Ви є тут
Визначення ефективності методик виділення спор збудника Bacillus anthracis із ґрунту
Захворювання тварин та людей на сибірку продовжує з’являтися у традиційно ендемічних регіонах, що свідчить про реальну загрозу виникнення хвороби на будь-якій території: у країнах Європи, Азії, та інших регіонах земної кулі. Спори збудника сибірки дуже стійкі у навколишньому середовищі, вони залишаються життєздатними до 300 років. За сприятливих умов активація (мобілізація метаболітичних процесів) спор відбувається протягом 1–2 хв із наступною ініціацією і проростанням (20–30 хв) та виростанням у вегетативну клітину (60–90 хв). Зоонозне захворювання на сибірку є актуальним не лише для України, а й для більшості країн Європи та всього світу, оскільки захворюваність залишається на високому рівні, щорічно реєструють тисячі летальних випадків, на лікування хворих витрачають великі кошти громадян та держав, а виробники тваринницької продукції несуть значні економічні збитки через загибель тварин та проведення протиепізоотичних, протиепідеміологічних і профілактичних заходів. Наведено результати визначення ефективності методик виділення спор збудника штаму Bacillus anthracis UA–07 із грунту. Встановлено, що використання методики із застосуванням твіну-80, 1 % сироваткового альбуміну у фосфатно-сольовому буфері та агару PLET, дозволяє підвищити виділення спор збудника із ґрунту на 16,8 % (р<0,001). Водночас слід зазначити що за незначної контамінації досліджуваного грунту чи матеріалу, ймовірно, існує проблема отримання недостовірного результату дослідження. За удосконаленою методикою для дослідження необхідно всього 2,5 г ґрунту, тоді як за методикою № 1 – 60 г, № 2 і 3 – 95, № 4 – 10 г, окрім того для відмивання спор використовують сучасні детергенти, більшу швидкість центрифугування, 100 % етиловий спирт, який знищує ґрунтову вегетативну та деяку спорову форму мікрофлори (окрім спор Bас. аnthrасis).
Ключові слова: сибірка, спори, Bacillus anthracis, тварини, грунт, поширення, методика.
https://orcid.org/0000-0003-0678-54971. Gómez J.P., Nekorchuk D.M., Liang Mao., Blackburn J.K. Decoupling environmental eff ects and host population dynamics for anthrax, a classic reservoir-driven disease. Journal of PLOS one. 2018. P. 1–20. Doi: https://doi. org/10.1371/journal.pone.0208621
2. Morris L., Proffi tt K., Asher V., Blackburn J. Elk resource selection and implication s for anthrax management in Montana. Journal of wildlife management. 2015. № 80. Р. 235–244. Doi: https://doi.org/10.1002/jwmg.1016.
3. Blackburn J., Asher V., Stokke S., Hunter D. Dances with Anthrax: Wolves (Canis lupus) Kill Anthrax Bacteremic plains bison in Southwestern Montana. Journal of Wildlife disease. 2014. № 50. Р. 393–396. Doi: https://doi. org/10.7589/2013-08-204.
4. Salb A., Stephen C., Ribble C., Elkin B. Descri ptive epidemiology of detected anthrax outbreaks in wild wood bison (Bison bison at habascae) in northern Canada, 1962– 2008. Journal of Wildlife Disease. 2014. Р. 459–468. Doi: https://doi.org/10.7589/2013-04-095.
5. Blackbun J.K., Van Ert M., Mullins J.C., Hadfi eld T.L., Hugh-Jones M.E. The necrophagous fl y anthrax transmits ion pathway: empirical and genetic evidence from wildlife epizootics. Vector-Borne and Zoonotic Disease 2014. Journal of PLOS one. 2018. 20. 14 (8). Р. 576– 583. Doi: https://doi. org/10.1089/vbz.2013.1538.
6. Driciru M., Driciru M., Rwego I.B., Asiimwe B., Pelican K. Spatio-temporal epidemiology of anthrax in Hippopotamus amphibious in Queen Elizabeth Protected Area, Uganda. Journal of PLOS one. 2018. 13 (11). 21 р. Doi: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0206922.https://www. researchgate.net/publication/329262956_Spatio-temporal_epidemiology_of_anthrax_in_Hippopotamus_amphibious_ in_Queen.
7. Lepheana R.J., Oguttu J.W., Nenene Q. Temporal patterns of anthrax outbreaks among livestock in Lesotho, 2005–2016. Journal of public health. 2018. Р. 1–12. Doi: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0204758.
8. Changing livestock vaccination policy alters the epidemiology of human anthrax, Georgia, 2000– 2013 / I. Kracalik, et al. Journal vaccine. 2017.Vol. 35. Issue 46. P. 6283–6289. Doi: https://doi.org/ 10.1016/j. vaccine.2017.09.081.
9. Рубленко І.О., Скрипник В.Г. Аналіз даних епізоотичних спалахів сибірки на території України (період 1994 – 2016 рр.). Наук. вісник вет. мед: збірник наукових праць. Вип.1 (127). Біла Церква. 2016. №1 (127). С. 87–95.
10. Anthrax in dogs / V.G. Skrypnyk, et al. Ветеринарна медицина. 2014. № 1 (215). С. 14–17.
11. Інструкції з лабораторної діагностики сибірки у людей, в сировині тваринного походження та об’єктах довкілля: Наказ МОЗ України від 21.08.2002, № 321. URL:http://www.moz.gov.ua/ua/portal/laws_2002.html.
12. Инструкция 4.2.10–19–60–2005. Лабораторная диагностика сибирской язвы у людей и выделение возбудителя сибирской язвы из объектов внешней среды: Постановление Главного государственного санитарного врача Республики Беларусь от 21 ноября 2005, № 181.
13. Лабораторная диагностика и обнаружение возбудителя сибирской язвы: методические указания. МУК 4.2.2413–08: Утверждено Руководителем федеральной службы по надзору в сфере защиты прав потребителей и благополучия человека, Главным государственным санитарным врачом Российской Федерации Г.Г. Онищенко от 29 июля 2008.
14. Dragon D.C., Rennie R.P. Evalution of spore extraction and purifi cation methods for selective recovery of viable Bacillus anthracis spores. The Society for Applied Microbiology. 2001. № 33. Р. 100–105.
15. Schuch R., V.A. Fischetti The secret life of the Anthrax agent Bacillus anthracis: bacteriophage mediated ecological adaptations. Plos one. A Peer-Reviewed, one. Access journal. 2009. № 4 (8). Doi:https://doi.org/10.1046/ j.1472-765x.2001.00966.x. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pubmed/19672290.
16. Загальна мікробіологія: методичні вказівки для практичної та самостійної роботи студентів факультету ветеринарної медицини з мікробіологічних методів досліджень / В.М. Зоценко, та ін. Біла Церква, 2018. 80 с.
17. Grimes S.E. A Basic Laboratory Manual for the Small-Scale Production and Testing of I-2 Newcastle Disease Vaccine. Ten-fold serial dilutions. Appendix 5. № 22. 2002. URL:http://www.fao.org/3/ac802e/ac802e0r.htm
18. Лабораторна діагностика сибірки тварин, індикація збудника з патологічного та біологічного матеріалу, сировини тваринного походження та об’єктів навколишнього середовища: науково-методичні рекомендації для забезпечення практичної та самостійної роботи фахівців лабораторій та науково-дослідних установ ветеринарної медицини, викладачів та студентів факультетів ветеринарної медицини ВНЗ / В.Г. Скрипник та ін. Київ, 2015. 78 с.
| Долучення | Розмір |
|---|---|
 rublenko_2_2019.pdf | 2.46 МБ |