Ви є тут

Головна » 2021 » Науковий вісник ветеринарної медицини № 1'2021

Ветеринарно-санітарна характеристика м’яса перепелів за випоювання нанокристалічного діоксиду церію

Актуальною проблемою перепелівництва є кормовий стрес і висока чутливість птиці до якості кормів. Нівелювати такі наслідки можливо за використання різних біологічно активних кормових добавок. Однак їх введення в раціон автоматично ставить питання про якість і безпечність отриманої продукції для споживача. Мета дослідження – провести ветеринарно-санітарне оцінювання доброякісності м’яса перепелів за випоювання нанокристалічного діоксиду церію (НДЦ). Об’єктом вивчення були перепели породи Фараон, в добовому віці їх поділили на дві групи: дослідну і контрольну, по 30 голів у кожній. Птицю утримували у клітках за вільного доступу до корму і води. Перепелам дослідної групи у питну воду додавали кормову добавку Наноцерій у дозі 8,6 мг на літр питної води. Ця добавка являє собою водну дисперсію НДЦ із середніми розмірами наночастинок 2–7 нм. Передзабійний огляд перепелів обох груп виявив задовільний клінічний стан птиці. Середня маса патраної тушки перепелів дослідної групи була більшою на 8,3 % порівняно з контрольною. Огляд 20 тушок перепелів показав, що їх можна віднести до першого ґатунку. За органолептичними показниками м’ясо перепелів у ветеринарно-санітарному значенні належить до доброякісного. Проведені мікробілогічні дослідження м’яса перепелів свідчать про відсутність впливу НДЦ у застосованих дозах на його бактеріальну контамінацію. Хімічні показники м’яса (рН, аміноаміачний азот, леткі жирні кислоти під час зберігання в умовах холодильника (5 діб, t= 4–5 °C) мали тенденцію до зростання і знаходились в межах норми для свіжого продукту. Під час мікроскопії м’язової тканини її розпаду у перепелів обох груп не виявлено. Біологічна цінність м’яса перепелів обох груп була тотожною, а токсичність відсутня. Дегустаційне оцінювання бульйону і м’яса показало, що НДЦ не впливає на досліджувані смакові показники. Отже, м’ясо перепелів, які отримували з водою кормову добавку Наноцерій за показниками ветеринарно-санітарної експертизи є доброякісним, що дозволяє використовувати його в їжу людям без обмежень.

Ключові слова: птиця, наноцерій, органолептичне оцінювання, мікробна контамінація, біологічна цінність, дегустаційне оцінювання.

ЗОЦЕНКО В.М. https://orcid.org/0000-0001-8908-6688


ДЖМІЛЬ В.І. https://orcid.org/0000-0003-3590-0167


ОСТРОВСЬКИЙ Д.М. https://orcid.org/0000-0002-3901-4667


АНДРІЙЧУК А.В.


МЕЛЬНИК Т.В.


  1. Використання наночастинок металів та неметалів у птахівництві / О.С. Цехмістренко та ін. Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва: збірник наукових праць. Біла Церква: БНАУ, 2019. № 2. С. 113– 130. Doi:10.33245/2310-9289-2019-150-2-113-130
  2. Perspectives of cerium nanoparticles use in agriculture / V. S. Bityutskyy et all. The Animal Biology. 2019. № 3. P. 9–17. Doi:10.15407/animbiol19.03.009
  3. Shcherbakov A.B., Zholobak N.M., Ivanov V.K. Biological, biomedical and pharmaceutical applications of cerium oxide cerium oxide (ceo₂): synthesis, properties and applications. Elsevier. 2020. P. 279–358. Doi:10.1016/B978- 0-12-815661-2.00008-6
  4. Біохімічні показники та продуктивні якості курей-несучок за використання наночастинок діоксиду церію / Ю. М. Шадура та ін. Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. 2015. № 2. С. 174–177. URL:http://nbuv.gov.ua/UJRN/tvppt_2015_2_47
  5. Цехмістренко О. С., Бітюцький В. С., Цехмістренко С. І., Співак М. Я. Вплив наночастинок діоксиду церію на біохімічні показники в організмі курчат-бройлерів. Ветеринарія, технології тваринництва та природокористування. 2020. № 6. С. 112–117. Doi:10.31890/ vttp.2020.06.20
  6. Вплив наночастинок діоксиду церію на інтенсивність росту та споживання кормів молодняком перепілок / М. Я. Співак та ін. Ветеринарна медицина. 2013. № 97. С. 470–472. URL:http://nbuv.gov.ua/UJRN/vetmed_ 2013_97_195
  7. Спосіб підвищення несучості перепелів та курей: пат. 71284 Україна № 201115151; заява 21.12.2011 опубл. 10.07.2012, Бюл. № 13. 5 с. URL:http://rep.btsau.edu.ua/ handle/BNAU/3473
  8. Вплив нанокристалічного діоксиду церію на яєчну продуктивність перепелів /М. Я. Співак та ін. Сучасне птахівництво. 2013. № 3. С. 22–24. URL:http://rep.btsau. edu.ua/handle/BNAU/3319
  9. Перспективи використання нанокристалічного діоксиду церію в якості стимулятора яєчної продуктивності перепелів / Зоценко В.М. та ін. Птахівництво: міжвід. темат. зб. ІП НААН. Харків, 2012. Вип. 68. С. 166–169. URL:http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/5951
  10. Доклінічні дослідження гострої токсичності нанокристалічного діоксиду церію / Ю. М. Шадура та ін. Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. 2015. № 2. С. 358–363. URL:http:// nbuv.gov.ua/ UJRN/Vzhnau_2015_2%281%29__56
  11. National research council. Mineral tolerance of animals: second revised edition, 2005 Washington. Dc: The national academies press. 2005. 510 p. Doi: 10.17226/11309
  12. Perspectives for rare earth elements as feed additive in livestock - A review / H. Tariq et all. Asian-Australas J Anim Sci. 2020. No. 3. P. 373–381. Doi:10.5713/ajas.19.0242
  13. He М. L., Wehr U., Rambeck W. A. Effect of low doses of dietary rare earth elements on growth performance of broilers. J Anim Physiol Anim Nutr (Berl). 2010. No.1. P. 86–92. Doi:10.1111/j.1439-0396.2008.00884.x.
  14. Turra C. Sustainability of rare earth elements chain: from production to food – a review. International Journal of Environmental Health Research. 2017. No. 1. P. 23–42. Doi: 10.1080/09603123.2017.1415307
  15. Pagano G., Guida M., Tommasi F., Oral R. Health effects and toxicity mechanisms of rare earth elementsKnowledge gaps and research prospects. Elsevier. 2015. No. 115. Р. 40–48. Doi:10.1016/j.ecoenv.2015.01.030.
  16. Богатко Н.М. Санітарно-гігієнічний стан холодильних камер та об’єктів за зберігання м’яса забійних тварин на потужностях з їх виробництва та обігу. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнології ім. С.З. Гжицького. Ветеринарні науки. 2020. Т. 22. С. 8–19. Doi:10.32718/ nvlvet9902
  17. Правила передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м’яса та м’ясних продуктів, затверджені наказом Голови Держдепартаменту ветеринарної медицини за № 28 від 7.06.2002 р. та зареєстровані в Мін’юсті України 21.06.2002 за № 524/6812. Київ, 2002. 27 с. Про затвердження Правил передзабі... від 07.06.2002 № 28. URL:https://zakon.rada. gov.ua
  18. РСТ УССР 2002–90. М’ясо перепелів. Технічні умови. [Чинний від 1991–01–01]. Вид. офіц. Київ, 1991. 9 с. URL: http://csm.kiev.ua
  19. ДСТУ 7992:2015. М’ясо та м’ясна сировина. Методи відбирання проб та органолептичного оцінювання свіжості [Чинний від 2017–01–01]. Вид. офіц. Київ, 2015. 10 с. URL:http://csm.kiev.ua
  20. ДСТУ ISO 2917–2001. М’ясо та м’ясні продукти. Визначення РН (контрольний метод) (ISO 2917:1974, ІДТ) [Чинний від 2003–01–01]. Вид. офіц. Київ, 2001. 10 с. URL:http://csm.kiev.ua
  21. ДСТУ 8253:2015. М’ясо птиці. Методи хімічного аналізування свіжості. [Чинний від 07.–01.–2017]. Вид. офіц. Київ, 2015. 17 с. URL:http://csm.kiev.ua
  22. Спосіб бактеріоскопічного оцінювання ступеня обсіменіння м’яса птиці мікроорганізмами: пат. 97931. Україна: МПК G01N 33/12 (2006.01). № u 2014 11787; заявл. 31.10.2014; опубл. 10.04.2015, Бюл. №7. 4 с. Спосіб бактеріоскопічного оцінювання ступеня обсіменіння м’яса птиці мікроорганізмами — UA 9793. URL:https:// uapatents.com
  23. ДСТУ 8446:2015. Продукти харчові. Методи визначення кількості мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів. [Чинний від 2017– 07–01]. Вид. офіц. Київ, 2017. 16 с. URL:http://csm.kiev.ua
  24. ДСТУ 8381:2015. М’ясо та м’ясні продукти. Організація та методи мікробіологічних досліджень. [Чинний від 01.07.2017]. Вид. офіц. Київ, 2017. 48 с. URL:http://csm.kiev.ua
  25. ДСТУ EN 12824:2004. Мікробіологія харчових продуктів і кормів для тварин. Горизонтальний метод виявлення Salmonell. [Чинний 2005–07–01]. Вид. офіц. Київ, 2004. 24 с. URL:http://csm.kiev.ua
  26. ДСТУ ISO 6888–1:2003. Мікробіологія харчових продуктів і кормів для тварин. Горизонтальний метод підрахування коагулазопозитивних стафілококів (Staphylococcus aureus та інших видів). Частина 1. Метод з використанням агарового середовища Беару-Паркера. [Чинний від 2004–10–01]. Вид. офіц. Київ, 2004.14 с. URL:http://csm.kiev.ua
  27. ДСТУ 7444–2013. Продукти харчові. Методи виявлення бактерій родів Proteus, Morganella, Providencia [Чинний від 2014–07–01]. Вид. офіц. Київ, 2013. 19 с. URL:http://csm.kiev.ua
  28. ДСТУ ISO 7937–2006. Мікробіологія харчових продуктів і кормів для тварин. Горизонтальний метод визначення кількості Clostridium perfringens. Техніка підрахування колоній. [Чинний 2007–10–01] Вид. офіц. Київ, 2006.18 с. URL:http://csm.kiev.ua
  29. ДСТУ ISO 11290–1:2003. Мікробіологія харчових продуктів та кормів для тварин. Горизонтальний метод виявлення та підрахування Listeria monocytogenes. Частина 1. Метод виявлення. [Чинний від 2004–10–01]. Вид. офіц. Київ, 2003. 22 с. URL:http://csm.kiev.ua
  30. Методичні вказівки щодо використання інфузорії Тетрахімена піріформіє (мікрометод) для токсикоз-біологічної оцінки сільськогосподарських продуктів та води / П.В. Микитюк та ін. Біла Церква, 2004. 22 с.
  31. ДСТУ 4823.2:2007. Продукти м’ясні органолептичне оцінювання показників якості. Частина 2. Загальні вимоги. [Чинний від 2009–01–01]. Вид. офіц. Київ, 2008. 14 с. URL:http://csm.kiev.ua
  32. ДСТУ 3413:2013. М’ясо птиці. Загальні технічні умови. Зі зміною № 1. [Чинний від 2014–07–01]. Вид. офіц. Київ, 2013. 28 с. URL:http://csm.kiev.ua
ДолученняРозмір
PDF icon zotsenko_1_2021.pdf454.98 КБ
2021
Науковий вісник ветеринарної медицини № 1'2021