Ви є тут

Рентгенографічна, макроморфологічна і гематологічна оцінка гідроксиапатитної кераміки з різними фізико-хімічними властивостями

За лікування складних осколкових переломів, внаслідок втрати регенеративного потенціалу кісткової тканини, виникає необхідність застосування різноманітних композитних матеріалів. Серед усього їх загалу перспективною вважається кераміка на основі синтетичного гідроксиапатиту та трикальційфосфатів. Проведено дослідження репаративного остеогенезу у губчастій і компактній кістковій тканині кролів за використання 3-композитних матеріалів з різними фізико-хімічними властивостями. Контроль перебігу репаративного остеогенезу здійснювали клініко-рентгенологічно, макроморфологічно. Вплив композитних матеріалів на організм досліджували шляхом визначення динаміки гематологічних показників крові протягом усього терміну дослідження. Сформували 3 дослідних і контрольну групу кролів. Сформовані дефекти першої дослідної заповнювали ГТ +α-ткф-500, другої – ГТлКг-2 і третьої – ГТлКг-700, останні композити були леговані кремнієм. У тварин контрольної групи кісткові дефекти залишали загоюватися під кров’яним згустком. Під час проведення досліджень усі тварини перебували в однакових умовах. Кров для гематологічного дослідження відбирали із зовнішньої яремної вени до анестезій та на 3-ю, 7-, 14-, 21-, 42-у добу. Рентгенологічний контроль здійснювали на 14-у, 21- та 42-у добу, виводили тварин з досліду на 21-у та 42-у добу і зразки досліджували макроморфологічно. Рентгенологічно усі композитні матеріали мають остеокондуктивні  властивості, а леговані кремнієм набувають остеоіндуктивної. У компактній кістковій тканині на 42-у добу в 1-й і 3-й дослідних групах це характеризувалось утворенням точкового остеосклерозу з ущільненим контуром періосту, а у 2-й дослідній відмічали лише ущільнення контуру періосту. Проте у губчастій кістковій тканині рентгенологічно на 42-у добу в тварин 1-ї дослідної групи утворився точковий остеосклероз, в якому візуалізовувались окремі гранули композита, а у 2-й – в місці дефекту біле п’ятно, яке було окресленої форми і однорідної структури, і в 3-й – утворився чітко обмежений точковий остеосклероз, в структурі якого були помітні гранули кераміки. Макроморфологічно при застосуванні ГТ +α-ТКФ-500 відмічали міцне з’єднання гранул із сформованою кістковою тканиною без будь-яких розростань періосту, під час застосування ГТлКл-2 місця дефектів були ідентичні не травмованим ділянкам променевих кісток, а у 3-й – кістковий дефект виповнений до рівня площини поверхні кістки та вкритий періостом без видимих його розростань, гранули композита рівномірно розподілені у регенераті і зв’язані із кістковою тканиною. За аналізу гематологічних показників принципових їх відмінностей не виявлено, однак використання гідроксиапатитних імплантів не супроводжується, на відміну від спонтанного репаративного остеогенезу, розвитком лейкоцитозу, що свідчить про помірний перебіг його запально-резорбтиної стадії. Натомість остання супроводжується тромбоцитарною реакцією, найбільш вираженою за використання імплантів, що, ймовірно, зумовлено впливом тромбоцитарних факторів і є непрямим свідченням ранньої остеобластичної реакції.

Ключові слова: переломи, кролі, еритроцити, лейкоцити, тромбоцити, гемоглобін

  1. Григоровский В.В., Гордий А.С., Лютко О.Б., Григоровская А.В. Патоморфологические особенности поражения костей и корреляция клинических, клинико-лабораторных и морфометрических показателей у больных склерозирующим гематогенным остеомиелитом с латентным течением (гарре). Травматология и ортопедия России. 2018. Том 24. № 1. С. 96–107. Doi:https://doi. org/10.21823/2311-2905-2018-24-1-96-107
  2. Serum from the Human Fracture Hematoma Contains a Potent/ W. B. Okan et al. Inducer of Neutrophil Chemotaxis. 2018. Vol. 41. No. 3. Р. 1084–1092. Doi:https://doi. org/10.1007/s10753-018-0760-4
  3. Використання композитних матеріалів за переломів трубчастих кісток у тварин / М.В. Рубленко та ін. Біла Церква, 2015. 86 с.
  4. Occurrence, classifi cation, methods of fi xation and outcome of long bone fractures in dogs: a review of 342 cases/ A.K.  Mohammed et al. 2019. Vol. 9. No. 4. P. 284–291.
  5. Initial Clinical Application and Results of the Advanced Locking Plate System (ALPS) in Small Animal Orthopedics: Two Hundred Eighty Two Procedures/ A.  Nojiria et al. Intern J Appl Res Vet Med. 2015. Vol. 13. No. 1. P. 64–79.
  6. Haaland P. J., Sjцstrцm L., Devor1 M., Haug А. Appendicular fracture repair in dogs using the locking compression plate system: 47 cases. Vet. Comp. Orthop Traumatol. 2009. Vol. 4. Р. 309–315. Doi:https://doi.org/10.3415/ VCOT08-05-0044
  7. Reznik L.B., Erofeev S.A., Stasenko I.V., Borzunov D.Yu. Morphological assessment of osteointegration of various implants for management of long bone defects (experimental study). Genij Ortopedii. 2019. T. 25. № 3. P. 318–323. Doi:https://doi.org/10.18019/1028-4427-201925-3-318-323.
  8. Шастов А.Л., Кононович Н.А., Горбач Е.Н. Проблема замещения посттравматических дефектов длинных костей в отечественной травматолого-ортопедической практике. Гений ортопедии. 2018. Т. 24. № 2. С. 252–257. Doi:https://doi.org/10.18019/1028-4427-2018-24-2-252-257
  9. Biomaterials for Regenerative Medicine: Historical Perspectives and Current/ M. Rahmati et al. Adv Exp Med Biol – Cell Biology and Translational Medicine. 2018. Doi:https://doi.org/10.1007/5584_2018_278
  10. Талашова И.А., Силантьева Т.А., Кононович Н.А., Лунева С.Н.  Оценка биосовместимости имплантационных кальций-фосфатных материалов в зависимости от их минерального состава. Бюллетень сибирской медицины. 2012. № 3. С. 62–69.
  11. Shumilovaa A.A., Shishatskayaa E.I. Materials for Restoration of Bone Tissue. Journal of Siberian Federal University. Biology 2. 2014. № 7. Р. 209–221.
  12. Сравнительное исследование замещения дефектов костной ткани остеопластическими материалами на основе α- и β-трикальцийфосфата/ А.Н.  Гурин и др. Стоматология. 2012. № 6. С. 16–21.
  13. Бруско А.Т., Гайко Г.В. Современные представления о стадиях репаративной регенерации костной ткани при переломах. Вісник ортопедії, травматології та протезування. 2014. № 2. С. 5–8.
  14. Левченко О.О. Основні механізми ремоделювання кісткової тканини. Дерматологія та венерологія. 2016 № 2. (72). С. 5–12.
  15. Довгалевич И.И. Нарушение репаративного остеогенеза при инфицированных дефектах трубчатых костей. Репозиторий БГМУ. 2016. С. 76–80.
  16. Єрошенко О.В. Білки гострої фази і маркери сполучної тканини за репаративного остеогенезу та його фармакологічна корекція в собак: автореф. дис. канд. вет. наук: 16.00.05. Біла Церква, 2013. 20 с.
  17. Попсуйшапка О.К., Літвішко В.О., Ашукіна Н.О. Клініко-морфологічні стадії процесу зрощення відламків кістки. Ортопедия, травматология и протезирование. 2015. № 1. С. 12–20.
  18. Ирьянов Ю.М., Силантьева Т.А. Современные представления о гистологических аспектах репаративной регенерации костной ткани (обзор литературы). Клеточные источники репаративного остеогенеза. Гетерогенность клеточной популяции в области травматического повреждения кости. Гений ортопедии. 2007. № 2. С. 111–116.
  19. Ходжаев Р.Р., Шерматов Г.А. Влияние препарата «Кальцемин» на регенерацию кости в эксперименте. Ортопедия, травматология и протезирование. 2012. № 4. С. 50–55.
  20. Машейко И.В. Биохимические маркеры в оценке процессов ремоделирования костной ткани при остеопении и остеопорозе. Журнал Гродненского государственного медицинского университета. 2017. № 2. С.149–153.
  21. Костив Р.Е., Калиниченко С.Г., Матвеева Н.Ю. Трофические факторы роста костной ткани, их морфогенетическая характеристика и клиническое значение. ТМЖ. 2017. № 1. С. 10–16. Doi:https://doi.org/10.17238/ PmJ1609-1175.2017.1.10–16
  22. In vivo response of porous hydroxyapatite and β‐tricalcium phosphate prepared by aqueous solution combustion method and comparison with bioglass scaff old
  23. Dorozhkin S.V. Calcium orthophosphate-containing biocomposites and hybrid biomaterials for biomedical applications. Journal of Functional Biomaterials. 2015. Vol. 6. P. 708–832.
  24. The roles of ions on bone regeneration / E. O’Neill et al. Drug discovery today. 2018. Vol. 23 (4). P. 879–890.
  25. Берченко Г.Н. Синтетиские кальций-фосфорные материалы в травматологии и ортопедии. Травматология ортопедия. 2010. №2. С. 53–57.
  26. Nanocomposite based on SiC/Si: a nev biomorphic material for acial surgery/ M.  Kartel et al. 2015. 7(22). P. 311–316.
  27. Marcela A.O., Qaisar N., Aldo R.B. Silicate-based nanoceramics 9in regenerative medicine. Nanostructured Biomaterials for Regenerative Medicine. 2020. P. 254–273.  Doi:https://doi.org/10.1016/B978-0-08-102594-9.00009-7.
ДолученняРозмір
PDF icon chemerovskyi_1_2020.pdf (119)3.95 МБ