Уникнення зайвого введення антимікробних препаратів є головним принципом антибіотикотерапії. Знання оптимальної тривалості лікування запобігає тривалому курсу застосування антибіотиків та попереджує появу стійкості мікроорганізмів до них. Висвітлено результати сучасних досліджень щодо впливу тривалості застосування антибіотиків на успішність лікування та розвиток резистентності мікроорганізмів. Проаналізовано зарубіжні літературні джерела та результати наукових досліджень фахівців у цій галузі. Результати сучасних досліджень щодо тривалості застосування антибіотиків показують, що короткий курс антибіотикотерапії перевершує звичайне довготривале антимікробне лікування. Короткий курс антибіотикотерапії зазвичай приводить до таких же позитивних клінічних результатів, нижчого рівня антибіотикорезистентності та кількості клінічних рецидивів. Двома найважливішими потенційними ускладненнями, пов’язаними з тривалістю антибіотикотерапії, є незавершене лікування та поява резистентності до антибіотиків. Часові точки, які використовують для лікування антибіотиками (клінічна картина, бактеріологічний контроль ефективності лікуван ня, рецидиви тощо), є суб’єктивними, складними та ненадійними. Ефективним маркером в моніторингу лікування антибіотиками може бути рівень показника прокальцитоніну або інші параметри крові, однак, це потребує подальших більш цілеспрямованих досліджень. Незважаючи на високу актуальність і публічність різних аспектів антибіотикотерапії в практиці охорони здоров’я людей і тварин, дослідження ефективності та наслідків короткочасної антибіотикотерапії у ветеринарії обмежені. Цьому питанню слід приділяти більше уваги, особливо в галузі тваринництва.

Ключові слова: антибіотикорезистентність, антибіотик, мікроорганізми, схема лікування, тварини, тривалість антибіотикотерапії, клінічний результат, рецидиви.