Ви є тут

Використання озону для зменшення мікробного навантаження

Озон активно вступає в хімічну взаємодію з багатьма органічними спо-луками. Озон – дуже сильний окиснювач. Він окисляє більшість елементів до вищих оксидів. У реакціях окиснення за активністю озон поступається лише фтору, його оксиду і вільним радикалам. Він утворюється з кисню, поглинаючи в цьому разі тепло, і, навпаки, під час розкладання переходить в кисень, виділяючи тепло. Основним методом отримання озону для практичних цілей є електросинтез. У промислових умовах для отримання озону ви-користовують бар’єрний і коронний розряди. Озонатори коронного розряду дозволяють значно підвищити ефективність використання озону за рахунок зниження капітальних і експлуатаційних витрат на устаткування і здійснення процесу озонування. Дослідження показують, що озонування повітря в імпульсному режимі роботи озонатора підвищує опірність тварин до дії факторної мікрофлори. У тварин і птиці в умовах промислового виробництва часто розвиваються захворювання, спричинені факторними збудниками. Ці захворювання перебігають переважно із симптомокомплексами ураження дихальної і травної систем. В багатьох країнах світу нині проводять наукові дослідження із використанням озону, а результати цих досліджень звісно публікують в науково-метричних базах даних. Для нормального вирощування тварин, особливо молодняку, приміщення необхідно ретельно продезінфікувати. Дезінфекції підлягають всі технологічні приміщення, як в тваринни-цтві, так і птахівництві. Експериментальним шляхом встановлено, що озон має певну бактерицидну дію (на прикладі тест-культури E. coli) на різних поверхнях (дерево, чашка Петрі) з урахуванням його концентрації та експозиції. Отримані результати впливу різної концентрації озону в озонопо-вітряній суміші, яка подається в контейнер з чашками Петрі, і часу впливу на виживаність мікроорганізмів забезпечує досить точне прогнозування ре-зультатів впливу параметрів озонування.

Ключові слова: озон, озонотерапія, ку льтури мікроорганізмів, Escherichia сoli, дезінфекція, бактерицидна дія.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Шевченко А.А., Сапрунова Е.А., Денисенко Е.А. Влияние озоновоздушной смеси на вредоносные ми-кроорганизмы, содержащиеся в субстратах. Научный журнал КубГАУ. № 100(06). 2014. С. 1–13. URL:https:// cyberleninka.ru/article/n/vliyanie-ozonovozdushnoy-smesi-na-vredonosnye-mikroorganizmy-soderzhaschiesya-v-substratah/viewer

2. Шевченко А.А. Денисенко Е.А. Дезинфекция суб-стратов озоновоздушной смесью перед приготовлением биопрепаратов. Научное обозрение. М.: ООО «АПЕКС 94». 2013. 1. С. 102–106. URL:https://cyberleninka.ru/ article/n/sposoby-sterilizatsii-produktov-rastenievodstva-i-kormosmesey/viewer

3. Рябов А. А. Применение комбинированной озоно-терапии в комплексном лечении распространенного гной-ного перитонита : автореф. дис. … к. м. наук: 14.00.27. Москва, 2005. С. 4–22. URL:http://www.pkfquartz.ru/data/ documents/Avtoreferat_Ryabov.pdf

4. Effect of voltage waveform on dielectric barrier discharge ozone production efficiency/ N. Mericam-Bourdet et al. Eur. Phys. J. Appl. Phys. 2012. № 57. P. 1–10. URL:https:// hal.archives-ouvertes.fr/hal-00795832/document

5. Нормов Д.А., Шевченко А.А. Влияние озоновоз-душной обработки на фитопатогенную микрофлору в овощехранилище. Труды Кубанского государственного аграрного университета. Краснодар: КубГАУ. 2008. № 13. С. 208–210.

6. Попов П.А. Использование озона в птицеводче-ских хозяйствах для обеззараживания воздуха помеще-ний. Вестник РУДН, серия Агрономия и животноводство. 2011. № 2. С. 57–62. URL:https://cyberleninka.ru/article/n/ ispolzovanie-ozona-v-ptitsevodcheskih-hozyaystvah-dlya-obezzarazhivaniya-vozduha-pomescheniy/viewer

7. Белых И.А., Зинченко В.Д., Высеканцев И.П. Сти-мулирующее действие малых доз озона на рост микроор-ганизмов. Институт проблем криобиологии и криомеди-цины НАН Украины. Проблемы криобиологии. Харьков, 2004. № 4. С.41–45.

8. Определение чувствительности микроорганизмов к воздействию озонированого раствора и ультразвука / И.Г. Берген и др. Сибирский онкологический журнал. 2009. № 1. С. 30–31.

9. Щербатюк Т.Г. Современное состояние озонотера-пии в медицине. Перспективы применения в онкологии. СТМ. 2010. № 1. С. 99–106. URL:https://cyberleninka.ru/ article/n/sovremennoe-sostoyanie-ozonoterapii-v-meditsine-perspektivy-primeneniya-v-onkologii/viewer

10. Блага О.В., Божко І.В. Дослідження генерації озону в імпульсному бар’єрному розряді. Техн. елек-тродинаміка. 2013. 5. С. 85–89 URL:http://dspace. nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/100654/13-Blaga. pdf?sequence=1

11. Яковлева Л.П. Воздействие растворенного озона на биологические свойства микобактерий туберкулеза. Ве-стник СВФУ. 2012. Том 9. 4. С. 160–163. URL:https:// cyberleninka.ru/article/n/vozdeystvie-rastvorennogo-ozona-na-biologicheskie-svoystva-mikobakteriy-tuberkuleza/viewer

12. Токсическое действие озона на бактерии Еscherichia coli / И. А. Белых и др. Современные проблемы токсикологии. 2009. № 1. С. 48–53. URL:http://medved.kiev. ua/web_journals/arhiv/toxicology/2009/1_2009/str48.pdf

13. Белых И.А. Токсическое действие озона на ми-кроорганизмы Staphylococcus аureus, дрожжеподобные грибы Candida аlbicans и споровые формы Bacillus subtilis / И. А. Белых и др. Современные проблемы токси-кологии. 2010. № 2–3. С. 45–49.

14. Белых И. А. Влияние озонированных сред инкуби-рования и культивирования на кинетику роста и отмира-ния периодической культуры Escherichia coli. Актуальные проблемы медицины и биологии. 2004. № 1. С. 397–402.

15. Васильев И.Т., Марков И.Н., Мумладзе Р.Б. Анти-бактериальное и иммунокоррегирующее действие озона при перетоните. Вестник хирургии. 1995. № 3. С. 56–60.

16. Hamelin C.,Chung Y. S. Optimal conditions for mutagenesis bu ozone in Escherichia coli K12. Mutat. Res. 1974. Vol. 24. No. 3. P. 271–279. Doi: https://doi.org/10.1016 / 0027-5107 (74) 90175-4

17. Hamelin C., Chung Y. S. Characterization of mucoid mutants of Escherichia coli K-12 isolated after exposure to ozone. Journal of bacteriology. 1975. P. 19–24. Doi: https:// doi.org/10.1128/JB.122.1.19-24.1975

18. Разумовский С.Д., Заиков Г.Е. Озон и его реакции с органическими соединениями. М.: Наука, 1974. 322 с.

ДолученняРозмір
PDF icon vetvisnyk_-2-2020-050-055.pdf (76)603.84 КБ