За лікування складних осколкових переломів, внаслідок втрати регенеративного потенціалу кісткової тканини, виникає необхідність застосування різноманітних композитних матеріалів. Серед усього їх загалу перспективною вважається кераміка на основі синтетичного гідроксиапатиту та трикальційфосфатів. Проведено дослідження репаративного остеогенезу у губчастій і компактній кістковій тканині кролів за використання 3-композитних матеріалів з різними фізико-хімічними властивостями. Контроль перебігу репаративного остеогенезу здійснювали клініко-рентгенологічно, макроморфологічно. Вплив композитних матеріалів на організм досліджували шляхом визначення динаміки гематологічних показників крові протягом усього терміну дослідження. Сформували 3 дослідних і контрольну групу кролів. Сформовані дефекти першої дослідної заповнювали ГТ +α-ткф-500, другої – ГТлКг-2 і третьої – ГТлКг-700, останні композити були леговані кремнієм. У тварин контрольної групи кісткові дефекти залишали загоюватися під кров’яним згустком. Під час проведення досліджень усі тварини перебували в однакових умовах. Кров для гематологічного дослідження відбирали із зовнішньої яремної вени до анестезій та на 3-ю, 7-, 14-, 21-, 42-у добу. Рентгенологічний контроль здійснювали на 14-у, 21- та 42-у добу, виводили тварин з досліду на 21-у та 42-у добу і зразки досліджували макроморфологічно. Рентгенологічно усі композитні матеріали мають остеокондуктивні  властивості, а леговані кремнієм набувають остеоіндуктивної. У компактній кістковій тканині на 42-у добу в 1-й і 3-й дослідних групах це характеризувалось утворенням точкового остеосклерозу з ущільненим контуром періосту, а у 2-й дослідній відмічали лише ущільнення контуру періосту. Проте у губчастій кістковій тканині рентгенологічно на 42-у добу в тварин 1-ї дослідної групи утворився точковий остеосклероз, в якому візуалізовувались окремі гранули композита, а у 2-й – в місці дефекту біле п’ятно, яке було окресленої форми і однорідної структури, і в 3-й – утворився чітко обмежений точковий остеосклероз, в структурі якого були помітні гранули кераміки. Макроморфологічно при застосуванні ГТ +α-ТКФ-500 відмічали міцне з’єднання гранул із сформованою кістковою тканиною без будь-яких розростань періосту, під час застосування ГТлКл-2 місця дефектів були ідентичні не травмованим ділянкам променевих кісток, а у 3-й – кістковий дефект виповнений до рівня площини поверхні кістки та вкритий періостом без видимих його розростань, гранули композита рівномірно розподілені у регенераті і зв’язані із кістковою тканиною. За аналізу гематологічних показників принципових їх відмінностей не виявлено, однак використання гідроксиапатитних імплантів не супроводжується, на відміну від спонтанного репаративного остеогенезу, розвитком лейкоцитозу, що свідчить про помірний перебіг його запально-резорбтиної стадії. Натомість остання супроводжується тромбоцитарною реакцією, найбільш вираженою за використання імплантів, що, ймовірно, зумовлено впливом тромбоцитарних факторів і є непрямим свідченням ранньої остеобластичної реакції.

Ключові слова: переломи, кролі, еритроцити, лейкоцити, тромбоцити, гемоглобін