейчук В.Г. Лизоцимная активность сыворотки крови. Лабораторное дело. 1968. № 1. С. 28–34.
22. Шутурма О.Я., Лісничук Н.Є., Довгалюк А. І. ЦІК та їх роль у виникненні поєднаних патологій органів травної системи. Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2013. №2. С. 223–225.
23. Shimazaki Y., Takahashi A. Antibacterial activity of lysozyme-binding proteins from chicken egg white. Journal of Microbiological Methods. 2018. Vol. 154. Р. 19–24. Doi: https://doi.org/10.1016/j.mimet.2018.10.001
24. Lysozyme activity on contact lenses and the impact of denatured lysozyme on human corneal epithelial cells / Subbaraman L. et al. Contact Lens and Anterior Eye. 2018. Vol. 41. Р. 20–S21. Doi: https://doi.org/10.1016/j. clae.2018.04.145
25. Dumych T., Paryzhak S., Bilyy R. Involvement of neutrophil hydrolytic enzymes in the modifi cation of circulating immune complexes under the circumstances of experimental sepsis. Proceedings of the Shevchenko Scientifi c Society. Medical Sciences. 2019. Vol. 55(1). Р. 31–39. Doi: https://doi.org/10.25040/ntsh2019.01.03
| Долучення | Розмір |
|---|---|
 duda_2_2019.pdf | 2.41 МБ |