Нині дрібну рогату худобу, особливо овець, розводять на всіхконтинентах, за виключенням Антарктиди. Це обумовлено високоюадаптивністю і життєстійкістю овець до різних негативних чинниківзовнішнього середовища, невибагливістю до кормів з використаннямпереважно природних пасовищ та забезпечення людини продуктамихарчування.Поряд з перевагами у веденні вівчарства, з’явились і недоліки– захворювання незаразної, інфекційної і паразитарної етіології, щопотребує з’ясування причин захворювання, збудників та їх властивостей, методів лікування і профілактики.Аналіз літературних джерел вказує, що основою прогнозуваннянеблагополуччя овець щодо хвороб паразитарної етіології є дослідження та вивчення видового складу гельмінтів.У результаті овоскопічних досліджень фекалій від овець, якіпроведені у господарстві, встановлено значне розповсюдження паразитозів травного тракту.За дослідження 846 голів овець паразитозами було уражено 457голів (ЕІ становила 54,02 %) за інтенсивності від 9 до 2786 яєць абоооцист/г фекалій. Овець вільних від паразитозів було 389 голів, щостановило 45,98 %.За морфологічними ознаками яєць та ооцист виділених із фекалій хворих тварин, були виявлені яйця сірого кольору, овальноїформи з гладенькою оболонкою, незрілі. Така будова характерна дляяєць стронгілідного типу, вони належали паразитам ряду Strongylida.Крім того, виявляли яйця коричневого кольору, бочкоподібної форми, із пробочками на полюсах. Така будова характерна для яєць трихурисів, які належать до ряду Trichurida. Яйця стронгілоїдесів видуStrongyloides papillosus, які належать до підряду Rhabditata, булидрібні, овальні, круглі або асиметричні з тонкою гладенькою оболонкою, сірого кольору, зі формованою личинкою. Крім яєць гельмінтів також знаходили ооцисти найпростіших, які належали до рядуСоссіdiida.Встановлено, що найчастіше (39,39 %) у овець господарствареєстрували збудників стронгілятозів травного тракту, дещо меншою мірою – збудників трихурозу (28,88 %) та стронгілоїдозу(21,44 %) і найменшою відмічали ураженість ооцистами найпростіших (10,29 %).Гельмінтоовоскопічні дослідження показали, що паразитозитравного тракту овець в умовах господарства перебігали як у складімікстінвазій (60,16 %), так і у вигляді моноінвазії (39,84 %).В умовах господарства вівці більшою мірою уражені збудникамистронгілідозів травного тракту – 55,10 %. Меншою мірою у овець реєстрували стронгілоїдесів (20,41 %), трихурисів (18,37 %), а найменше були уражені вівці ооцистами еймерій (6,12 %). У овець найчастіше реєстрували асоційований перебіг паразитозів травного тракту.Зокрема, дво- і трикомпонентні мікстінвазії спостерігали у 63,40 та35,29 % відповідно. Меншою мірою (1,31 %) реєстрували комбінаціїпаразитозів з чотирма видами паразитів.Із двокомпонентних асоціацій зареєстровано 6 різновидів комбінацій. Найбільш поширеною виявилася асоціація паразитів, представлена збудниками стронгілят та трихурисів, що становило 51,55 %від загальної кількості хворих на двокомпонентну асоціацію.Трикомпонентні асоціації паразитів реєстрували меншою мірою(54 випадки від загальної кількості хворих). Зафіксовано 3 різновидикомбінацій збудників. Найбільший процент уражених тварин був укомбінації стронгіляти+трихуриси+стронгілоїдеси – 61,11 %.

Ключові слова: стронгілоїдеси, нематодіри, стронгілятози,ооцисти еймерій, екстенсивність інвазії, інтенсивність інвазії, вівці,моноінвазія, поліінвазія.