Ви є тут
Озонотерапія як нова антимікробна стратегія
Центр громадського здоров’я МОЗ України повідомляє, що стійкість до антибіотиків (антимікробна резистентність) та поява мультирезистентних бактеріальних штамів є проблемою глобального значення. Всесвітня Організація Охорони Здоров’я (ВООЗ) оголосила антибіотикорезистентність однією з основних загроз людству. Саме тому зменшення використання антибіотиків і пошук альтернативи останніх є актуальним питанням, зокрема у ветеринарній медицині. Метою досліджень було вивчити антимікробні властивості озону стосовно збудників раневої інфекції і дослідити можливість використання озонотерапії як потенційного методу антимікробної терапії. Матеріалом для визначення антимікробної дії озону були проби ексудату від хворих собак з гнійними ранами та змиви після санації гнійних ран озонованим 0,87 % розчином NaCl. Складність перебігу ранового процесу за гнійного запалення значною мірою залежить від ступеня мікробного обсіменіння рани і видового складу мікроорганізмів. Тому важливим аспектом було вивчення антимікробних властивостей озону за його дії на гнійний ексудат іn vitro» і in vivo і визначення при цьому бактерицидного впливу на мікроорганізми. Загальне мікробне число визначали методом серійних розведень за Пастером, а видовий склад мікроорганізмів – за культуральними та біохімічними властивостями культивованих мікробних колоній з наступною мікроскопією мазків чистих культур, пофарбованих за Грамом. Мікрофлора гнійних ран була представлена Staph. аureus, Str. faecalis і E. coli. Мікробне забруднення гнійного ексудату до лікування становило від 6,6•10-10 до 3,7•10-8 КУО/мл. Озон проявляє антимікробний вплив на мікроорганізми в рані, однак за концентрації 7 мг/мл не чинить подразнюючої дії на тканини організму. Результати мікробіологічних досліджень підтверджуються клінічними даними. Так, уже на третю добу лікування у тварин в зоні пошкодження була незначна кількість раневого ексудату, а мікробне число останнього склало 1,4•10-4 3,1•10-3 КУО/мл, що є нижче критичного рівня забруднення і в більшості випадків не призводить до прогресування гнійно-запального процесу, тому озонотерапія може розглядатися як додаткова або альтернативна терапія бактеріальної інфекції. Ключові слова: озон, озонотерапія, гнійні рани, антибіотикорезистентність.
- Rowen Robert Jay. Ozone therapy as a primary and sole treatment for acute bacterial infection: case report. Medical Gas Research. 2018. no. 8(3). P. 121–124. Doi:https: //doi.org/10.4103/2045-9912.241078
- Rowen Robert Jay. Ozone therapy in conjunction with oral antibiotics as a successful primary and sole treatment for chronic septic prosthetic joint: review and case report. Medical Gas Research. 2018. no. 8(2). P. 67–71. Doi:https: // doi.org/10.4103/2045-9912.235139
- Отчич О. Біологічні аспекти впливу озону на кров. Вісник Львівського університету. 2012. Вип. 59. С. 23–36.
- Investigating antibody-catalyzed ozone generation by human neutrophils / B.M. Babior et al. Jr. Proc Natl Acad Sci USA. 2003. no. 100. P. 3031–3034. Doi:https: //doi. org/10.1073/pnas.0530251100
- Buric J., Berjano P., Damilano M. Severe Spinal Surgery Infection and Local Ozone Therapy as Complementary Treatment: A Case Report. International Jorney of Spine Surgery. 2019. no. 13 (4). P. 371–376. Doi:https: //doi.org/10.14444/6050
- Hernández F.A. To what does ozone therapy need a real biochemical control system? Asesment and importance of oxidative stress. Arch. Medical Research. 2007. no. 38. P. 571–578. Doi:https: //doi.org/10.1016/j.arcmed.2007.03.002
- Підборська Р. В., Шаганенко В.С. Озонотерапія – безпечна альтернатива антибіотикотерапії. Науковий вісник ветеринарної медицини. 2016. Вип. 2. С. 69–74.
- Tiwari S., Avinash A., Katiyar S. Dental applications of ozonetherapy: a review of literature. Saudi Jornal. Dental Research. 2017. no. 8(1). P. 105–111.
- Amin Laila E. Biological assessment of ozone therapy on experimental oral candidiasis in immunosuppressed rats. Biochem Biophys Rep. 2018. no. 15. P. 57–60. Doi:https: // doi.org/10.1016/J.BBREP.2018.06.007
- Росул М.В., Пацкань Б.М. Мікробіологічний моніторинг ран у хворих на синдром стопи діабетика на фоні озонотерапії в практиці сімейного лікаря. Здоров’я нації. 2016. no. 1–2 (37–38). С. 165–169.
- Bocci V. Ozone: a new medical drug. Dordrecht, The Netherlands: Springer. 2011. P. 1–4.
- Холодняк О.В. Лікування, профілактика та прогнозування локалізованих запальних захворювань тканин пародонта: дис. … канд. мед. наук: спец. 14.01.22. Ужгород, 2017. 204 с.
- Загальна мікробіологія : методичні вказівки з мікробіологічних методів досліджень / В.В. Рухляда та ін. Біла Церква: БДАУ, 1999. 52 с.
- Определитель бактерий Берджи / Дж. Хоулт и др.; под ред. Дж. Хоулта. 9-изд., 2-томное. М: Мир, 1997. 799 с.
- Підборська Р.В. Вплив озонованого фізіологічного розчину на стан пероксидного гемолізу еритроцитів та їх популяційний склад у крові собак. Наук. вісник Луган. нац. аграр. ун-ту: ветеринарні науки. Луганськ, 2009. № 9. С. 64–68.
- Ільніцький М.Г., Підборська Р.В., Тарануха С.І. Вплив різних концентрацій озоно-кисневої суміші на мікробний пейзаж гнійних ран у собак. Вісник Полтав. держ. аграр. акад. Полтава, 2009. № 4. С. 154–158.
- Ільніцький М.Г., Підборська Р.В. Озонотерапія як безпечний та перспективний метод у ветеринарній практиці. Вісник ЖНАЕУ. 2015. № 2 (50). Т. 1. С. 348–354.
- Ільніцький М.Г., Підборська Р.В., Солодчук В.Л. Озонотерапія у практиці ветеринарної хірургії: методичні рекомендації. Біла Церква, 2011. 23 с.
- Parva J., Gunjan P., Priti Y. Ozone therapy: the alternative medicine of future. Rev. Art. Pharm. Sci. 2012. Vol. 2. Issue 4. P. 196–203.
- Seidler V., Linetskiy I., Hubalkova H. Ozone and its usage in general medicine and dentistry. A review article. Prague Med. Report. 2008. Vol. 109. no. 1. Р. 5–13. PMID: 19097384
Долучення | Розмір |
---|---|
shahanenko_2_2020.pdf | 1.34 МБ |