Стратегія «Єдине здоров’я» передбачає контроль всіх процесів за виробництва харчових продуктів у ланцюгу «від поля до столу». Виявлення біотоксикантів, зокрема ентеротоксигенних кишкових паличок, можна здійснювати різними методами. Однак жоден з них не можна віднести до експрес-методів. Метод флуоресціюючих антитіл (МФА), який поєднує в собі об’єктивність мікроскопічного методу та високу специфічність імунологічних реакцій, можна застосувати з цією метою. Аналіз звітів (FAO) свідчить, що контроль за наявністю ентеропатогенних кишкових паличок – важлива складова стратегії «Єдине здоров’я». Розробка експрес-методів індикації та іденти фікації ентеротоксигенних кишкових паличок є актуальною темою наукових пошуків. До таких можна віднести МФА. Діагностична ефективність МФА залежить від активності та специфічності ешерихіозних сироваток, що, зокрема, залежить від тварин-донорів, схем імунізації та антигенності вакцинних препаратів. Мета досліджень – дати порівняльну оцінку двох схем імунізації різних видів тварин вакцинним препаратом із інактивованих мікробних клітин E. coli. Як вакцинний препарат використано 5-мільярдну суспензію мікробних клітин 24-годинної культури ентеротоксигенного β-гемолітичного штаму E. coli на триптон-соєвому дріжджовому бульйоні, інактивованих формальдегідом (0,4 % до об’єму культури), концентрованих аеросилом А-300 (3 мг/мл). Як тварин-донорів використано кролів, баранів, бугаїв та коней, по 6 голів кожного виду, підібраних за принципом аналогів (за віком, живою масою та умовами утримання і годівлі). Усі тварини були клінічно здорові. Використано дві схеми імунізації тварин. За першої схеми імунізації вакцинний препарат вводили підшкірно триразово, а за другої – чотириразово, з інтервалом 4 доби у 2-кратно зростаючих дозах. Забір крові для дослідження проводили на 21-шу добу після останнього уведення вакцинного препарату. Рівень аглютинінів визначали у реакції аглютинації (РА). Як антиген використали 2-мільярдну суспензію інактивованих клітин E. coli. РА ставили в об’ємі 1 см3. За титр приймали останнє розведення сироватки, в якому спостерігали аглютинацію не мен ше як на 2 плюси. Найвищі титри аглютинінів виявлено в сироватці крові кролів – 1:7253±1389 (за першої схеми імунізації) і 1:9387±853 (за другої схеми). Дещо нижчі титри антитіл виявлено в сироватці крові баранів – 1:5547±1028 (за першої схеми) і 1:8533±1079 (за другої схеми) та коней – 1:5973±1428 і 1:6827±1079, відповід но, а найнижчі – в сироватці крові бугаїв – 1:4267±540 (перша схема) і 1:4693±427 (друга). Це свідчить, що на один і той же антиген імунна система різних видів тварин реагує по-різному. Встановлено, що різниця у рівнях аглютинінів між другою і першою схемами імунізації в овець становить 35 %, у кролів – 22,8 %, в коней – 12,5 % і ВРХ – 9,1 %. Отже, четверте уведення препарату підсилює гуморальну відповідь в імунізованих тварин. Проте, воно призводить до розвитку стресу і сенсибілізації у тварин. Тому, для отримання активних ешерихіозних сироваток достатньо триразового уведення препарату. У процесі імунізації ешерихіозним антигеном найвищі титри аглютинінів були в сироватці крові кролів (1:9387±853) та баранів (1:8533±1079), дещо менші – у коней (1:6827±1079) і бугаїв (1:4693±427). Схема імунізації, що передбачає триразове з інтервалом у 4 доби парантеральне уведення вакцинних препаратів у двократно зростаючих дозах, стимулює високий рівень аглютинінів, не спричиняє стресу, а тому може бути використана для отримання високоактивних ешерихіозних сироваток.

Ключові слова: ентеротоксигенні кишкові палички, схеми імунізації, вакцинні препарати, тварини-донори, реакція аглюти нації, антигени бактерій.