Ви є тут

Структура осколкових переломів довгих трубчастих кісток у собак за принципами класифікації АO/ASIF (24 клінічні випадки)

Вивчення структури захворюваності чи окремих нозологічних груп хвороб передбачає не лише встановлення ступеня їх поширеності, а також залежно від методології таких досліджень дає змогу виявити превалюючі клініко-морфологічні форми, об’єктивність діагностичних алгоритмів і результативність лікувальних заходів, що створює можливість оцінити загалом стан вирішення тієї чи іншої клінічної проблеми, відкорегувати способи її вирішення і покращення клінічного менеджменту та сформувати напрями удосконалення ринку лікувальних засобів. Метою роботи було встановити структуру типів різних клініко-рентгенологічних форм осколкових переломів кісток у собак за принципами міжнародної класифікації АO/ASIF. Провели клініко-рентгенологічну оцінку осколкових переломів довгих трубчастих кісток у собак (n=24) зі спонтанними кістковими травмами, що надходили в міжкафедральну клініку дрібних домашніх тварин Білоцерківського НАУ, в яких діагностували 26 осколкових переломів. Основною причиною осколкових переломів був автомобільний травматизм – 58,4 %, меншою мірою причини не верифіковані власниками тварин – 20,8 %, травми нанесені іншою твариною – 12,5 % та 8,3 % – падіння з висоти. За статевим чинником переважало травмування кобелів – 70,8 %, у 62,5 % – тварини з масою понад 11 кг та 54,2 % – собаки різних порід, тимчасом решта 45,8 % виявились безпородними. Осколкові переломи за морфосегментарною локалізацією були: діафізарні – 46,2 %, метафізарні – 42,3 %, епіфізарні – 11,5 %. За принципами міжнародної класифікації AО/ASIF найбільша їх частка – 50 %, належить до типу С, 46,2 % – до типу В і найменша – 3,8 %, до найпростішого типу А. В межах підгруп найбільшою – 19,2 % виявилась частка для підгруп В1, В2 та С2, дещо меншою – 15,4 % для С 1 і С3 і зовсім невеликою – 7,8 та 3,8 % для В3 та А2, відповідно. Отже, морфосегментарна локалізація типізація виду і складності переломів за принципами класифікації AО/ASIF надає більш розгорнуту інформацію, що створює підґрунтя для передбачуваного вибору найбільш раціональних методів і засобів остеосинтезу.

Ключові слова: остеосинтез, репаративний остеогенез, стегнова, великогомілкова, променева, ліктьова, плечова кістки.

  1. Рубленко С.В., Єрошенко С.В. Моніторинг ветеринарної допомоги і структура хірургічної патології серед дрібних домашніх тварин в умовах міської клініки. Вісник Сумського НАУ. 2012. № 1. (30). С. 150–154.
  2. Телятніков А.В. Поширення переломів кісток у собак. Науковий вісник ветеринарної медицини: зб. наук. праць. 2013. Вип. 11 (101). С. 149–153.
  3. Treatment of diaphyseal fractures of the forearm using the Point Contact Fixator (PC-Fix): Results of 387 fractures of a prospective multicentric study/N. Haas et al. Injury. 2001. Vol. 32. P. 51–62. DOI:10.1016/ s0020-1383(01)00126-7.
  4. Сухонос В.П., Кисельов І.Г. Моніторинг травматизму дрібних домашніх тварин в умовах міста. Вісник ЛНУВМБТ ім. С.З. Ґжицького. 2013. № 3. Т. 15. С. 329–332.
  5. Пустовіт Р.В., Данилейко Ю.М., Рубленко М.В. Моніторинг хірургічної патології серед дрібних до машніх тварин ДЛВМ у Київському районі м. Одеси за 2003–2005 роки. Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. 2006. Вип. 36. С. 132–137.
  6. Appendicular fracture repair in dogs using the locking compression plate system: 47 cases/ P.J. Haaland et al. Vet. Comp. Orthop Traumatol. 2009. Vol. 4. Р. 309–315. DOI:10.3415/VCOT08-05-0044
  7. Смурна О.В. Застосування екстракортикального остеосинтезу та гідроксилапатиту "кергап" при переломах клубової кістки у собак: автореф. дис. … канд. вет. наук: 16.00.05. Біла Церква, 2009. 20 с.
  8. Лечение переломов длинных костей с костным дефектом/A.И. Швец и др. Травма. 2011. № 2. Т. 12. С. 95–98.
  9. Appendicular fractures of traumatic etiology in dogs: 955 cases (2004-2013)/R.N. Libardoni et al. Ciência Rural. 2016. Vol. 46, no. 3. P. 45–58. DOI:10.1590/0103-8478cr20150219
  10. Hudson C.C., Lewis D.D., Pozzi A. Minimally invasive plate osteosynthesis in small animals: radius and ulna fractures. Vet. Clin. North Am. Small Anim. Pract. 2012. Vol. 42(5). Р. 983–996.
  11. Біохімічні маркери стану кісткової тканини у хворих із переломами вертлюгової ділянки стегнової кістки та тиреотоксикозом у динаміці відновного лікування/В.М. Шимон та ін. Проблеми травматології та остеосинтезу. 2017. № 1–2. С. 68–79.
  12. Classification, fixation techniques, complications and outcomes of femur fractures in dogs and cats: 61 cases (2015-2016)/R.N. Libardoni et al. Ciência Rural, Santa Maria. 2018. Vol. 48(06). P. 1–6. DOI:10.1590/0103-8478cr20170028
  13. Distribution and causes of diseases of the limbs in cattle/A.R. Mysak et al. Scientific Messenger LNUVMB. 2017. Vol. 19(82). P. 88–92. DOI:10.15421/ nvlvet8218
  14. Henson F. An introduction to back pathology in the horse UK-Vet Equine Equine. 2020. Vol. 4. № 4. P. 112–115. DOI:10.12968/ukvet.2020.4.4.112
  15. Мельніков В.В., Рубленко М.В., Сторожук В.А., Дудка В.Б. Особливості реакції гострої фази та її корекція за хірургічної патології у свиней. Науковий вісник ветеринарної медицини. 2019. C. 111–118. DOI:10.33245/2310-4902-2019-149-1-111-118
  16. Initial Clinical Application and Results of the Advanced Locking Plate System (ALPS) in Small Animal Orthopedics: Two Hundred Eighty Two Procedures/ A. Nojiria et al. Intern J Appl Res Vet Med. 2015. Vol. 13, no. 1. Р. 64–79.
  17. Raouf M.A.E., Ezzeldein S.A., Eisa E.F.M. Bone fractures in dogs: A retrospective study of 129 dogs. Iraqi Journal of Veterinary Sciences. 2019. Vol. 33, no. 2. P. 401–405. URL:www.vetmedmosul.com
  18. Raouf Abd E.l.M., Mekkawy N.H.M., AbdElAal A.M. Femur fractures and treatment options in 20 dogs admitted to our clinic from January 2013 to December 2015. Iraqi J Vet Sci. 2017. Vol. 31(2). P. 117–122. DOI:10.33899/ijvs.2017.145608.
  19. Пустовіт Р.В. Характеристика переломів трубчастих кісток у дрібних домашніх тварин. Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. 2007. Вип. 44. С. 124–127.
  20. Appendicular fractures of traumatic etiology in dogs: 955 cases (2004-2013)/R.N. Libardoni et al. Ciência Rural. 2016. Vol. 46, no. 3. Р. 45–58. DOI:10.1590/ 0103-8478cr20150219
  21. Occurrence, classification, methods of fixation and outcome of long bone fractures in dogs: a review of 342 cases / M. Basha et al. 2019. Vol. 9. No. 4. P. 284–291.
  22. Giannoudis P., Tzioupis C., Almalki T., Buckley R. Fracture healing in osteoporotic fractures: Is it really different?: A basic science perspective, Injury. Vol. 38. Issue 1. 2007. P. 90–99. ISSN 0020- 1383, DOI:10.1016/j.injury.2007.02.014.
  23. Хомин Н. М., Мисак А. Р., Дмитрієв В. С. Моніторинг переломів кісток у собак. Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького. 2015. Т. 17. № 2 (62). C. 259–264.
ДолученняРозмір
PDF icon chemerovskiy_1_2022.pdf506.26 КБ