У матеріалах представлених досліджень висвітлено питання щодо поширення цестодозів котів у Солом’янському районі м. Київ (за даними ветеринарної клініки "ВетАльянс". За відповідною науковою літературою проаналізовано епізоотичну ситуацію за дипілідіозу і мезоцестоїдозу котів в умовах мегаполіса. У процесі досліджень встановлено, що більше 50 % випадків паразитарних хвороб котів перебігає в асоційованих формах, серед яких найчастіше зустрічаються токсокароз, дипілідіоз, мезоцестоїдоз, ктеноцефалідоз (блошина інвазія) та отодектоз. Моноформа інвазій зустрічалася лише у 14,7 % зареєстрованих випадків. Поширення дипілідіозу та мезоцестоїдозу характеризувалося сезонністю – пік ураження котів відмічали у вересні–жовтні. Найбільш сприйнятливими до зараження Dipylidium caninum і Mesocestoides lineatus були кошенята віком до шести місяців. Також вивчено клінічний стан та гематологічні показники кошенят за дипілідіозу. Виявили пригнічення, анемічність кон’юнктиви та слизових оболонок носа і рота, розлад травлення, сухий кашель. У всіх котів шерсть була тьмяна, на шкірі, особливо в ділянці попереку, спостерігали численні темно-коричневі цяточки та живих бліх. Наведені дані вказують на порушення еритропоезу за дипілідіозу котів, що характеризувалося еритроцитопенією та лейкоцитозом. Також була встановлена значна еозинофілія, збільшення кількості паличкоядерних та зменшення – сегментоядерних нейтрофілів, порівняно з клінічно здоровими тваринами. Для уточнення особливостей патогенезу дипілідіозу важливими були результати біохімічних досліджень крові хворих котів. Зміни біохімічних показників крові характеризувалися вірогідно зниженим вмістом гемоглобіну, загального білка та альбумінів. Це вказує не лише на порушення еритропоезу, а й на порушення білоксинтезувальної функції печінки, оскільки в патологічний процес втягуються різні органи та системи організму.

Ключові слова: дипілідіоз котів, мезоцестоїдоз котів, поширення, клінічний стан, гематологічні показники, частота пульсу, анемічність слизових, розлад травлення.