Іксодові кліщі мають важливе значення у поширенні збудників різних трансмісивних хвороб. Представники родини іксодових переносять численну кількість патогенів. Особливу небезпеку становлять зоонозні інфекції, зокрема: іксодовий кліщовий бореліоз, кліщовий енцефаліт, ерліхіоз, анаплазмоз тощо. Ареали поширення іксодових кліщів досить різноманітні: ліси, луки, чагарники, міські парки та різного типу зелені зони міст. Вивчення кількісного та видового складу кліщів в природних осередках трансмісивних хвороб є важливою складовою оцінки епізоотологічного біопотеціалу та прогнозування ризиків виникнення інфекційних хвороб на певних територіях. У дослідженнях вивчили та порівняли поширення іксодових кліщів на основі індексу щільності заселення кліщами видів Ixodes ricinus та Dermacentor reticulatus в умовах двох різних біотопів: антропогенно-трансформованого лісового біотопу напівприродної формації та природного біотопу лучного типу з пасовищними ділянками. Перший – лісовий біотоп знаходиться в лісопарковому урочищі «Голендерня» в м. Біла Церква Київської області. Другий – природний лучний біотоп локалізується в Черкаській області, Лисянська об′єднана територіальна громада (ОТГ), с. Жаб′янка. Збір іксодид проводили загальноприйнятим методом на прапор. Індекс щільності заселення виражений у відношенні кількості екземплярів кліщів на 1 м2 площі обстежуваної території з коефіцієнтом поправки 1,2. Загалом обстежили 12 тис. м2 сумарної площі біотопів, зібрали 572 екземпляри іксодових кліщів, з них кліщів виду Ixodes ricinus– 393 та виду Dermacentor reticulatus – 179 екземплярів відповідно. В лісопарковому урочищі «Голендерня» зібрали 356 особин іксодових кліщів, із них 339 екземплярів – Ixodes ricinus та лише 17 екземплярів Dermacentor reticulatus. Відповідно, в лісопарковому урочищі «Голендерня» індекс щільності заселення обстеженої площі 6 тис. м2 іксодовими кліщами виду Ixodes ricinus становить 0,07 екз./м2 (95,9 %) та виду Dermacentor reticulatus – 0,003 екз./м2 (4,1 %). В умовах природного біотопу лучного типу зібрали 216 екземплярів іксодових кліщів, з них кліщів виду Dermacentor reticulatus – 162, виду Ixodes ricinus – 54 екземпляри відповідно. Індекс щільності заселення обстеженої площі 6 тис. м2 в біотопі лучного типу кліщами виду Dermacentor reticulatus становить 0,03 екз./м2 (75,0 %), для кліщів виду Ixodes ricinus – 0,01 екз./м2 (25,0 %). Показники індексів щільності заселення між іксодовими кліщами виду Ixodes ricinus та кліщами виду Dermacentor reticulatus мають статистично значущу різницю (p<0,01), яка обумовлена типами біотопів.

Ключові слова: іксодові кліщі, Ixodes ricinus, Dermacentor reticulatus, індекс щільності заселення, біотопи.